Справа № 362/3389/25
Провадження № 2/362/665/26
30 березня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа - Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Федоркін А.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом трьох місяців з для вступу рішення суду в законну силу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який залишив заповіт на все своє майно на свою доньку ОСОБА_1 , посвідчений Гребінківською державною нотаріальною конторою Київської області, 28.02.2015 року, за реєстровим № 2-1074. Після смерті спадкодавця залишилась спадщина, а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,1830 гектарів, кадастровий номер 3221455500:01:011:0005, розташованої на території АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства; - земельної ділянки площею 0,1200 гектарів, кадастровий номер 3221455500:01:011:0004, розташованої на території АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельної ділянки площею 4.4308 га гектарів, кадастровий номер 3221455500:03:005:0004 ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80902576 від 22.04.2025 року, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заводилася. Інших спадкоємців що претендують на спадкові права не має.
Позивач з 2016 року має постійне проживання та знаходилось у Республіці Польща, де постійно проживає та працює. На момент відкриття спадщини займалась процедурою оформлення «карти побиту» Польщі, що є необхідним для легального проживання та праці в цій країні. Процес оформлення карти побиту вимагав особистої присутності. Вищевказана обставина, яка незалежно від волі Позивача, завадила останній вчасно, тобто протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини, звернутись із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, згідно роз'яснення від 22.04.2025 року, № 860 /01-16, про те що нею надано документи, які посвідчують право власності на майно померлого, однак вона вважаєтесь такою, що пропустила встановлений законом строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тому керуючись вищезазначеними нормами законодавства та на підставі поданих документів, її рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою про продовження строків для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 . Вважає вищезгадані обставини поважною причиною, що призвела до пропущення строку подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку протягом п'яти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (а.с. 34-36).
У встановлений в ухвалі суду строк, позивач усунув недоліки позовної заяви, подавши нову редакцію позовної заяви.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 58).
06.10.2025 року до суду від представника Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого враховуючи поважність причини пропуску позивачем строку для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті її батька вони не заперечують, щодо позову (а.с.74-75).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2025 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про витребування доказів, задоволено. Витребувано у Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.78-80).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду (а.с. 96-97).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Федоркін А.В. у судове засідання не з'явився, направив до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності та просив позов задовольнити (а.с. 106).
Представник Гребінківської селищної ради, в судове засідання не з'явився, клопотань з процесуальних питань не направляли.
Представник Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання у якому просив розгляд справи проводити у їх відсутності (а.с. 104).
Інших заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.08.2024 року, актовий запис №122 (а.с. 13).
Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .
Згідно копії заповіту від 28.04.2015 року ОСОБА_2 заповів все своє майно ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту посвідченого державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області Герасименко Л.Ю., та зареєстровано в реєстрі №2-1074 та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №40257401 від 28.04.2015, виданого Гребінківською державною нотаріальною конторою. (а.с. 16, 17).
Відповідно з роз'яснення Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори №860, від 22.04.2025 року, щодо звернення ОСОБА_1 , про прийняття спадщини за заповіом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишив заповіт на все своє майно на ім'я ОСОБА_1 , вказано, що спадщину після померлого заявниця не прийняла, оскільки в установлений законом строк не подала заяву про прийняття спадщини (а.с.14-15).
Як вбачається із відповіді Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори, від 06.11.2025 року №2449/01-16, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 07.10.2025 року, що спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 конторою не заводилась (а.с. 87).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1-5 статті 263 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і лише особисто.
Відповідно дост.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
За змістом ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом від 28.04.2015 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Таким чином, з урахуванням положень ч.2 ст.1220 ЦК України, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, у випадках передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
22.04.2025 року листом роз'яснення державним нотаріусом другої Білоцерківської державної нотаріальної контори №860відмовлено позивачу у прийнятті заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.14-15).
Суд вважає, що оформлення відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді відповіді, а не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не змінює суті такого документу нотаріуса і зводиться до відмови заявнику у видачі свідоцтва.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 07.02.2024 у справі №201/1883/21.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 04.11.2015 розглянув справу № 6-1486цс15, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зробив правовий висновок про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Така ж правова позицію викладена і в постанові Верховного Суду України справа №6-1320цс17 від 23.08.2017.
Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові Верховного Суду № 565/1145/17 від 26.06.2019 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Разом з тим, вирішуючи питання поважності причин пропущення позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі № 681/203/17-ц від 17.10.2018 відповідно до якої, причини пропуску строку на прийняття спадщини повинні визначатися судом в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Верховний Суд у постановах від 04.03.2020 у справі № 640/8507/17, від 19.10.2022 у справі №641/5618/20 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини виснував, що тяжка та тривала хвороба позивача є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки призвела до об'єктивних та істотних труднощів щодо вчинення нотаріальної дії, а саме подання заяви про прийняття спадщини у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України.
Позивачка, яка є спадкоємцем за заповітом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки знаходилась у Республіці Польща, а також враховуючи існуванню загрози для життя, яка виникла в результаті повномасштабного вторгнення рф. В даному випадку на переконання суду, факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення позивача від спадкування.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач дійсно пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, а тому йому слід визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що ОСОБА_1 , має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно за заповітом. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у його право на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд дослідивши всі обставини справи, оцінивши в силу положення ст. 81 ЦПК України докази дійшов висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк прийняття спадщини, своєчасно не мав можливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, який не може перевищувати двох місяців, а ні трьох, як просить представник позивача, оскільки цього часу достатньо позивачу звернутися саме із письмовою заявою до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 1, 76-81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа - Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 , терміном два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Гребінківська селищна рада, код ЄДПОУ 04359152, адреса: 08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Гребінки, пр.-т Науки, буд. 2.
Третя особа: Друга Білоцерківська державна контора, ЄДПОУ 26146296, адреса реєстрації: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 65а.
Текст рішення складено 30.03.2026 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко