Справа № 302/134/26
Провадження № 2-о/302/19/26
(у повному обсязі)
01 квітня 2026 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,
представник заявника - адвокат Рішко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рішко С.І., заінтересована особа: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , -
Короткий зміст заяви та доводів заявника
03.02.2026 року представник заявника подав суду вищенаведену заяву, яка обґрунтована таким. Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Верхній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області в сім'ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки заявника були членами колгоспу ім. Кірова с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області. Згідно з розпорядженням Міжгірської РДА Закарпатської області від 25.02.1993 року №74 колгосп ім. Кірова с. Нижній Студений було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Бескид» (далі - КСП «Бескид»). На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрація Закарпатської області від 07.04.1997 року №197 за членами КСП «Бескид» було визнано право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності підприємства розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). На підтвердження цього права батькові заявника ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010427, зареєстрований 05.03.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №962, а матері заявника ОСОБА_2 - сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010428, зареєстрований 03.03.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №911. Окрім того, у шлюбі батьки заявника збудували та набули у власність житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Батько заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в АДРЕСА_1 , фактично проживала і була зареєстрована його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав, але не був зареєстрований його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповітів не залишав, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. У відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_2 та заявник прийняли спадщину до майна померлого ОСОБА_3 шляхом постійного спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття. Мати заявника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті в с.Верхній Студений, 625, фактично проживав, але не був зареєстрований її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 на випадок смерті заповітів не залишала, спадкові справи до її майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину - не видавалися. 29 січня 2026 року заявник звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Чіжмаря С.І. із заявою про відкриття спадкової справи за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 . Однак листом від 29.01.2026 року №65/01-16 нотаріус повідомив заявника про те, що він у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини не подав і спадщину він не прийняла шляхом постійного спільного проживання із спадкодавцем на момент її смерті, оскільки місце реєстрації проживання заявника на момент смерті ОСОБА_2 відмінне від місця реєстрації померлої, відкрити спадкову справу за майном померлої ОСОБА_2 неможливо, а тому нотаріус рекомендував заявнику звернутися до суду для вирішення питання щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлої ОСОБА_2 або встановлення факту прийняття спадщини шляхом постійного спільного проживання. Заявникові необхідно встановити факт його постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини для підтвердження прийняття спадщини.
Винесені в справі процесуальні рішення
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.02.2026 року прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.
Позиції учасників справи
13.03.2026 року представник заявника подав суду заяву про залучення заінтересованих осіб: рідних братів заявника ОСОБА_4 , 1956 р.н., мешканця м.Берегове Закарпатської області та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця м.Ужгород Закарпатської області. Точні адреси місць проживання братів заявнику невідомі та отримати такі він не може з огляду на обмеження щодо доступу до персональних даних, тому просить суд витребувати з ЄДДР такі відомості.
Представник заявника в залі судового засідання заяву підтримав та просив задовольнити. Стосовно заяви про залучення заінтересованих осіб зазначив таке. Заявнику невідоме точне місце проживання братів, оскільки він з такими не спілкується та не підтримує відносини. Представник заявника подав таку заяву у зв'язку з недопущенням спору в майбутньому, проте ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 спадщину до майна померлої матері ОСОБА_2 у встановлений законом строк не прийняли, тому в разі неможливості здобуття відомостей про цих осіб не наполягає на їх залученні.
Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника в судове засідання на розгляд справи не з'явилася, проте сільський голова Пиринець В.В. подав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника сільради за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Встановлені судом обставини
Батько заявника ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 83 років у с.Верхній Студений, Міжгірського району Закарпатської області, про що 18.09.2015 року виконкомом Нижньостуденівської сільради Міжгірського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №20, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Згідно з довідкою старости сіл Н.Студений та В.Студений Пилипецької сільради від 26.01.2026 року №65, померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , разом з ним на момент його смерті в АДРЕСА_1 , фактично проживала і була зареєстрована його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав, але не був зареєстрований його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповітів не залишав, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину - не видавалися, що підтверджується витягами зі Спадкового реєстру від 22.01.2026 року №83937186 та №83940000.
Мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 89 років у с.Верхній Студений, Міжгірського району Закарпатської області, про що 02.11.2020 року виконкомом Нижньостуденівської сільради Міжгірського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №22, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою старости сіл Н.Студений та В.Студений Пилипецької сільради від 26.01.2026 року №67, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею на момент її смерті в с.Верхній Студений, 625, фактично проживав, але не був зареєстрований її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як свідчать витяги зі Спадкового реєстру від 22.01.2026 року №83937203 і №83939974, ОСОБА_2 на випадок смерті заповітів не залишала, спадкові справи до її майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину - не видавалися.
Листом від 29.01.2026 року №65/01-16 приватний нотаріус Хустського РНО Чіжмарь С.І. роз'яснив заявнику положення статей 1269 ч.1 та 1270 ч.1 ЦК України та ту обставину, що ОСОБА_1 не проживав спільно з померлою до дня її смерті, йому необхідно подати відповідну заяву про прийняття спадщину в строк, встановлений ч.1 статті 1270 ЦК України, у шість місяців з часу відкриття спадщини, який сплив 30.04.2021 року, у зв'язку з чим нотаріус рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .
Згідно з листом ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області від 20.01.2026 року №29-7-0.31-487/2-26 ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010427, зареєстрований 05.03.1999 року в Книзі №2 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №962, на підставі розпорядження Міжгірської РДА від 07.04.1997 року за №197, розмір земельної частки (паю) становить 0,71 умовних кадастрових гектарів, а ОСОБА_2 - сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010428, зареєстрований 03.03.1999 року в Книзі №2 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №911, на підставі розпорядження Міжгірської РДА від 07.04.1997 року за №197, розмір земельної частки (паю) становить 0,71 умовних кадастрових гектарів.
Свідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (односельчани і сусіди заявника), надали такі показання в залі судового засідання. ОСОБА_1 постійно проживав з своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на момент їх смерті за адресою: АДРЕСА_1 , допомагав їм по господарству та піклувався про них. На земельній ділянці зазначеного дворогосподарства є два житлові будинки, в одному з яких мешкали батьки ОСОБА_1 , а в другому члени сім'ї ОСОБА_1 (дружини і троє їх спільних дітей). Після смерті батька ОСОБА_1 він фактично мешкав з мамою, доглядав її до її смерті та здійснив обряд поховання. Старші рідні брати ОСОБА_1 (сини померлих батьків) виїхали з села Верхній Студений, навідували батьків дуже зрідка, були на похороні і свідкам відомо, що один з братів ( ОСОБА_8 ) мешкає в місті Ужгород, а другий - в місті Берегово. Після смерті матері свідки не бачили, щоб вони приїжджали до брата.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права
Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1,2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
На підставі ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Згідно з пунктами 3.19, 3.20 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції чинній на момент звернення заявника до нотаріуса, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Судом встановлено, що відповідно до довідки старости сіл Н.Студений та В.Студений Пилипецької сільради від 26.01.2026 року №67, заявник фактично проживав, але не був зареєстрований у будинку під АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 . Це стверджено в залі судового засідання і свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Заявник у заяві зазначає, що для підтвердження прийняття ним спадщини має значення встановлення факту його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
При цьому спір про встановлення даного факту відсутній. Адже хоча в заявника є два брати, однак такі згідно з витягами з Спадкового реєстру спадщину до майна померлої ОСОБА_2 не прийняли. Натомість заявник діяв добросовісно та повідомив суд про їх існування, однак у зв'язку з не підтриманням заявником з братами відносин йому невідоме місце проживання останніх, а суд не може отримати такі відомості у зв'язку з відсутністю інших необхідних даних про них, як точні дати народження та РНОКПП.
Суд враховує позицію викладену Верховним Судом КЦС у постанові від 14.04.2021 року у справі № 205/2102/19, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд визнав помилковою відмову у відкритті провадження у справі за заявою особи про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини через вбачання спору про право, оскільки суди не зазначили, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, тобто не встановили між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно реальним, а не гіпотетичним.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає доведеним факт постійного проживання заявника разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Копію рішення для відома надіслати в Пилипецьку сільську раду.
Повне рішення складено 01.04.2026 року.
Суддя В. П. Кривка