Справа № 304/2807/25 Провадження № 2/304/415/2026
30 березня 2026 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.
при секретарі: Кибза М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу,
10 грудня 2025 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає про те, що між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб 07 серпня 2010 року, який зареєстрований виконкомом Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис № 13.
Від шлюбу у них народилися двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 09 березня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 12 листопада 2012 року виконкомом Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області.
Позивачка зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалося, в останні роки стосунки між ними почали погіршуватись, зникли взаєморозуміння і повага один до одного, виникають постійні сварки, які в свою чергу негативно впливають на психологічний стан їхніх дітей та спричиняє душевні страждання.
Позивачка вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження між сторонами шлюбу буде суперечити їх інтересам, примирення з відповідачем вважає неможливим. На даний час шлюб між ними носить суто формальний характер, та подальше сумісне життя з відповідачем та збереження сім'ї вважає неможливим, у зв'язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом про розірвання шлюбу та у позові просить розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 07 серпня 2010 року виконкомом Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, а/з №13.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 22.12.2025 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 304/2807/25 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
08.01.2026 року до суду подана позивачкою ОСОБА_1 заява, в якій просить уточнити заявлені раніше нею позовні вимоги в частині відновлення дошлюбного прізвища та у заяві виклала прохання після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Ухвалою суду від 23.01.2026 за клопотанням відповідача, сторонам по справі надано строк на примирення терміном у два місці.
Ухвалою від 23.03.2026 року за спливом строку для примирення, судом поновлено провадження у цивільній справі № 304/2807/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте 30.03.2026 року до суду подала письмову заяву, в якій просить розглянути справу про розірвання шлюбу без її участі, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі за наведеними у позові підставами та обґрунтуваннями, викладеними у позовній заяві в редакції від 08.01.2026 року. Просить позовні вимоги задовольнити, після розірвання шлюбу просить змінити їй прізвище на дошлюбне « ОСОБА_5 ».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте 30.03.2026 року до суду подав письмову заяву, в якій просить розглянути справу про розірвання шлюбу без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю, підтверджує обставини, викладені позивачкою у позові.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, представників сторін, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Всебічно та повно дослідивши матеріали цивільної справи 304/2807/25, з'ясувавши всі обставини по справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.13,43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований 07 серпня 2010 виконавчим комітетом Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис № 13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , оригінал якого є в матеріалах справи (а.с.4). Після державної реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_5 » було змінено на прізвище « ОСОБА_7 ».
Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 09 березня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції та доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим 12 листопада 2012 року виконкомом Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області.
Подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та припинення шлюбних відносин, у зв'язку з чим позивачка звертається до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.
Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України (далі СК України).
Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об'єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу обґрунтовані та підлягають задоволенню та суд приходить до висновку, що дана сім'я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено та відповідачем в ході розгляду справи не доведено.
Крім того, оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про розірвання шлюбу, враховуючи визнання відповідачем ОСОБА_2 заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують, та формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивачки та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення, та крім того наданий судом строк для примирення позитивних результатів не мав, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересах їх неповнолітніх дітей.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Крім того, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати у виді судового збору в сумі 1211,20 гривень, який понесений позивачкою при пред'явленні нею позову до суду, що документально підтверджено відповідним платіжним документом у вигляді квитанції № 8 від 10.12.2025 року, оригінал якої є в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.51,124 Конституції України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.7, 10, 11, 265-268, 279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та який зареєстрований 07 серпня 2010 року виконкомом Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис № 13.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу - змінити на дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Копію рішення направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану до відома.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 30.03.2026 року.
Суддя
Перечинського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО