Справа № 602/91/25
Провадження № 2/602/20/2026
Тернопільської області
"11" березня 2026 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - Холява Л.І.,
секретар - Домчук В.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 жовтня 2017 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0692/82/0605110. Відповідно до умов цього договору, банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 23 жовтня 2023 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39.9%. Сторонами узгоджено, що до правовідносин застосовується строк позовної давності тривалістю 70 років. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за цим договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.
Також, 19 квітня 2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_2 укладено договір № 014/0707/82/0168898. Відповідно до умов цього договору, банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 19 квітня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 42.9%. Сторонами узгоджено, що до правовідносин застосовується строк позовної давності тривалістю 70 років. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за цим договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.
30 листопада 2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та АТ «Райффайзен Банк» було укладено договір факторингу № 114/2-47 (далі Договір № 114/2-47), відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за Договором № 014/0707/82/0168898 та Договором № 014/0692/82/0605110. В подальшому між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за Договором № 014/0707/82/0168898 та Договором № 014/0692/82/0605110.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вказаними кредитними договорами, що підлягає стягненню з позичальника на день формування позовної заяви становить 112365.88 грн.
Тому позивач просить суд стягнути в його користь з відповідача вказану суму заборгованості за кредитними договорами, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча згідно ст.128 ЦПК України про день, час і місце розгляду справи був двічі повідомлений належним чином, не повідомив відповідач й про причини своєї неявки в судове засідання. Суд на підставі ст.280 ЦПК Українипроводив заочний розгляд даної справи.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступні факти:
Судом встановлено, що 23 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Райффайзен Банк» із Заявою-анкетою для отримання кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 25066.55 грн, сума кредиту без страховки 22600.00 грн, страховка 2466.55 грн, строком на 72 місяці, яка підписана власноручно сторонами.
23 жовтня 2017 року був укладений Договір про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0692/82/0605110 між сторонами, загальний розмір кредиту 25066.55 грн, дата надання кредиту 23 жовтня 2017 року, дата повного погашення кредиту 23 жовтня 2023 року, процентна ставка фіксована 39,9 процента річних, який підписаний власноручно разом із додатком № 1, що є графіком погашення кредиту та додатком № 2, що є розрахунком загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
Крім того, було власноручно підписано паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» та додаток № 1, що є графіком погашення кредиту за ануїтетною схемою погашення.
Згідно з розрахунком заборгованості АТ «Райффайзен Банк» за Договором № 014/0692/82/0605110, дата розрахунку 30 листопада 2021 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 31526.89 грн, з яких заборгованість за кредитом 21155.80 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 6862.34 грн, заборгованість за відсотками 10371.09 грн, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 10209.20 грн.
Також, 19 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Райффайзен Банк Аваль» із Заявою-анкетою для отримання кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 27728.48 грн, сума кредиту без страховки 25000.00 грн, страховка 2728.48 грн, строком на 72 місяці, яка підписана власноручно сторонами.
19 квітня 2018 року був укладений Договір про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0707/82/0168898 між сторонами, загальний розмір кредиту 27728.48 грн, строком на 72 місяці, дата надання кредиту 19 квітня 2018 року, дата повного погашення кредиту 19 квітня 2024 року, процентна ставка фіксована 42,9 процента річних, який підписаний власноручно разом із додатком № 1, що є графіком погашення кредиту та додатком № 2, що є розрахунком загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
Крім того, було власноручно підписано паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» та додаток № 1, що є графіком погашення кредиту за ануїтетною схемою погашення.
Згідно з розрахунку заборгованості АТ «Райффайзен Банк» за Договором № 014/0707/82/0168898, дата розрахунку 30 листопада 2021 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 39248.23 грн, з яких заборгованість за кредитом 24994.31 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 6182.28 грн, заборгованість за відсотками 14253.92 грн, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 13930.77 грн.
30 листопада 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір № 114/2-47.
Згідно з пунктом 2.1. Договору №114/2-47 на умовах, встановлених цим договором, статей 512 519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно реєстру боржників від 15 грудня 2021 року до Договору № 114/2-47 від 30 листопада 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за: 1) Договором № 014/0692/82/0605110 у розмірі 31526.89 грн; 2) кредитним договором № 014/0707/82/0168898 у розмірі 39248.23 грн.
У розрахунку заборгованості за Договором № 014/0692/82/0605110, складеному ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 січня 2023 року, загальна сума заборгованості становить 40916.23 грн, з яких заборгованість за кредитом 21155.80 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10 371.09 грн, нараховані відсотки згідно кредитного договору 9389.34 грн.
У розрахунку заборгованості за Договором № 014/0707/82/0168898, складеному ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 січня 2023 року, загальна сума заборгованості становить 51175.24 грн, з яких заборгованість за кредитом 24994.31 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 14253.92 грн, нараховані відсотки згідно кредитного договору 11927.01 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір № 10-01/2023.
Згідно з Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за: 1) Договором № 014/0692/82/0605110 у розмірі 40916.23 грн; 2) кредитним договором № 014/0707/82/0168898 у розмірі 51175.24 грн.
У розрахунку заборгованості за Договором № 014/0692/82/0605110, складеному ТОВ «Коллект Центр», станом на 02 січня 2025 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 47530.40 грн, з яких заборгованість за кредитом 21155.80 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення 19760.43 грн, сума нарахованих відсотків на дату розрахунку - 26374.60 грн.
У розрахунку заборгованості за Договором № 014/0707/82/0168898, складеному ТОВ «Коллект Центр», станом на 02 січня 2025 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 64835.48 грн, з яких заборгованість за кредитом 24994.31 грн, сума нарахованих відсотків на дату відступлення - 26180.93 грн, заборгованість за відсотками на дату розрахунку 39841.17 грн.
Цивільне законодавство ґрунтується на відповідних засадах, однією з яких є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).
За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (абзац другий).
За частиною першою статті 626 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів)).
У статті 639 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Наявні в матеріалах справи докази, досліджені судом у судовому засіданні, дають підстави для висновку про дотримання всіх встановлених законодавством вимог при укладенні договору між первісним кредитором та відповідачем у письмовій формі, здійснені з дотриманням вимог законодавства, що не дає підстав для сумніву в існуванні вільного волевиявлення сторін на укладення відповідного правочину.
У статті 526 ЦК України вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).
У зв'язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов'язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629)» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що при укладенні між сторонами цієї справи кредитних договорів було дотримано його письмової форми з погодженням усіх істотних умов, а отже, між ними виникли відповідні зобов'язання.
Згідно із частиною першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в аспекті цієї справи АТ «Райффайзен Банк»).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19), у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні, саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року (справа № 753/20537/18), від 21 липня 2021 року (справа № 334/6972/17), від 27 вересня 2021 року (справа № 5026/886/2012).
Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов'язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти. Отже, необхідно констатувати, що ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Позивачем надані докази, наявні в матеріалах справи та досліджені судом, що свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України, підписання відповідачем договору.
З огляду на вищенаведене, суд встановив, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є підставними та підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене вище, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача кошти на загальну суму 112365.88 грн, зокрема: 1) за Договором № 014/0692/82/0605110 у розмірі 47530.40 грн, з яких: 21155.80 грн заборгованість за основним зобов'язанням, 19760.43 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 6614.17 грн - заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості - 02 січня 2025 року; 2) за Договором № 014/0707/82/0168898 у розмірі 64835.48 грн, з яких: 24994.31 грн заборгованість за основним зобов'язанням, 26180.93 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 13660.24 грн - заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості - 02 січня 2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договорами, відповідачем жодним чином спростовано не було.
Дослідивши матеріали справи, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов'язання, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача сплачені ним судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Позивач просить стягнути із відповідача витрати понесені на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн., які підтвердженні договором про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, заявкою на надання юридичної допомоги № 484 від 02 грудня 2024 року, витягом з Акту №4 про надання юридичної допомоги від 27 грудня 2024 року.
Водночас, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.
У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №160/6762/21).
Враховуючи вищезазначене, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн на думку суду не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже, є значно завищеним.
Так, суд вважає, що адвокат не потребував значного часу для надання такої консультації, вивчення документів та складання позовної заяви відносно відповідача, оскільки справи відносно осіб, які є боржниками за договорами самі по собі є ідентичними, в свою чергу, сама позовна заява не є змістовною та вказана категорія справ (стягнення заборгованості) є розповсюдженою.
Суд, оцінюючи подані документи, якими позивач обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу є завищеними та не співмірними зі складністю справи, витраченим часом адвоката та наданих з боку останнього послуг.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності, розумності, реальності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок відповідачки до 4000.00 гривень.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України суд, також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 в користь ТОВ «Коллект Центр» 2422 гривень 40 копійок сплаченого судового збору. При цьому суд бере до уваги платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №0491160015 від 27 січня 2025 року про сплату судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,81,128,141,259,263-265, 280, 352 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 1046, 1048, 1049, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: 01133, м.Київ вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 (зареєстрованого: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: 01133, м.Київ вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договорами № 014/0692/82/0605110 від 23 жовтня 2017 року, № 014/0707/82/0168898 від 19 квітня 2018 року в розмірі 112365 (сто дванадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: 01133, м.Київ вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: 01133, м.Київ вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок понесених витрат на правову допомогу.
В задоволенні рещти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л. І. Холява