Справа № 944/4066/20 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н.П.
Провадження № 22-ц/811/3847/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
01 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Підлужного В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Галько Р.В. на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ЕТАЛОН», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, -
В жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ЕТАЛОН», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача, покликався на те, що ОСОБА_1 30.12.2019 року, о 13год. 50 хв. на автодорозі Судова Вишня-Яворів-Рава-Руська у с.Коти Яворівського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «SKODA OKTAVIA A-5» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змін під час об'їзду перешкоди, не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля, в результаті чого несправився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення із автомобілем марки "RENAULT MASTER" д.н.з. НОМЕР_2 , завдавши автомобілям технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.3 ПДР України, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 24.01.2020року у справі №944/50/20 від 24 січня 2020року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася з вини відповідача, належний ОСОБА_2 автомобіль марки "RENAULT MASTER" д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.
Відповідно до висновку Експертного дослідження від 19.02.2020 року №16/1/12, ринкова вартість представленого на дослідження автомобіля марки "RENAULT MASTER" д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 30.12.2019року, до моменту його пошкодження (в непошкодженому стані ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 151 722, 41 грн., мінімальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "RENAULT MASTER" д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 30.12.2019 року, становить 289 703, 84 грн., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля "RENAULT MASTER" д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 30.12.2019 року становить 151 722, 41 грн.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 19.02.2020 року №16/1/12 матеріальний збиток, заподіяний йому відповідачем, як власнику автомобіля марки "RENAULT MASTER" д.н.з. НОМЕР_2 , становить 151 722, 41 грн.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0635241 від 26.03.2019 сума шкоди заподіяної майну становить 100 000 (сто тисяч) гривень, розмір франшизи 0грн.
За результатами звернення страховиком було сплачено страхове відшкодування в розмірі 72 851 грн. 54 коп.
Висновком експертного дослідження №16/1/12від 19.02.2020 року встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу як власнику колісного транспортного засобу автомобіля марки "RENAULT MASTER" д.н.з. НОМЕР_2 , становить 151 722, 41 грн.
Тобто, відшкодуванню підлягає сума в розмірі 78 870 грн. 87 коп., яка є різницею між вартістю матеріального збитку відповідно висновку експертного дослідження №16/1/12 від 19.02.2020 року та розміром страхового відшкодування, сплаченого страховиком відповідача.
Просив позовні вимоги задовольнити.
Оскаржуваним рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ЕТАЛОН», третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 76 884 (сімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхові компанії «ЕТАЛОН» в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 27 148 (двадцять сім тисяч сто сорок вісім) грн. 46коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 916 (дев'ятсот шістнадцять) 20грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхові компанії «ЕТАЛОН» в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 916 (дев'ятсот шістнадцять) 20грн.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Галько Р.В. , подавши апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Покликається на те, що ОСОБА_2 підписав заяву від 24 березня 2020 року і направив її до ПАТ "Страхова компанія "Еталон" , в якій було повністю погоджено спільний висновок, що розмір матеріального збитку, заподіяного Потерпілому внаслідок ДТП, що підлягає відшкодуванню Страховиком становить 9000 гривень. Тобто, між Потерпілим та Страховиком було повністю узгоджено суму страхового відшкодування, як передбачено ч. 2 п. 36.2 ст. 36 ЗУ "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", і після отримання заяви від Потерілого від 24 березня 2020 року і 24 червня 2020 року Страховиком було додатково доплачено Потерпілому суму страхового відшкодування, а тому відповідно ПАТ "Страхова компанія "Еталон" повністю виконало свої зобов'язання в повному обсязі, виплативши страхове відшкодування, яке було погоджено із Потерпілим ОСОБА_2 .
Додатково зазначає, що після отримання в повному обсязі страхового відшкодування 20 червня 2020 року, позивач жодного разу не звертався до Страховика із будь-якими заявами про те, що він не згідний із розміром страхового відшкодування і відповідно, щоб страховик здійснив доплату до встановленого Ліміту в розмірі 100000 грн., а 22 вересня 2020 року звернувся до суду із позовом не до Страховика, а до винуватця дорожньо-транспортної пригоди із позовом про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо транспортної пригоди, а тому такі дії позивача додатково підтверджують, те що він погодився із узгодженою сумою страхового відшкодування.
Вважає, що оскільки позивач та страховик досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування,, та розмір відшкодування є меншим за ліміт відповідальності страховика, відповідно у відповідача ОСОБА_4 не виникає обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду, як передбачено статтею 1194 Цивільного кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків, суд першої інстанції виходив того, що дії відповідача ОСОБА_1 , якими було завдано матеріальну шкоду позивачу є неправомірними, та між ними і завданою шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина зазначеної особи, відтак, є наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідач СК «ЕТАЛОН» виплатив позивачу, як потерпілій стороні, страхове відшкодування (72851), сума якого менша, ніж сума коштів, яка підлягає до виплати в порядку виплати коштів відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 30.12.2019 року, об 13год. 50хв. на автодорозі Судова Вишня-Яворів-Рава-Руська у с.Коти Яворівського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «SKODA OKTAVIA A-5» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змін під час об'їзду перешкоди, не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля, в результаті чого несправився з керуванням, та виїхав на смугу зустрічного руху де здійснив зіткнення із автомобілем марки "RENAULT MASTER" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 завдавши автомобілям технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.3 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 24.01.2020року у справі №944/50/20 позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. Постанова Яворівського районного суду Львівської області не оскаржувалася та набрала законної сили.
У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 (автомобіль марки «SKODA OKTAVIA A-5» д.н.з. НОМЕР_1 ) на момент дорожньо- транспортної пригоди була застрахована в Приватно акціонерному товаристві Страхова компанія «ЕТАЛОН» (страховий поліс №АО/0635241 від 26.03.2019) сума ліміту за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 100 000 (сто тисяч) гривень, франшиза 0 грн.
Відповідно до висновку експертного дослідження №16/1/12від 19.02.2020 року, складеного судовим експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС ринкова вартість представленого на дослідження автомобіля марки "RENAULT MASTER" ідентифікаційний номер НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 30.12.2019, до моменту його пошкодження (в непошкодженому стані) в наслідок ДТП, становить: 151 722,41грн. Мінімальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "RENAULT MASTER" ідентифікаційний номер НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 30.12.2019, становить: 289 703,84 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки "RENAULT MASTER" ідентифікаційний номер НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_2 станом на 30.12.2019 становить 151 722,41грн.
Оскільки, вищевказаний висновок, був поставлений під сумнів стороною відповідача, за клопотанням адвоката Галька Р. який представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №944/4066/20 від 09 червня 2021року №906, складеного судовими експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ринкова вартість автомобіля марки "RENAULT MASTER L3H2 2.2 dCiVan 101" 2009 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 30.12.2019, тобто, до моменту його пошкодження у ДТП, враховуючи дані про нього, які можливо було встановити з матеріалів цивільної справи № 944/4066/20 та під час експертного обстеження автомобіля 13.05.2021, становить 176884 грн.
Вартість відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля марки "RENAULT MASTER L3H2 2.2 dCiVan 101" 2009 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого у ДТП 30.12.2019, враховуючи пошкодження, які можливо було встановити під час експертного обстеження 13.05.2021 та дані матеріалів цивільної справи №944/4066/20, в цінах на час його пошкодження, становила 331651,56 грн.
Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "RENAULT MASTER L3H2 2.2 dCiVan 101" 2009 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого у ДТП 30.12.2019, враховуючи пошкодження, які можливо було встановити під час експертного обстеження 13.05.2021 та дані матеріалів цивільної справи №944/4066/20, в цінах на час його пошкодження, становила 176884 грн.
Ринкова вартість пошкодженого автомобіля марки "RENAULT MASTER L3H2 2.2 dCiVan 101" 2009 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 30.12.2019 після його пошкодження у ДТП, враховуючи дані про нього, які можливо було встановити з матеріалів цивільної справи №944/4066/20 під час експертного обстеження автомобіля 13.05.2021, становить 42 165грн.
Як вбачається з платіжних доручень №3344 від 24.06.2020року, та №2961 від 26.02.2020року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ЕТАЛОН» здійснила виплату страхового відшкодування позивачу двома платижами на суму 63 851грн. 54коп. та 9000 грн., загальна сума виплати згідно страхового полісу становить, 72 851 грн. 54 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
У спорах, пов'язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування(пункт 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Дорожньо-транспортна пригода є підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 33.2 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо- транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Як вбачається з матеріалів справи, договором страхування передбачена сума відшкодування потерпілому в розмірі 100000грн з врахуванням 0 франшизи, відповідач Страхова компанія «ЕТАЛОН» здійснила виплату страхового відшкодування позивачу двома платижами на суму 63 851грн. 54коп. та 9000 грн., загальна сума виплати згідно страхового полісу становить, 72 851 грн. 54 коп., а відтак СК «ЕТАЛОН» виплатив позивачу, як потерпілій стороні, страхове відшкодування (72851), сума якого менша, ніж сума коштів, яка підлягає до виплати в порядку виплати коштів відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV.
Враховуючи наведене СК «ЕТАЛОН» не доплатила позивачу 27 148 грн. 46 коп., тобто, не належно виконала умови передбачені договором.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків, суд першої інстанції вірно виходив з того, що з ОСОБА_1 , як винної особи в дорожньо-транспортній пригоді, на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню кошти у розмірі 76 884 грн., що становлять різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля марки "RENAULT MASTER L3H2 2.2 dCiVan 101" 2009 року випуску, що становить 176884 грн. і страховою виплатою в сумі 100 000 грн.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що між страховиком та позивачем було погоджено спільний висновок про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 72 851,00 грн., оскільки такої угоди між позивачем та страховиком не укладено, та такі відомості в матеріалах страхової справи відсутні.
Посилання апелянта на заяву від 24.03.2025 укладену між позивачем та СК «ЕТАЛОН» щодо погодження спільного висновку є безпідставним, оскільки, дана заява є не зареєстрованою, відсутні відомості, ким така, отримана, та вхідний, на ній. При цьому, зазначена заява також відсутня і в матеріалах страхової справи.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення заяви є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Галько Р.В. - залишити без задоволення.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 01.04.2026 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.