Справа № 2-о/593/29/2026
"01" квітня 2026 р. суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В. М. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
23 лютого 2026 року до Бережанського районного суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини, яка сформована на основі шаблону заяви про розірвання шлюбу за заявою подружжя, де позивачка є єдиним заявником.
25 лютого 2026 року ухвалою судді Бережанського районного суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини, залишено без руху та надано позивачу строк для оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України десять днів з дня вручення ухвали.
Вказану ухвалу прийнято у зв'язку з тим, що відповідно до вимог п. 2, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Такі вимоги Закону в позовній заяві поданій ОСОБА_1 не дотримані. Такий висновок випливає з того, що:
- всупереч п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві, не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача;
- всупереч п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві позивачкою не викладено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги та не зазначено докази, що підтверджують викладені позивачкою обставини.
Такий висновок випливає з того, що позивачкою у позовній заяві заявлено вимогу про визначення місця проживання неповнолітньої дитини « ОСОБА_3 , 2022 року народження» разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , - однак у позовній заяві не викладено обставини про: місце проживання дитини на час звернення до суду із позовною заявою, непогодження позивачки з рішенням органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, не вказано дату народження дитини. Окрім цього, не додано докази необхідні для вирішення такої позовної вимоги: довідку про зареєстроване місце проживання дитини та позивачки, висновок (рішення) органу опіки та піклування по вирішенню спору між сторонами про визначення місця проживання дитини сторін;
- всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві, відсутнє зазначення щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Ч. 3 ст. 177 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Не зважаючи на такі вимоги ч. 4 ст. 175, ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України у позовній заяві позивачкою: не наведено відомостей про звільнення позивачки від сплати судового збору; відсутнє клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору; не додано квитанцію про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору встановлена в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що у 2026 році становить 1331,20 грн.).
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачкою заявлено дві немайнові позовні вимоги про: 1 розірвання шлюбу; 2 визначення місця проживання дитини.
Виходячи із заявлених позовних вимог, а також того, що позовну заяву позивачкою подано за допомогою системи «Електронний суд» судовий збір має бути сплачено в розмірі 2129,92 грн. (1331,2х2х0,8=2129,92)
Не зважаючи на вказане позивачкою судовий збір сплачено в розмірі 665,60 грн. таким чином позивачці слід додатково сплатити за подачу вказаної позовної заяви судовий збір в розмірі 1464,32 грн. (2129,92-665,60=1464,32)
Окрім цього, згідно з ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В п. 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Наведене правило також визначено п. 29 Положення.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету (пункт 29 Положення).
Позовна заява ОСОБА_1 подана до суду в електронній формі, однак позивачкою не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи (відповідачу) копії позовної заяви з додатками або доказів надсилання до Електронного кабінету інших учасників справи (відповідача) поданих до суду документів.
У зв'язку з вказаним, позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Як вбачається з позовної заяви, яка надійшла до суду: позовна заява складається 5 сторінках (3 арк.) і до неї додано 4 (чотири) додатки.
Не зважаючи на такі вимоги, позивачка не надіслала відповідачу, копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Вказаний висновок випливає з того, що до позовної заяви не додано доказів надсилання до Електронного кабінету іншого учасника справи (відповідача) поданих до суду документів або опис вкладення до листа, який надіслано на адресу відповідача.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про поштовий зв'язок» відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» Національний оператор, яким є ПАТ «Укрпошта» (розпорядження Кабінету Міністрів України № 10-р від 10 січня 2002 року «Про національного оператора поштового зв'язку»), забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку за переліком.
Відповідно до абз. 2 п.17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009 року (далі - Правил) послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
У зв'язку з цим, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України в ухвалі від 25 лютого 2026 року вказано недоліки заяви, спосіб і строк усунення недоліків, а саме позивачці слід подати оновлену позовну заяву, копію якої надіслати відповідачу, де вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, викласти обставини, якими позивачка обґрунтовує позовну вимогу про визначення місця проживання дитини разом з нею та додати докази, що підтверджують викладені позивачкою обставини, а також навести зазначення щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Окрім цього позивачці слід надати суду підтвердження надіслання відповідачу до Електронного кабінету, або паперовій формі листом з описом позовної заяви та документів, що до неї додані, - ідентичних поданим до суду.
Окрім цього, позивачці слід навести в оновленій позовній заяві відомості про звільнення позивачки від сплати судового збору, чи додати квитанцію про сплату судового збору, в розмірі 1464,32 грн., - який належить сплатити на рахунок UA318999980313171206000019749, отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Бережани/22030101, ЄДРПОУ 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бережанський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа), або заявити обґрунтоване клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
ОСОБА_1 встановлено строк для оформлення заяви відповідно до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України (усунення недоліків) десять днів з дня вручення ухвали.
Ухвалу суду від 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 отримано 27.02.2026 06:00:33, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Виходячи з наведеного, останній день на усунення недоліків наведених в ухвалі суду від 25 лютого 2026 року з врахуванням ч.6 ст. 272 ЦПК України припадає на 09 березня 2026 року.
Однак у встановлений строк вимоги ухвали від 25 лютого 2026 року не виконано, недоліки заяви не виправлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається заявникові.
Керуючись ч. 3 ст. 185, ст.ст. 318, 354, 355 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини, - вважати не поданою і повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: