Справа 688/5652/25
№ 2/688/175/26
Ухвала
про поновлення судового розгляду
01 квітня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючої судді Цідик А.Ю., вирішуючи питання щодо поновлення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради про припинення права спільної часткової власності та поділ майна в натурі,
встановив:
У провадженні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради про припинення права спільної часткової власності та поділ майна в натурі.
Відповідно до ч. 2 ст. 244 ЦПК України якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.
Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і переходить до стадії ухвалення судового рішення або оголошує перерву, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим (ч. 4 ст. 244 ЦПК).
25.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Частиною 1 статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункти 40, 41).
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.
У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 201/2760/20 (провадження № 61-2790св23) вказано, що процесуальне становище третьої особи є відмінним від процесуального становища відповідача. Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 766/8113/17 та від 29 червня 2022 року у справі № 753/7478/18.
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22).
Отже, встановлення належності відповідачів є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Тому пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (постанова Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 932/163/21 (провадження № 61-6730св23).
Під час ухвалення рішення виникла потреба вчинити процесуальну дію, а саме вирішити питання про залучення до участі в справі співвідповідача ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не оформила спадкових прав, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.02.2010, а в разі її смерті - встановити коло спадкоємців з вирішенням питання про їх участь в справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку поновити судовий розгляд для вирішення питання про залучення до участі в справі співвідповідача ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не оформила спадкових прав, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.02.2010, а в разі її смерті - встановити коло спадкоємців з вирішенням питання про їх участь в справі.
Керуючись ст.ст. 244, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Поновити судовий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради про припинення права спільної часткової власності та поділ майна в натурі.
Оголосити у справі перерву до 10 години 07 травня 2026 року, повідомити учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Алла ЦІДИК