Справа № 301/109/24
Закарпатський апеляційний суд
30.03.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/245/25 за апеляційною скаргою прокурора Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 19.03.2025.
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, неодружений, непрацюючий, з середньою освітою, раніше судимий вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 16.01.2023 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 01 (один) рік 06 (шість) місяців, засуджений:
- за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 16.01.2023 відносно ОСОБА_8 ухвалено виконувати самостійно.
Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
31.12.2023 близько 23 год 10 хв ОСОБА_8 , знаходячись біля хвіртки воріт, що за адресою АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин з колишньою дружиною ОСОБА_9 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно підійшов впритул спереду до потерпілої і наніс їй своєю головою один удар у спинку носа, після чого, тримаючи в руці мобільний телефон наніс ним ОСОБА_9 один удар в ділянку кисті правої руки. В результаті чого, потерпіла ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синця шкірних покривів ділянки спинки носа, синця шкірних покривів ділянки тильної поверхні правої кисті з поширенням на верхню фалангу 2 пальця, які згідно висновку експерта № 01-і від 03.01.2024 за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як 6 днів.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою м'якість призначеного судом покарання. Просить вирок суду в
-2-
частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин та на підставі ст. 71, 72 КК України визначити обвинуваченому ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки 25 (двадцять п'ять) днів. У решті вирок суду залишити без змін. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає проте, що в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 раніше судимий вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 16.01.2023 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 (один) рік 06 (шість) місяців. Разом з тим, судом не враховано, що нове кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчиненого під час іспитового строку та безпідставно не застосовано положення ст. 71 КК України при призначенні йому покарання.
27.03.2026 захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 подав до апеляційного суду письмове клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Судове провадження розглядається за відсутності обвинуваченого, захисника та потерпілої, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Також приймається до уваги заява захисника про можливість розгляду кримінального провадження без його та обвинуваченого участі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, однак не заперечив проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за строками давності, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а клопотання захисника про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності слід задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: вчинення особою кримінального правопорушення; з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; особа не ухиляється від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.
-3-
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі (№ 309/1201/15-к).
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, ОСОБА_8 вчинив 31.12.2023, також відсутні відомості про те, що ОСОБА_8 у період з 31.12.2023 по 31.01.2025 вчинив інше кримінальне правопорушення, не надані такі данні й суду апеляційної інстанції, а тому перебіг строків давності не переривався. Також, відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_8 від досудового розслідування або суду. Тому підстав вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли, немає.
У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України визнав, а під час апеляційного розгляду стороною захисту подано клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття відносно нього кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Під час розгляду апеляційної скарги, прокурор не заперечував проти закриття відносно ОСОБА_8 кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.
За змістом ст. 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 425/4506/15-к дотримання умов, передбачених ч. 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
-4-
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне клопотання в інтересах обвинуваченого задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України, закрити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 417, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_11 задовольнити частково.
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 19.03.2025 щодо ОСОБА_12 скасувати.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності задовольнити.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_12 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України,-закрити.
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 16.01.2023 щодо ОСОБА_12 виконувати самостійно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді