Справа № 686/9357/26
Провадження № 1-кс/686/3346/26
29 березня 2026 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки
м. Хмельницький Хмельницької області, громадянки України, українки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючої, раніше не судимої, -
у кримінальному провадженні № 12026240000000149,
встановив:
29.03.2026 року старший слідчий СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області підполковник поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, яке погоджено процесуальним прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який є тяжкими злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваної та її захисника, які заперечили щодо його задоволення, посилаючись на недоведеність наявних ризиків і просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, прихожу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, вирішив незаконно збагатитися шляхом отримання неправомірної вигоди від військовозобов'язаного за здійснення ними впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 і його структурних підрозділів, щодо позитивного прийняття рішення про зняття з розшуку в інформаційній системі «Оберіг».
Так, 23 березня 2026 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_8 та знаючи, що останній перебуває у розшуку в інформаційній системі «Оберіг», висловив останньому вимогу передачі на його користь та на користь третіх осіб неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2500 доларів США, що в перерахунку у національну валюту у відповідності до курсу Національного банку України становить 109550 гривень.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 27 березня 2026 року, з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення та вжиття додаткових заходів конспірації, ОСОБА_7 залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_6 , після чого вони діяли спільно, за попередньою змовою між собою.
27 березня 2026 року, близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою між собою, під час зустрічі із ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості напроти під'їзду № 3 житлового будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів і з метою особистого незаконного збагачення, одержали для себе та третіх осіб від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 2500 доларів США, що станом на вказану дату в перерахунку у національну валюту згідно курсу НБУ становить 109712 гривень 50 копійок, яку попередньо вимагали, за здійснення ними впливу на невстановлених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позитивного прийняття рішення про зняття з розшуку в інформаційній системі «Оберіг».
Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначається
ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто, одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій
«28» березня 2026 рок ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею, судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має вплив й на оцінку рівня ймовірності ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК (чим більшою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим вищим є рівень її обґрунтованості, тим більшою є вірогідність переховування підозрюваного від правосуддя, і навпаки).
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджуються наступними зібраними по справі доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 24.03.2026; рапортом ОСОБА_9 від 25.03.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 25.03.2026 і 27.03.2026; протоколами затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 і ОСОБА_6 ; протоколом обшуку автомобіля марки «Шкода» від 27.03.2026; іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.
У відповідності до ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, що повністю узгоджується із санкцією ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_6 може:
- переховуватись від суду, оскільки останній, будучи підозрюваним, усвідомлює, що за вчинення вищевказаного злочину йому може загрожувати реальне покарання позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Крім того ОСОБА_7 , маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, має реальну можливість виїхати за кордон за межі України в майбутньому з метою переховування від органу досудового розслідування та уникнення відповідальності, вчинення злочинів;
- знищити, спотворити або сховати документи і речові докази, які мають значення для кримінального провадження, зокрема, щодо військового обліку ОСОБА_8 ;
- незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 , підозрюваного
ОСОБА_7 , та інших осіб, яким були відомі відомості щодо вказаної злочинної діяльності, які мають суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження, з метою з метою залякування, спонукання зміни чи спотворення їхніх показань на власну користь, приховання важливих для досудового розслідування відомостей та документів;
- продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, у відповідності до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ільков проти Болгарії» передбачено, що «суворість, передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому, у даних рішеннях ЄСПЛ зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Отже, наведені фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваної в сукупності, дають підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів;
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрювана ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваному, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, зможе шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, соціальні зв'язки підозрюваної, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, а також те, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання нею процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 166 400 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
А тому, саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 22 травня 2026 року включно.
Визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У в разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду з населеного пункту за місцем проживання;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання,
- прибувати за викликами до слідчого, прокурора, суду;
- утриматися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 , підозрюваним
ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє по 22 травня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя