Справа № 760/28949/25
Провадження № 2-а/159/65/26
про передачу справи за підсудністю
30 березня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В. вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,
17.10.2025 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.12.2025 справу передано за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області на підставі ч. 1 ст. 27, п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
25.03.2026 справа надійшла до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.
Сторонами у справі є позивач - ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Предметом даного спору є оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень.
Стаття 25 КАС України передбачає, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Тобто до даної категорії справ може застосовуватись альтернативна підсудність.
Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу. Отже, право обирати суд, до якого бажає звернутися особа, належить виключно цій особі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 роз'яснила принцип «суд знає закони», зазначивши, що у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, зважаючи на предмет позову, встановлене зареєстроване місце проживання позивача та враховуючи принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), суд доходить висновку, що ухвалою від 08.12.2025 справа помилково направлена до суду тієї самої інстанції, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до підсудності суду який направив справу, що може порушити диспозитивне право позивача на вибір суду, який буде розглядати його справу.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 року у справі № 855/364/19 зроблено висновок відповідно до якого «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС».
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з частиною 1 статті 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне направити справу для розгляду за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва, як до суду який має розглядати справу за вибором позивача.
Керуючись ст.ст. 25, 29, 243, 248, 294 КАС України, суд,
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі - передати за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва (місцезнаходження: вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ).
Копію ухвали направити позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяА. В. Чалий