133/724/26
3/133/746/26
Іменем України
31.03.26 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянки України, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, -
25.02.2026 року, о 16 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено, що ОСОБА_1 , яка має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляється від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання дітей, а саме: з 09.02.2026 по 20.02.2026 року ОСОБА_2 пропустив навчальний процес без поважних причин, чим порушила положення ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася без поважних причин, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи за допомогою повідомлення на контактний номер телефону, яке було доставлено належним чином, що підтверджується довідкою про доставку. Про причини свого неприбуття не повідомила. Клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необов'язковою.
Отже, суд вважає можливим розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з наведених вище підстав, беручи до уваги, що підписання особою протоколу про адміністративне правопорушення, свідчить про обізнаність порушника щодо перебування вказаної справи у провадженні суду.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 676303 від 25.02.2026 року, згідно якого викладені обставини скоєного адміністративного правопорушення;
- актами № 1-6 про відсутність учня без поважних причин 10 днів від 15.09.2025, 24.10.2025, 24.11.2025, 12.12.2025, 09.02.2026, 20.02.2026 року, які підтверджують факти пропусків навчального процесу неповнолітнім ОСОБА_2 , без поважних причин;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 25.02.2026 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 15.02.2026 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- доповідною класного керівника ОСОБА_3 про роботу з учнем 9-го класу ОСОБА_2 від 11.02.2026 року, якою підтверджуються факти пропусків навчального процесу неповнолітнім ОСОБА_2 , без поважних причин.
Також, слід зазначити, що кваліфікація вчиненого адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області справа № 133/4357/25, провадження № 3/133/245/26 від 26.01.2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнаною винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Електронний рапорт Відділення поліції № 2 (м. Козятин) Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України, серії ЄО № 1879 від 24.02.2026 року, являється службовим документом, а тому не має доказового значення по даній справі, згідно положень ст. 251 КУпАП.
Також у матеріалах справи наявні копії паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фотографії актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із державного мобільного застосунку «Дія», копія постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області справа № 133/3076/25, провадження № 3/133/2352/25 від 22.09.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнаною винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, характеристика ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 9-го класу Комунального закладу «Самгородоцька спеціальна школа» Вінницької обласної ради.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Аналізуючи зібрані докази по справі, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме, вона будучі матір'ю неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини в порушення вимог ч. 3 ст. 150 та ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 враховуючи особу правопорушниці, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному нею адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність обтяжуючих вину обставин, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення правопорушниці та запобігання вчинення нею нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підстави для звільнення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 33, 184, 221, 283 КпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок: UA628999980313000106000002914, Отримувач УК у Козятин р-ні/м. Козятин/21081100, Код ЄДРПОУ 37979858, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО- 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: О.А. Дурач