Справа № 686/15719/25
Провадження № 2/686/3130/26
01 квітня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТзОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказало, що 03 липня 2024 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 2984193.
14.06.2021 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.
21.10.2025 представник відповідача подала відзив на позов, де вказала, що позов не визнає в повному обсязі, оскільки позивачем не надані будь-які належні, допустимі та достатні докази перерахування кредитних коштів за вказаним договором, в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, позивачем не доведений факт переходу права вимоги за кредитним договором № 2984193 від 03.07.2024 від первісного кредитора до позивача, оскільки договір факторингу укладений 14.06.2021, позивач проводив нарахування відсотків пози межами строку кредитування, позивачем не надано докази передачі права вимоги до відповідача, а також доказів сплати первісному кредитору коштів за договором факторингу, у зв'язку з чим позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані докази є недостатніми, та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмету доказування, просить в позові відмовити.
28.10.2025 представник позивача подав відповідь на відзив.
05.11.2025 представник позивача подала заперечення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялась в установленому законом порядку, подала клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
03 липня 2024 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2984193, відповідно до умов якого товариство зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язками найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківських рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно п.п. 2.1.-2.3 договору сума позики становить 22000 грн., строк позики/строк договору 30 днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 0,825% в день, дата повернення позики (останній день) 02.08.2024.
Пунктом 6 договору передбачено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосування одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'Язку з продовженням строку позики обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку позики та визначаються у відповідній додатковій угоди, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
14.06.2021 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №37 від 26.11.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38 445 грн., з яких:
22 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
5 445 грн. - сума заборгованості за відсотками;
11 000 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Договір позики № 2984193 від 03.07.2024 підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «ІО06у3».
Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077ЦК України).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників, стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ямною частиною цього договору. В день коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників. Клієнт зобов'язаний передати фактору інформацію згідно реєстру боржників е електронному виді за формою , наведеною в додатку № 5 до цього договору на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді.
Додатковою угодою № 7 від 13.06.2022 внесені зміни договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, де зазначено, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.
26.11.2024 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників № 37 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, після чого від ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТзОВ «ФК «ЄАПБ» переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТзОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників сто воно заборгованостей.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170 (6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права: ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Так, згідно договору позики № 2984193 від 03.07.2024 сторони погодили строк кредитування 30 днів, сплату процентів за користування позаковую в розмірі 5445,00 грн., доказів укладення додаткової угоди щодо продовження строк позики позивач не надав, відтак вимоги щодо стягнення процентів в розмірі 11000 грн. за понад строкове користування позикою задоволенню не підлягають.
За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково і на користь позивача слід стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 2984193 від 03 липня 2024 року, в сумі 27 445 грн. 00 коп., з яких 22 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 445 грн. 00 коп. відсотки.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог в розмірі 2 161 грн. 62 коп. (3028х27445:38445).
На підставі викладеного, керуючись статями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 512, 514, 639, 1048, 1050,1054 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 2984193 від 03 липня 2024 року в сумі 27 445 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 2 161 грн. 62 коп.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення 01.04.2026.
Суддя: