01 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 686/16361/21
провадження № 61-1564вд26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув питання про самовідвід судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни від участі у розгляді заяви Кредитної спілки «Сейфті Депозіт» про відвід суддів Верховного Суду Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалті Офіс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Подільський край», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалті Офіс», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Реалті Офіс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Житлово-будівельний кооператив (далі - ЖБК) «Подільський край», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.
ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ЖБК «Подільський край», треті особи: ТОВ «Реалті Офіс», ОСОБА_2 , ТОВ «Октант-Центр», про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41825317 від 27 червня 2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на приміщення № 26 площею 245,3 кв. м на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1587070968101.
11 вересня 2025 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Чукань Т. М. від 01 грудня 2015 року № 12304000 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 791511868101.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 30018348 від 13 червня 2016 року про державну реєстрацію права власності ТОВ «Реалті Офіс», код ЄДРПОУ 40320646, на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 105,3 кв. м на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 791448368101.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09 червня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Бережною Л. П., зареєстрований в реєстрі за № 887.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Бережної Л. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер 35609375 від 09 червня 2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 791511868101.
Припинено право власності ТОВ «Реалті Офіс» на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 791448368101.
Припинено право власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта № 791511868101.
Зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без задоволення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
13 січня 2026 року постановою Хмельницького апеляційного суду скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2025 року та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
06 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чукітова В. В. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2026 року.
12 лютого 2026 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження у цій справі, витребував справу з суду першої інстанції, роз'яснив учасникам право подати відзив на касаційну скаргу в строк до 12 березня 2026 року.
16 березня 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 686/16361/21.
27 березня 2026 року Кредитна спілка (далі - КС) «Сейфті Депозіт» через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В.
Заява мотивована тим, що КС «Сейфті Депозіт» 06 жовтня 2025 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 червня 2023 року в справі № 686/3151/22. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2025 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. ухвалою від 28 листопада 2025 року касаційну скаргу повернув у зв'язку з неусуненням недоліків.
31 грудня 2025 року КС «Сейфті Депозіт» повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. Верховний Суд ухвалою від 07 січня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків. Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. ухвалою від 23 січня 2026 року касаційну скаргу повернув у зв'язку із неусуненням недоліків.
05 лютого 2026 року КС «Сейфті Депозіт» втретє звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 червня 2023 року в справі № 686/3151/22. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. касаційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
16 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., відмовив КС «Сейфті Депозіт» у відкритті касаційного провадження.
Заявник вважає, що предмет позову в цій справі № 686/16361/21 є однорідним предмету спору в справі № 686/3151/22, а колегія суддів Верховного Суду в справі № 686/16361/21 є ідентичною колегії в справі № 686/3151/22, як і учасники справи. Єдина відмінність судових справ, на думку заявника, є віддзеркалення процесуальних статусів позивач-відповідач.
КС «Сейфті Депозіт» посилається на те, що позиція колегії суддів Верховного Суду Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В. стосовно визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги яскраво свідчить про упереджене ставлення до учасників справи; грубе порушення цими суддями принципів цивільного судочинства, зокрема змагальності, рівності, верховенства права та законності; потенційно необ'єктивний судовий розгляд у справі № 686/16361/21; тенденційний підхід до оцінки доказів; формування заздалегідь визначеної позиції суду; упереджене трактування обставин справи; вибіркове застосування норм права; маніпулятивна оцінка доказів учасників; порушення базових гарантій справедливого суду; фактичне позбавлення сторони права на справедливий розгляд; надання переваги позиції однієї зі сторін, що є підставою для відводу.
Крім того, у заяві про відвід вказано, що її неможливо вирішувати суддям Верховного Суду, серед яких згадано прізвище судді Ситнік О. М., оскільки заявник не довіряє їм.
30 березня 2026 року ухвалою Верховного Суду заяву КС «Сейфті Депозіт» про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В. від розгляду цієї справи визнано необґрунтованою. Заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В. передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), іншому судді, а саме Ситнік О. М.
