Справа №461/1970/26
Провадження №3/461/967/26
31 березня 2026 року
Суддя Галицького районного суду м.Львова Мироненко Л.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу охорони державної таємниці Управління Служби безпеки України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника служби спеціального зв'язку Регіональної філії АТ «Українська залізниця»,
за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП,-
За результатами проведення комісією УСБУ у Львівській області вищезазначеної спеціальної експертизи в регіональній філії "Львівська залізниця" виявлені та задокументовані порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці (далі - ОДТ), зокрема, Закону України "Про державну таємницю" (далі - Закон) та «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 (далі - Порядок).
В ході проведення спеціальної експертизи встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на вищезазначеній посаді начальника служби спеціального зв?язку регіональної філії "Львівська залізниця", в порушення вимог пункту 438 Порядку, як начальник структурного підрозділу даного СРСД, не здійснював щомісячні перевірки наявності документів, що перебувають у виконавців. Також, в порушення вимог пункту 439 Порядку, ОСОБА_1 , як керівник структурного підрозділу, не вживав невідкладних заходів щодо усунення виявлених під час перевірок недоліків, оскільки таких перевірок не здійснював
Крім цього, ОСОБА_1 , як член відповідних комісій в сфері охорони державної таємниці регіональної філії "Львівська залізниця" виконання покладених на нього завдань, у зв?язку з чим відповідними комісіями установи не зроблено належних висновків за результатами їх роботи, не надано пропозиції щодо заходів з усунення наявних порушень і недоліків тощо. Зокрема, вказаним порушено вимоги пунктів 9, 10, 434, 748 Порядку, згідно з якими відповідні заходи такими комісіями здійснюються з метою вивчення і оцінки стану охорони державної таємниці та дотримання вимог законодавства в цій сфері, виявлення недоліків і порушень режиму секретності, встановлення їх причин, вжиття необхідних заходів, спрямованих на усунення наявних порушень та недоліків, удосконалення на підприємствах, в установах, організаціях системи охорони державної таємниці.
Вищезазначене, в свою чергу, призвело до порушень в службі спеціального зв?язку регіональної філії "Львівська залізниця" вимог законодавства про державну таємницю, в тому числі такі, що створили загрози витоку секретної інформації, які задокументовані комісією УСБУ у Львівській області у вищевказаному акті спеціальної експертизи.
ОСОБА_1 , надано допуск до державної таємниці за формою 1 (один), зокрема, востаннє розпорядженням УСБУ у Львівській області від 01.10.2021 N? 195д в порядку переоформлення такого допуску. Відповідно до положень пункту 54 Порядку, під час оформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_1 , взяв на себе письмове зобов?язання громадянина України щодо дотримання та виконання вимог законодавства про державну таємницю, надав письмову згоду на визначені законом обмеження прав у зв?язку з допуском до державної таємниці на підтвердження того, що він ознайомлений про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.
Отже ОСОБА_1 , будучи керівником РСО та членом відповідних комісій регіонально філії "Львівська залізниця" в сфері ОДТ, в порушення вимог статті 28 Закону та пунктів 9, 10, 116, 434 - 436, 438, 439 Порядку, взятого на себе письмового зобов?язання громадянина України у зв?язку з допуском до державної таємниці, не вжив заходів щодо охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності, не здійснивши належних заходів щодо організації та забезпечення режиму секретності в установі, в тому числі контролю за станом охорони державної таємниці.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення статей 28, 39Закону України "Про державну таємницю", діяння ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП (невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за станом охорони державної таємниці).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, вину визнав.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 212-2 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці (пункт 6).
Враховуючи визнання вини ОСОБА_1 , суд вважає доведеним факт вчинення ним адміністративного правопорушення, що встановлено на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
-протоколом № 62/26/272-16/39 про адміністративне правопорушення від 13.03.2026 року;
-витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею в регіональній філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» № 62/26/1149дск від 20.02.2026 року;
-витягом з «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року № 939;
-розпискою підписаною власноруч ОСОБА_1 про взяття на себе зобов'язання у зв'язку з допуском до державної таємниці від 15.01.2021 року;
-заявою ОСОБА_1 від 13.03.2026 року, у якій останній свою вину визнав.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність є визнання винуватості, обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. ст.283,284 КУпАПта на підставі п.6 ч.1ст. 212-2 КУпАП, ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір",-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (ДСА України) судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Галицький районний суд м. Львова.
Суддя Л.Д. Мироненко