Дата документу 01.04.2026 Справа № 333/6246/24
Єдиний унікальний № 333/6246/24
Провадження №22-з/807/52/26
01 квітня 2026 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Кухаря С.В.
суддів : Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» - адвоката Гусельникова Мирослава Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Трачук Наталії Іванівни на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» про усунення перешкод у користуванні власністю,-
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2025 року у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» про усунення перешкод у користуванні власністю, відмовлено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Трачук Наталії Іванівни подала апеляційну скаргу.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Трачук Наталії Іванівни залишено без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2025 року у цій справі залишено без змін.
24 березня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» - адвокат Гусельников Мирослав Олександрович через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
В заяві зазначено, що в провадженні Запорізького апеляційного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Трачук Наталії Іванівни на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» про усунення перешкод у користуванні власністю. У зв'язку із розглядом справи судом другої інстанції, товариство понесло витрати за представництво в суді та правничу допомогу, пов'язану зі справою, які полягають у вивчені матеріалів апеляційної скарги, підготовка та надсиланні відзиву на апеляційну скаргу, тощо, у загальному розмірі 15 000,00 грн. Вважає зазначену суму співмірною із ціною позову, є адекватною по відношенню до витраченого адвокатами часу, переліку вчинених дій, та середній вартості юридичних послуг адвоката. Понесення відповідних витрат підтверджується договором про надання правових послуг адвоката б/н від 19.09.2025р., рахунком № 3 від 20.02.2026 р., актом виконаних робіт № 3 від 20.02.2026 року. Посилаючись на вказані обставини просив суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесло товариство у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Повноваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» - адвоката Гусельникова Мирослава Олександровича в суді апеляційної інстанції підтверджено копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 691 від 26 вересня 2028 року, копією договору про надання правничої і правової допомоги (правових послуг) від 19 вересня 2025 року, копією витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серія ЗП №001086.
На підтвердження понесених судових витрат під час апеляційного провадження стороною позивача надано документи, зокрема: копію розрахунку № 3 від 20 лютого 2026 року по договору про надання правових послуг б/н від 19 вересня 2025 року на суму 15 000,00 грн., копію Акту виконаних робіт № 3 від 20 лютого 2026 року за договором про надання правових послуг б/н від 19 вересня 2025 року, в якому зазначено перелік та вартість послуг, копію платіжної квитанції №49 від 02 березня 2026 року про оплату 15 000,00 грн.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог щодо необхідності прийняття додаткової постанови у справі з метою вирішення питання щодо компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо розміру таких витрат, колегія суддів зазначає наступне. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правничу допомогу, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Виходячи зі встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані відповідачем докази про понесення ТОВ «Атлант Плюс 2018» судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є достатніми, допустимими і достовірними.
Між тим, враховуючи конкретні обставини справи, а саме: категорію справи, предмет спору, значення справи для сторін, критерії реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, зміст наданих послуг, розгляд справи в суді апеляційної інстанції в порядку загального провадження; проведення одного судового засідання за участю адвоката, відмову у задоволені вимог позову, розмір таких витрат, який підлягає стягненню з позивачки слід зменшити до 5 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384, 452 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» - адвоката Гусельникова Мирослава Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Трачук Наталії Іванівни на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» про усунення перешкод у користуванні власністю,- задовольнити частково.
Прийняти у цій справі додаткову постанову про розподіл судових витрат у справі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» (ЄДРПОУ 42338194), юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 9 кв. 20 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складений 01 квітня 2026 року.
Головуючий С.В. Кухар
судді: Е.А. Онищенко
Д.А. Трофимова