Дата документу 25.03.2026 Справа № 331/1168/25
Єдиний унікальний №331/1168/25 Головуючий у 1- інстанції Качан А.В.
Провадження № 22-ц/807/613/26 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
25 березня 2026 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Гончар М.С.,
Трофимової Д.А.
за участю секретаря судового засідання Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 11 грудня 2025 року та апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - Безрукової Світлани Олександрівни на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 20 січня 2026 року по залишення без розгляду заяви про ухвалення додатного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживача визнання рішення неправомірним, визнання незаконними дій,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Безрукової Світлани Олександрівни звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що позивач, здійснює користування природним газом для забезпечення потреб житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про надання населенню послуг з газопостачання.
В 2005 році за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено газовий лічильник «Самгаз» RS/2001-1 LA G-4, зав. № 2633446.
В 2014 році вищевказаний лічильник було знято на періодичну повірку.
Зазначає, що даний лічильник був перевірений відповідачем, та ним же наданий дозвіл на його експлуатацію й відповідно відповідач несе відповідальність за якість проведення такої повірки.
В даному випадку вважає, так як було пропущено періодичну повірку лічильника, з вини відповідача, яка б встановила придатний лічильник чи ні для подальшого використання, є сумніви відносно того які дійсні причини похибки лічильники за об'ємною витратою, тобто лічильник не придатний так як пройшов строк його експлуатації та можливо він потребував ремонту та обслуговування, а можливо в зв'язку з отвором в вихідному патрубку лічильника.
05.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 представниками відповідача складено Акт про порушення № 000021.
Зі змісту акту № 0495 від 17.07.2023 експертизи лічильника газу, складеного комісією АТ "Запоріжгаз" вбачається, що комісія відповідача встановила: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубку лічильника наявний сторонній отвір (не передбачений конструкцією заводу-виробника), внаслідок чого об'єм газу, що проходить через лічильник, не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Лічильник непридатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні.
З урахуванням виявлення факту несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, комісією AТ "Запоріжгаз" з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення Акту про порушення № ЗП 000021 від 05.07.2023, що відображено у протоколі № 1210 від 08.08.2023.
У зв'язку із зазначеним позивачу здійснено перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 Кодексу ГРМ) з 05.07.2022 по 04.07.2023 з урахуванням усіх газових приладів, зареєстрованих осіб та опалювальної площі розмір якого складає 132287,01 грн., про оплату якої позивачу виставлено рахунок відповідачем.
Стверджує, що наявні в Акті про порушення та в Акті про проведення експертизи лічильника докази, свідчать про відсутність доказів викривлення даних обліку природного газу, яке є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу.
Зазначає, що для доведення правомірності здійснених позивачем донарахувань позивачу об'ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) споживача. Відповідачем встановлено саме результати такого втручання, а от яким чином при цілісності заводського та повірочного тавра, при цілісності всіх пломб та відповідності їх місцезнаходження, при цілісності лічильного механізму та навіть корпусу ЗВТ, відсутності сторонніх предметів у середині ЗВТ, а також без ознак порушень самого ЗВТ, кріплень, запірної арматури обвідних ліній, фланцевих з'єднань перед комерційним ВОГ, можливо було саме позивачці зробити отвір в вихідному патрубку ЗВТ, відповідачем зовсім не було зазначено ні в акті експертизи ні в будь якому іншому документі, тому вважає що не було встановлено способу втручання в ЗВТ.
Також зазначає, що комісією не встановлено обставин того, що саме позивачем було втручання в механізм та корпус ЗВТ, вбачається висновок, що комісією АТ "Запоріжгаз" фактично не встановлено несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ позивачкою.
Просила суд визнати рішення Комісії з розгляду актів про порушення акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" викладене у протоколі про задоволення Акту про порушення № ZP 000021 від 05.07.2023 неправомірним та визнати незаконними дії акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" по нарахуванню суми за період з 05.07.2022 по 04.07.2023 року на суму 132 287,01 грн. на підставі Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості без номеру та дати.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 11 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано незаконними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» по нарахуванню ОСОБА_1 суми необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу за період з 05.07.2022 по 04.07.2023 в розмірі 132287 грн. 01 коп. на підставі Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості без номеру та дати.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на користь держави України 1211 грн. 20 коп (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» подало апеляційну скаргу, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що порушення допущені судом першої інстанції при розгляді справи за позовом АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» та не врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, призвели до неправильного вирішення спору.
Окрім цього, Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 20 січня 2026 року залишено без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник ОСОБА_1 - Безрукова С.О. подала апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції не враховано дату отримання представником позивача рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 11 грудня 2025 року, що призвело до неправильного обрахування п'ятиденного строку для звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, разом з тим, апеляційна скарга суду представника ОСОБА_1 - Безрукової С.О. підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, з огляду на наступне.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей.
Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням висновку про спростування належними доказами факту несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, відсутні підстави для покладання на останнього відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.
З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується.
Разом з тим, постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача пропущено встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України п'ятиденний строк для подання доказів.
З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Факт користування позивачем природним газом для забезпечення потреб житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про надання населенню послуг з газопостачання підтверджує позивач та його представник у позовній заяві.
Відповідно до Акту № 0600243840 на встановлення (зміну) охоронної пломби від 09.08.2017 проведено опломбування номерною охоронною пломбою побутовий лічильник газу в місці приєднання лічильника газу до діючого газопроводу марки «Самгаз» № ПЛГ 2633446. Знята охоронна пломба № 14583136, марка R, встановлена охоронна пломба № 35198171, марка C (а.с. 65 зворотня сторона).
З наявної в матеріалах справи копії Акту про порушення № ZP000021, складеного 05.07.2023 працівником АТ «Запоріжгаз» за участі споживача ОСОБА_1 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення: розділ XI глава 2 п. 1 п.п. 3 несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); розділ XI глава 2 г. 3 п.п. 1 пошкодження ЗВТ (лічильник газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно також зазначено про підозру про приховане втручання у вхідному патрубку - отвір (а.с. 11 зворотня сторона - 12).
Відповідно до протоколу № 002059 від 05.07.2023 демонтажу та направлення засобу вимірювальної техніки для проведення експертизи, в присутності споживача ОСОБА_1 , лічильник «Самгаз», зав. № 2633446 демонтований, поміщений в пакет та опломбований пломбою. Також у протоколі зазначено, що ЗВТ розпломбовано (місце встановлення пломби - гайка ЗВТ, номер пломби 35198171) (а.с. 16).
Номер пломби, яку було знято з гайки ЗВТ відповідає номеру пломби, яка була встановлена відповідно до Акту № 0600243840 на встановлення (зміну) охоронної пломби від 09.08.2017. Матеріали справи доказів пошкодження пломби, яка була встановлена в місці приєднання лічильника газу до діючого газопроводу, не містять.
З Акту № 0495 експертизи лічильника газу від 17.07.2023 вбачається, що комісією виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами внаслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які не можливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубку лічильника наявні два сторонні отвори (не передбачений конструкцією завода-виробника), внаслідок чого об'єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Внаслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу. Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Під час проведення експертизи застосовувалась фото фіксація. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою № R36681787 (а.с. 10 зворотня сторона - 11).
У зазначеному акті експертизи лічильника в розділі «Результати огляду» зазначено, про наступне: відповідність місць фактичного розташування пломб місцям зазначеним у протоколі - відповідає, цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі - не порушено, цілісність заводського та/або повірочного тавра на ЗВТ - не порушено, цілісність конструктивного елемента вихідного патрубка ЗВТ - порушена (пошкодження конструктивної цілісності вихідного патрубка ЗВТ - два отвори) (а.с 10 зворотня сторона).
Відповідно до протоколу засідання комісії № 1210 з розгляду актів про порушення кодексу ГРМ АТ «Запоріжгаз» від 08.08.2023 комісією ухвалено рішення: акт про порушення № ZP000021 від 05.07.2023 задовольнити частково в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, здійсненого шляхом прихованих заходів (а.с. 15).
На підставі акту про порушення № ZP000021 від 05.07.2023 з приводу виявлених порушень: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ здійснено шляхом прихованих заходів, позивачу ОСОБА_1 розрахована вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу у розмірі 132287,01 грн., який необхідно сплатити протягом 10 календарних днів з дати отримання цього рахунку.
Повідомлення разом з Актом-розрахунком не облікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу та рахунком на оплату направлено ОСОБА_1 28.08.2023.
З висновку експерта № СЕ-19/108-25/23387-ТР від 10.11.2025, вбачається, що пломби встановлені на коробі відлікового механізму (лічильний пристрій) обмежують доступ до його внутрішніх деталей, вплив на них не пов'язаний з діями направленими на пошкодження мембранного механізму, в даному випадку на утворення наскрізного отвору вихідному патрубку лічильника газу. При штатному встановлені лічильника газу на газорозподільну систему вхідний та вихідний штуцери скріплюються з трубопроводами та опломбовуються, а саме: одноразовим сигнально-контрольним запобіжно-охоронним пристроєм, навішування якого на певні конструктивні елементи підконтрольного об'єкта унеможливлює непомітність його несанкціонованого знімання без порушення цілісності самої пломби або пломбувального елемента, тобто, можливо визначити, що внести будь-які зміни до мембранного механізму після опломбування, без порушення встановлених пломб або пошкодження цілісності зовнішніх конструктивних елементів лічильника, не можливо. Експертом зроблено висновок про те, що на вихідному патрубку лічильнику "Самгаз" RS/2001-1 LA G-4, зав. № 2633446 виявлені два стороні отвори, а саме на дні основи вихідного патрубка у вигляді наскрізного отвору, овальної форми розмірами 3,5?2,8 мм та на межі кута зі стінкою основи дна у вигляді наскрізного отвору, конусоподібної форми діаметром до 3 мм. Здійснити пошкодження на внутрішній поверхні конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу "Самгаз" RS/2001-1 LA G-4, зав. № 2633446, без демонтажу лічильника з діючого газопроводу, без порушення охоронних пломб в місці приєднання лічильника газу до діючого газопроводу, не можливо. Пломби встановлені на коробі відлікового механізму (лічильний пристрій) наданого на дослідження лічильника газу, обмежують доступ лише до його внутрішніх деталей, то вплив на них не пов'язаний з діями направленими на пошкодження вихідного патрубку, в даному випадку - на утворення наскрізних отворів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відносини між газопостачальними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу в частині обліку природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, положеннями ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Згідно п.3 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Згідно п.7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу).
