Справа № 488/1511/26
Провадження № 1-кп/488/228/26
01.04.2026 року місто Миколаїв, вулиця Доктора Самойловича, 29-А
Корабельний районний суд міста Миколаєва
у складі:
головуючого судді:ОСОБА_1
за участю
секретаря: прокурора: неповнолітнього обвинуваченого: законного представника обвинуваченого: захисника: представника потерпілого:ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
при проведенні підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Троїцьке Вознесенського району Миколаївської області, громадянин України, українець, із неповною середньою освітою, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-25.09.2025 року Інгульським районним судом міста Миколаєва за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 113, частиною 2 статті 113, статтею 69 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі статей 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 114-2, частиною 1 статті 114-1, частиною 2 статті 194 КК України,
Дана справа підсудна Корабельному районному суду міста Миколаєва, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України не встановлено, обвинувальний акт складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Прокурор заявила про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, який просила проводити у закритому судовому засіданні та надати доручення представнику органу ювенальної пробації скласти досудову доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого.
Учасники провадження погодилися із думкою прокурора.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 КПК України, суд, якщо обвинуваченим є неповнолітній, може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.
Вказане положення надає суду право, а не зобов'язує його вчинити певні дії, тому вирішуючи вказане питання суд виходить із необхідності дотримання балансу між захистом прав неповнолітнього обвинуваченого та принципом (засадою) гласності і відкритості судового провадження.
При цьому суд враховує, що усі учасники провадження погодилися із проведенням судового розгляду у закритому судовому засіданні, у той же час про наявність осіб, у тому числі, представників засобів масової інформації, які б бажали бути присутніми в залі судового засідання суду на даний час не відомо.
За таких обставин суд вважає за можливе призначити розгляд даного провадження у закритому судовому засіданні.
Відповідно до частини 5 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Досудову доповідь за ухвалою суду, що передбачено частиною 1, 2 статті 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, складає представник уповноваженого органу з питань пробації. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд приходить до висновку, що кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду, який проводити у закритому судовому засіданні впродовж усього провадження, та надати доручення представнику органу ювенальної пробації скласти досудову доповідь відносно неповнолітнього обвинуваченого.
Прокурором заявлене клопотання про продовження строком на 60 (шістдесят) днів тримання неповнолітнього обвинуваченого під вартою, яке мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, неповнолітній обвинувачений може переховуватись від суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню (пункт 4 частини 1 статті 177 КПК України) та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальні правопорушення, у якому обвинувачується (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).
Неповнолітній обвинувачений, його законний представник та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вказавши, що вказане клопотання є необґрунтованим та просили суд обрати ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі останнього.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора. Надав суду цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди у сумі 1.449.000,00 (один мільйон чотириста сорок дев'ять тисяч гривень) завданої ОСОБА_4 військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 1 статті 492 КПК України до неповнолітнього обвинуваченого за наявності підстав, передбачених КПК України, з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 492 КПК України тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, невчинення іншого кримінального правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.
Про наявність таких ризиків свідчать наступні обставини.
Неповнолітній ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому частиною 2 статті 194 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тобто тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим може спонукати його ухилитися від суду. На переконання суду, суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику та не може бути проігнорована.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню, то на даний час органом досудового розслідування не встановлено повне коло осіб, з якими ОСОБА_4 міг діяти, а також проводяться відповідно слідчі (розшукові) дії, спрямовані на притягнення осіб, причетних до вказаного кримінального правопорушення, до відповідальності. Окрім того, у випадку застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, останній може знищити або спотворити знаряддя та засоби вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також може впливати на свідків, тим самим здійснювати перешкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Підставою вважати, що неповнолітній обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, є те, що зважаючи на характер злочинних дій, у яких обвинувачується ОСОБА_4 та на той факт, що Російська Федерація продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії, у тому числі на частині території Миколаївської області, неповнолітній обвинувачений, знаходячись на волі може продовжувати вчиняти дії, направлені на умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу. Окрім того, ОСОБА_4 , будучи засудженим 25.09.2025 року Інгульським районним судом міста Миколаєва за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 113, частиною 2 статті 113, частиною 1 статті 69 КК України до позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та на підставі статей 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, вчинив інші кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що останній може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
При цьому вказаним ризикам, на переконання суду, неможливо запобігти при вжитті інших запобіжних заходів, у тому числі, домашнього арешту, оскільки жоден з них не зможе запобігти ризикам, що вказані вище.
З урахуванням викладеного суд вважає доведеним наявність вищевказаних ризиків і неможливість запобігти їм при вжитті більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України та вважає доцільним продовжити тримання неповнолітнього обвинуваченого під вартою, а відповідно приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
У той же час застава, визначена ухвалою слідчого судді у розмірі 484.480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень продовжує діяти у зв'язку з чим неповнолітній обвинувачений підлягає негайному звільненню в разі її внесення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 177, 178, 183, 314-316, 350, 492 КПК України,
Судовий розгляд кримінального провадження відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 114-2, частиною 1 статті 114-1, частиною 2 статті 194 КК України призначити на 13:00 годину 08.04.2026 року.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у закритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження, а також повідомити службу у справах дітей та уповноважений підрозділ органів Національної поліції.
Доручити начальнику сектору ювенальної пробації міста Миколаєва скласти та надати до суду в строк на 13:00 годину 08.04.2026 року доповідь відносно неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання прокурора про продовження застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити застосування до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 60 (шістдесяти) діб, тобто не більше ніж до 30.05.2026 року включно.
Роз'яснити учасникам провадження, зокрема, неповнолітньому обвинуваченому, що продовження строку тримання його під вартою не скасовує визначений у даному провадженні ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 07.11.2025 року розмір застави у розмірі 484.480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень, за умови внесення якої ОСОБА_4 слід негайно звільнити з-під варти.
У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти, покласти на нього на строк до 30.05.2026 року наступні обов'язки:
- прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання, місця роботи, зміну контактних даних;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами у даному кримінальному провадженні, іншими особами щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження, до ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор», до сектору ювенальної пробації міста Миколаєва.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає оскарженню до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана.
Суддя ОСОБА_1