Справа № 466/2648/26
Провадження № 2-н/466/343/26
про відмову у видачі судового наказу
«01» квітня 2026 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Процайло Володимир Ярославович, про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіліт» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
27 березня 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Процайло Володимир Ярославович, звернувся до суду через систему «Електронний суд» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіліт» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 293 800,00 грн. за період з 01.03.2025 по 09.02.2026 та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 39 866,67 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу, вважаю, що необхідно відмовити у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відсутність документів, що підтверджують наявність суб'єктного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.
Таким чином, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право, та наявністю документів на підтвердження перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Так, заявником, всупереч зазначених вимог, до заяви не додано належним чином оформленого документу на підтвердження нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, яка має бути видана боржником.
Крім того, заявником, всупереч зазначених вимог, до заяви не додано належним чином оформленого документу на підтвердження довідки-розрахунку середньомісячної/середньоденної заробітної плати від ТзОВ «Архіліт», які б підтверджували заявлені вимоги, а саме середнього заробітку за час затримки розрахунку, який станом на 27 березня 2026 року становить 39 866,67 грн.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Слід також врахувати і той факт, що наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.
Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами, які мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов'язків боржника; відсутність необхідності їх дослідження та аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.
До заяви про видачу судового наказу заявник долучає відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також здійснив самостійний розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку без надання суду відповідних документів. Таким чином, на думку суду, дані документи не є належним доказом, які би свідчили про безспірність розміру суми, яка підлягає стягненню у наказному провадженні, а отже вказані обставини свідчать про наявність спору щодо розміру заборгованості.
Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Крім того, у межах цього провадження суд не наділений повноваженнями самостійно здійснювати розрахунок сум, що підлягають стягненню.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу, така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Оскільки із заяви та доданих до неї матеріалів вбачається наявність спору про право, а заявником не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог, вважаю, що слід відмовити ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Процайло Володимир Ярославович, у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіліт» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Керуючись ст. ст. 160, 163, 165, 166 ЦПК України,
відмовити ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Процайло Володимир Ярославович, у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіліт» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Копію ухвали направити заявнику - ОСОБА_1 на адресу, зазначену у заяві про видачу судового наказу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) через Шевченківський районний суд м. Львова.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя: Д. Б. Глинська