Єдиний унікальний номер справи 678/2004/25
Провадження №2-678-146/26
31 березня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Лазаренка А. В.,
за участі секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, третя особа: Городоцько-Ярмолинецький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області,
встановив:
25 грудня 2025 року на адресу суду надійшла позовна заява про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, згідно якої позивач тривалий час проживала без реєстрації шлюбу з відповідачем. З 2017 року по травень 2019 року перебували в шлюбі. В жовтні 2021 року шлюб розірвано. Від шлюбу у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки відповідач не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини, вона була змушена звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина. 22 червня 2020 року Летичівським районним судом було видано судовий наказ №2-н-678-18/20, в якому зазначено: стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі, в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 червня 2020 року і до досягнення сином повноліття. Судовий наказ був направлений на виконання до Городоцько- Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області.
Застосовані ДВС заходи до боржника не дали результату, в рахунок погашення заборгованості з аліментів за період з червня 2020 року по 31.01.2025 року не було сплачено жодної копійки. Відповідно до довідки-розрахунку станом на 31 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на дитину становить 71 507,80 грн.
На підставі викладеного просить стягнути на її користь пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 71 507,80 грн.
31 березня 2026 року позивач подала заяву і просить розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримує.
31 березня 2026 року відповідач подав заяву і просить розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Представник третьої особи у заяві № 21.10-21/2931 від 19 січня 2026 року, просить розглядати справу без представника їхнього відділу, в прийняті рішення покладається на думку суду.
Дослідивши матеріали справи, суду приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини (ч. 1). Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч. 2).
За приписами Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ч. 1 ст. 8). Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11). На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (ч. 1 ст. 12).
Аналіз наведених норм Закону України «Про охорону дитинства» свідчить, що витрати на потреби дитини також мають бути однаковими для кожного з батьків.
В ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1). Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу (ч. 2).
Одним із основних прав дитини є право на утримання.
За змістом ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1). За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (абз. 1 ч. 3).
Аналіз абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України дає підстави для висновку, що у будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, наслідком чого є відповідальність у вигляді неустойки.
В силу ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
У абз. 1 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Отже, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням суду, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до цієї особи відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
В СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7). Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (ч. 1 ст. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 1, ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19).
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з ч. 1 ст. 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Тобто, відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 і зробила висновок про те, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
22 червня 2020 року Летичівським районним судом Хмельницької області видано судовий наказ (справа №678/568/20, провадження №2-н-678-18/20) за змістом якого наказано: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ярмолинецьким РС УГМС України в Хмельницькій області 21.04.2016р., РНОКПП НОМЕР_3 проживаючого АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , НОМЕР_4 , проживаючої АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 червня 2020 року і до досягнення сином повноліття.
Судове рішення звернуто до примусового виконання і постановою від 10 вересня 2020 року відкрито виконавче провадження №62974611 з примусового виконання судового наказу №2-н-678-18/20, виданого 22 червня 2020 року Летичівським районним судом Хмельницької області.
11 лютого 2021 року постановами головного державного виконавця Летичівського відділу ДВС накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 та встановлено тимчасове обмеження боржнику: у праві керування транспортними засобами; у праві полювання; у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу.
11 лютого 2021 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.
17 лютого 2021 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на майно боржника.
19 жовтня 2021 року державним виконавцем винесена ще одна постанова про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.
18 березня 2024 року державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Штраф на користь стягувача у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 2564.46 гривень.
18 березня 2024 року державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Штраф на користь стягувача у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 9373.05 гривень.
29 жовтня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п.7 ч.1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Заборгованість по аліментах становить 60252.34 гривні.
Заочним Рішенням Летичівського районного суду від 10 червня 2025 року у справі №678/656/25 вирішено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Припинено стягнення аліментів за судовим наказом Летичівського районного суду Хмельницької області №678/568/20 від 22.06.2020 року.
Згідно заяви стягувача, 07 серпня 2025 року відкрите виконавче провадження № 78785154 на підставі виконавчого листа №678/656/25 виданого 01 серпня 2025 року Летичівським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_2 , аліменти, на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного яку до досягнення дитиною повноліття.
13 серпня 2025 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника і направлена на ТОВ «НОВА ПОШТА». Розмір стягнення становить 50 % від усього доходу боржника.
11 вересня 2025 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника і направлена на нове місце служби Житомирський військовий інститут ім. Корольова. Розмір стягнення становить 50% від усього доходу боржника.
Згідно розпоряджень №78785154 стягувачеві сплачено 19292,10 гривень.
Державним виконавцем Городоцько-Ярмолинецький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області видано довідку-розрахунок сплати та заборгованості з виплати аліментів за виконавчим документом №2-н-678-18/20, який виданий Летичівським районним судом Хмельницької області 22 червня 2020 року, заборгованість станом на 25 липня 2025 року - 60 252,34 грн.
25 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 сформувала розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, згідно якого загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів у період з 01 липня 2020 року по 31 січня 2025 року становить 71507,80 грн.
В матеріалах справи відсутні відомості, що сторони оскаржили до суду розмір заборгованості із сплати аліментів, який встановлено довідками-розрахунками державного виконавця.
Так, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
22 червня 2020 року видано судовий наказ і з відповідача на користь позивача на утримання дитини стягнуто аліменти.
Заочним рішенням Летичівського районного суду від 10 червня 2025 року у справі №678/656/25 вирішено стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Припинено стягнення аліментів за судовим наказом Летичівського районного суду Хмельницької області №678/568/20 від 22.06.2020 року.
Позивач надала суду власний розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, який сформований на підставі довідки-розрахунку сплати та заборгованості з виплати аліментів, яка видана державним виконавцем.
Відповідач розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, який наданий позивачем, не спростував та не надав суду свій розрахунок, не навів об'єктивних підстав, які перешкоджали йому своєчасно сплачувати аліменти на дитину, не надав доказів про сплату аліментів і погашення заборгованості в повному обсязі.
Сукупність встановлених обставин дає суду підстави для висновку, що саме з вини відповідача, який зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей за судовим рішенням, виникла заборгованість зі сплати аліментів, це свідчить про наявність підстав для стягнення з нього неустойки (пені) згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України.
Суд приймає за основу заборгованість по аліментах згідно довідки-розрахунку державного виконавця станом на 25 липня 2025 року, адже у ньому відображено дані про заборгованість, актуальні станом на момент вирішення справи судом, тому, зважаючи на обмеження, визначені у абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) в розмірі 60 252 грн. 34 коп.
Позивач надала суду розрахунок заборгованості державного виконавця, однак не надала новий розрахунок пені за прострочення сплати аліментів та не зменшувала розмір позовних вимог.
За цих обставин наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з положень абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України.
Відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження його перебування у такому матеріальному та сімейному стані, який би об'єктивно свідчив про необхідність зменшення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, визначеного згідно абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, тому суд не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 196 СК України.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довела правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надав доказів, які спростовують твердження позивача, що є його процесуальним обов'язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, однак частково з визначених у мотивувальній частині рішення суду підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору у даній справі, тому враховуючи вимоги ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір, який підлягав сплаті позивачем при поданні позовної заяви до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 280-284, 351-355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 60 252,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити для оплати судового збору
Отримувач: ГУК у Хмел.обл/Летичів, стг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA088999980313121206000022663; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , ID-картка НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , відсутній зареєстрований кабінет
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , відсутній зареєстрований кабінет
ТРЕТЯ ОСОБА: Городоцько-Ярмолинецький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 45627725, площа 600-річчя Ярмолинець, будинок 1, селище Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область, 32100, наявний зареєстрований кабінет
Суддя: підпис А. В. Лазаренко
Суддя: А. В. Лазаренко