Справа №463/2863/26
Провадження №1-кс/463/3184/26
01 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань,
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за його заявою від 11 березня 2026 року.
Скаргу обґрунтовує тим, що він звернувся із заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про вчинення кримінального правопорушення від 11 березня 2026 року. Проте відомості до ЄРДР не внесені, про результати розгляду заяви його не повідомлено. Таку бездіяльність вважає незаконною, а тому просить скаргу задоволити.
Скаржник та його представник в судові засідання не з'явились, представник скаржника подав заяву про розгляд скарги без участі скаржника.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Представник суб'єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення не подав, заперечення на скаргу до суду не подав.
У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності скаржника та суб'єкта оскарження.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Як зазначає представник скаржника у скарзі, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 11 березня 2026 року, шляхом скерування такої на електронну пошту.
Дійсно, відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
У відповідності до п.п.1 Розділу 3 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань визначено, що унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
Окрім того, відповідно до положень ч.2 ст.8 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», усі отримані із заяв і повідомлень, а також виявлені з інших джерел відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Разом з тим, як вбачається із долученого скаржником повідомлення з електронної пошти, адресатом у такому зазначено «info@dbr.gov.ua». Представником скаржника не надано жодного підтвердження, що вказана електронна пошта належить саме суб'єкту оскарження - Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, офіційною електронною поштою якого є «sdz@lv.dbr.gov.ua». Слід також зазначити, що згідно даних сайту Державного бюро розслідувань, електронна пошта «info@dbr.gov.ua» зазначена як пошта Центрального апарату Державного бюро розслідувань, що розташований за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, для запитів на інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Таким чином, оскільки об'єктивних і достатніх даних, які б підтверджували подання заяви від 11 березня 2026 року саме до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, скаржник не надав, а тому вважаю, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись вимогами ст.ст.214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
в задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 11 березня 2026 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошенняшляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_5