Справа №442/1148/26
Провадження №2-о/442/197/2026
25 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Медведика Л.О.,
за участю секретаря Далявської Л.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Курлятович Р.Б.,
свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановив:
Заявник звернулася до суду з вищезгаданою заявою, в обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що 27 червня 2002 року між нею та ОСОБА_5 був укладений шлюб. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 . Подружнє життя не складалося, ОСОБА_5 часто зловживав спиртними напоями і,будучи в нетверезому стані чинив сварки та дебоші, свідком яких ставала неповнолітня донька. Тому вона звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду з позовом про розірвання шлюбу та 03.11.2011 року рішенням суду шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 присвоєно її дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ». Проте, процедура розлучення позитивно вплинула на ОСОБА_5 , він перестав вживати спиртні напої , і подружжя продовжувало жити спільним життям, виховувати доньку та вести спільне господарство по АДРЕСА_1 до лютого 2022 року, до призову на військову службу під час мобілізації. ОСОБА_5 12.08.2022 року потрапив у полон у населеному пункті Піски Донецької області при виконанні бойового завдання в зоні проведення операції об'єднаних сил. Встановлення факту поживання однією сім'єю надасть заявнику можливість безперешкодно займатися пошуками чоловіка шляхом звернення до різних організацій та органів, яким надано повноваження щодо розгляду таких питань, підтримувати листування із вказаними суб'єктами, звертатися до медичних закладів, брати участь у всіх можливих заходах по розшуку та повернення ОСОБА_5 як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб зниклих безвісті", а у разі його знаходження у шпиталі в непритомному стані - вона офіційно матиме допуск до чоловіка із можливістю догляду за ним. Відтак, звертається до суду з даною заявою.
Ухвалою судді від 02 березня 2026 року в справі відкрито провадження, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 25 березня 2026 року о 10:20 год.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_6 заяву підтримала, просила її задоволити. Додатково пояснила, що в березні 2022 року її чоловік пішов на фронт. В серпні цього ж року попав в полон. Має про це відео. Крім того, у вересні місяці особисто подзвонив та повідомив, що перебуває у полоні.
Представник заявника підтримала заяву своєї довірительки, просила її задоволити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про причини суд не повідомив. За таких обставин, суд продовжив розгляд справи за його відсутності.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що є рідною сестрою для заявника, два роки тому була у них вдома. ОСОБА_6 з ОСОБА_5 проживали в батьківській хаті. У полон він попав у 2022 році.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . У 2022 році батько пішов воювати, сам добровільно. До того часу всі разом проживали у с.Дережичі. Батьки офіційно розірвали шлюб, але продовжували проживати разом. Батько дзвонив і повідомляв їх, що перебуває у полоні.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що оскільки ОСОБА_5 випивав, то шлюб між ним та ОСОБА_6 був розірваний. Однак, йому було добре біля неї та після розлучення проживали разом. На даний час ОСОБА_5 перебуває у полоні.
Вислухавши пояснення заявника та її представника, свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України доказами у цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно з ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Судом встановлено, що 27 червня 2002 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який зареєстрований в Довжанській Гірській сільській раді Дрогобицького району Львівської області , про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис №6.
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.07.2004 року.
03.11.2011 року рішенням Дрогобицького міськрайонного суду (справа №2-2373/11) шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 присвоєно її дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».
Однак, після розірвання шлюбу сторони і надалі продовжували жити спільним життям, виховувати доньку та вести спільне господарство по АДРЕСА_1 до лютого 2022 року.
Згідно сповіщення в/ч НОМЕР_2 №302 від 29.09.2022 року старший сержант військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_5 1974 року народження ІНФОРМАЦІЯ_2 потрапив у полон у населеному пункті Піски Донецької області при виконанні бойового завдання в зоні проведення операції об'єднаних сил.
У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 № 2505-VIII (далі Закон №2505) термін «близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 6 Закону №2505 близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місце перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов'язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім'ї таких осіб. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Положеннями пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.
Згідно пункту 6 Порядку виплати грошового забезпеченнявійськовослужбовців,захоплених уполон абозаручниками,а такожінтернованих унейтральних державахабо зниклихбезвісти,затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 30листопада 2016р.№ 884,виплата грошовогозабезпечення здійснюється:особам,визначеним вособистому розпорядженніна випадокполону,відповідно дозазначеного розміручастки увідсотках післяздійснення встановленихзаконом відрахувань.У разівідсутності вособистому розпорядженніна випадокполону стовідсотковогорозподілу грошовогозабезпечення нерозподіленачастка грошовогозабезпечення зберігаєтьсяза військовослужбовцями; уразі відсутностіособистого розпорядженняна випадокполону -рівними часткамив загальнійсумі 50відсотків грошовогозабезпечення (післяздійснення встановленихзаконом відрахувань)-дружині (чоловіку),законним представникаммалолітніх (неповнолітніх)дітей,дітям зчисла осібз інвалідністюз дитинства(незалежновід віку)або їхзаконним представникамта батькамвійськовослужбовців (крімтих іззазначених осіб,які одержуютьвід військовослужбовціваліменти,а такожбатьків,позбавлених батьківськихправ,за умови,що ціправа небули поновлені); у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених вабзаці третьомуцього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
Отже, виходячи із вказаних положень діючого законодавства, встановлення факту проживання заявника однією сім'єю з військовослужбовцем, який зник безвісти, не дає заявникові права на отримання грошового забезпечення цього військовослужбовця.
Однак, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу надасть ОСОБА_6 можливість реалізувати своє право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування безвісти зниклого, отримання достовірної інформації про хід та результати проведення його розшуку, передбачені Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт спільного проживання з ОСОБА_5 , зазначені обставини не можуть бути встановлені у інший спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає за можливе заяву задоволити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 258, 263 - 265, 273, 315 - 319 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) задоволити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України
Суддя Медведик Л.О.