У пункті 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем наведено вичерпний перелік порушень, внаслідок яких щодо споживача (несанкціонованого споживача) здійснюється нарахування необлікованих об'ємів природного газу.
Згідно цього ж Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Приховані заходи - це несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
Таким чином, законодавець визначає, що втручання в роботу - це цілеспрямовані умисні дії, які направлені на викривлення даних обліку природного газу.
Пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Пунктом 11 глави 5розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю бо частково),або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
У відповідності абз.2 п.7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.
Для підтвердження правомірності здійснених донарахувань об'ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ споживача.
Для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Така правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 914/2384/17.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що за викладеною вище правовою позицією сам факт пошкодження лічильника не свідчить автоматично про наявність цілеспрямованих умисних дій споживача.
Як при розгляді справи ОСОБА_1 заперечувала факт свого втручання у роботу лічильника, посилалась на цілісність пломб, що свідчить про відсутність викривлень, тим більше з свідомим втручанням у роботу споживача.
З висновку експерта № СЕ-19/108-25/23387-ТР від 10.11.2025, вбачається, що пломби встановлені на коробі відлікового механізму (лічильний пристрій) обмежують доступ до його внутрішніх деталей, вплив на них не пов'язаний з діями направленими на пошкодження мембранного механізму, в даному випадку на утворення наскрізного отвору вихідному патрубку лічильника газу. При штатному встановлені лічильника газу на газорозподільну систему вхідний та вихідний штуцери скріплюються з трубопроводами та опломбовуються, а саме: одноразовим сигнально-контрольним запобіжно-охоронним пристроєм, навішування якого на певні конструктивні елементи підконтрольного об'єкта унеможливлює непомітність його несанкціонованого знімання без порушення цілісності самої пломби або пломбувального елемента, тобто, можливо визначити, що внести будь-які зміни до мембранного механізму після опломбування, без порушення встановлених пломб або пошкодження цілісності зовнішніх конструктивних елементів лічильника, не можливо. Експертом зроблено висновок про те, що на вихідному патрубку лічильнику "Самгаз" RS/2001-1 LA G-4, зав. № 2633446 виявлені два стороні отвори, а саме на дні основи вихідного патрубка у вигляді наскрізного отвору, овальної форми розмірами 3,5?2,8 мм та на межі кута зі стінкою основи дна у вигляді наскрізного отвору, конусоподібної форми діаметром до 3 мм. Здійснити пошкодження на внутрішній поверхні конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу "Самгаз" RS/2001-1 LA G-4, зав. № 2633446, без демонтажу лічильника з діючого газопроводу, без порушення охоронних пломб в місці приєднання лічильника газу до діючого газопроводу, не можливо. Пломби встановлені на коробі відлікового механізму (лічильний пристрій) наданого на дослідження лічильника газу, обмежують доступ лише до його внутрішніх деталей, то вплив на них не пов'язаний з діями направленими на пошкодження вихідного патрубку, в даному випадку - на утворення наскрізних отворів.
Зазначене підтверджує відсутність вини ОСОБА_1 у несанкціонованому втручанні у роботу ЗВТ.
У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року (справа N 310/10313/18, провадження N 61-14885св19) зазначено, що для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Судова колегія враховує зазначений висновок експерта у сукупності з іншими наданими сторонам доказами та вважає недоведеним той факт, що позивачка цілеспрямованими умисними діями пошкодила лічильник з метою викривлення даних обліку природного газу.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Щодо оскарження ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 20 січня 2026 року колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції посилався на пропущення представником позивача встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України п'ятиденного строку для подання доказів.
Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до картки руху документа Рішення Запорізького районного суду Запорізької області було направлено до електронного кабінету адвоката Безрукової С.О. 12.12.2025 року о 23-05 годині, тобто після 17 години тому процесуальний строк на подачу заяви про винесення по справі додаткового рішення відносно витрат на правничу допомогу починається з наступного робочого дня.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частини один-чотири та шість-сім статті 127 ЦПК України).
Не звернувши уваги на зазначене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 353, 367-369, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» залишити без задоволення.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 11 грудня 2025 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Безрукової Світлани Олександрівни задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 20 січня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 01 квітня 2026 року.
Головуючий
Судді: