Справа № 159/7065/25
Провадження № 1-кс/159/363/26
про застосування запобіжного заходу
31 березня 2026 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140130000912 від 26.11.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України, з 29.07.2024 самовільно залишив розташування військової частини, ухилявся від слідства, 23.02.2026 був оголошений в розшук, виявлений за місцем проживання 30.03.2026 під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді. З огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення, низьку соціальну відповідальність перед державою і суспільством через ухилення від виконання військового обов'язку, слідчий просив про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 і слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали.
Підозрюваний ОСОБА_5 вину у самовільному залишенні військової частини визнав, свої дії пояснив страхом. Захисник ОСОБА_6 просила обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, врахувавши усвідомлене ставлення підозрюваного до вчиненого і готовність повернутись на військову службу.
Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши надані матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти переліченим ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди та інше.
Виконуючи вимоги законодавства, слідчий суддя встановив, що згідно з повідомленням про підозру від 11.02.2026 ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він під час проходження військової служби у Збройних Силах України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи намір назавжди ухилитись від проходження військової служби, в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, маючи єдиний умисел самовільно залишив місце служби - місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 на території військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , та з 29 липня 2024 року відсутній на службі без поважних причин і не виконує службові обов'язки в умовах воєнного стану, а службовий час проводив на власний розсуд, за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Дії кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України інкриміноване правопорушення є тяжким злочином і передбачає покарання до 10 років позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами службового розслідування. Також матеріали досудового розслідування містять докази проходження ОСОБА_5 військової служби за мобілізацією упродовж незначного періоду з 10.07.2024 по 29.07.2024. Після залишення військової частини ОСОБА_5 лікування не проходив, перебував за місцем проживання, був обізнаний із розпочатим досудовим розслідування, проте уникав участі у процесуальних діях. 23.02.2026 був оголошений в розшук і 30.03.2026 виявлений під час обшуку за місцем проживання в АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Надані слідчому судді докази є достатніми вважати підозру у вчиненні тяжкого злочину підставною.
Також доведеним є ризик переховування від органів досудового розслідування та суду ( п.1 ч.1 ст.177 КПК України)
Відповідно до положень ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до сьогодні.
З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408,429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
ОСОБА_5 затриманий 30.03.2026, тому строк тримання під вартою необхідно обчислювати з вказаної дати.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, наявність підтвердженого ризику переховування від органу досудового розслідування, альтернативний запобіжний захід у виді застави суд не визначає.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62024140130000912 від 26.11.2024 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 48 днів в межах строку досудового розслідування, починаючи з 30.03.2026 до 16.05.2026, включно без права внесення застави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1