Суддя Ситнік О. М. заявила самовідвід від розгляду заяви КС «Сейфті Депозіт» про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи, зокрема в сторін та сторонніх спостерігачів, сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду.
Перевіривши наведені на обґрунтування заяви про самовідвід доводи, Верховний Суд виснував про її задоволення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) за об'єктивного підходу до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення в справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення в справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення в справі «Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення в справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення в справі «Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення в справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення в справі, або в тому випадку, коли в стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У заяві про відвід суддів Верховного Суду Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В. КС «Сейфті Депозіт» зазначає, що в справі № 686/3151/22 суддя-доповідач Ситнік О. М. ухвалою від 27 жовтня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху вирішила обтяжити зобов'язаннями позивачів та знівелювати усі висновки судів попередніх інстанцій та Верховного Суду, неправомірно розрахувала надмірний розмір судового збору та поклала обов'язок його сплатити. КС «Сейфті Депозіт»просить врахувати, що ряд суддів Верховного Суду уже сформували свою позицію та ставлення щодо КС «Сейфті Депозіт», а відтак - можуть необ'єктивно розглянути питання відводу. Зокрема, мова про суддів: Ситнік О. М. , Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакар Н. Ю., Ігнатенка В. М., Фаловську І. М.
У прохальній частині заяви про відвід суддів Верховного Суду Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В. КС «Сейфті Депозіт» зазначає, що заяву про відвід неможливо вирішувати суддями Ситнік О. М., Гулейковим І. Ю., Погрібним С. О., Ступак О. В., Осіяном О. М., Білоконь О. В., Сакарою Н. Ю., Ігнатенком В. М., Фаловською І. М. як суддями, стосовно яких у заявника уже сформована недовіра.
Тобто прямо зазначив про своє переконання у неможливості розгляду суддею Ситнік О. М. заяви про відвід складу суду відповідно до статті 40 ЦПК України.
ЄСПЛ під час тлумачення положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року неодноразово зауважував, що неупередженість судді зазвичай означає відсутність у нього упереджень і необ'єктивності, що може бути встановлено різними способами. Думка учасників справи є важливою, однак не має вирішального значення, а саме лише незгода з процесуальним рішенням, ухваленим суддею, не є легітимною підставою для сумнівів у неупередженості суду. Вирішальним у цьому випадку є те, чи можна вважати побоювання особи щодо упередженості судді об'єктивно обґрунтованим у кожній конкретній справі.
ЄСПЛ послідовно дотримується дуального підходу до неупередженості суду, виокремлюючи два її види (критерії): суб'єктивну неупередженість, що оцінюється з урахуванням особистих переконань, уподобань і поведінки конкретного судді; об'єктивну неупередженість, що перевіряється шляхом встановлення того,чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких сумнівів щодо неупередженості суду.
Об'єктивна неупередженість вимагає, щоб суд надавав достатні гарантіїдля усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів у його безсторонності. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають значення, адже «правосуддя має не лише здійснюватися, однак має бути видно, що воно здійснюється». Тож кожен суддя, щодо якого існують легітимні підстави сумніватися у його неупередженості,має заявити самовідвід. Вимоги об'єктивної неупередженості суду тісно пов'язані з вимогою незалежності суду, а тому ЄСПЛ часто констатує одночасне порушення обох цих гарантій права на справедливий судовий розгляд.
Участь одного судді у двох судових провадженнях, які випливають із тих самих обставин, на думку ЄСПЛ, може в певних випадках поставити під сумнів суддівську неупередженість (справа«Індра проти Словачини», 2005, пункти 51-53).
Зважаючи на ті обставини, що в дотичній до цієї справі № 686/3151/22 (за позовом ТОВ «Реалті Офіс» до ОСОБА_1 , ТОВ «Октант-Центр», ЖБК «Подільський край», третя особа - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстраціюправа власності, припинення права власності на нерухоме майно, за позовомтретьої особи - ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Октант-Центр», ЖБК«Подільський край», треті особи: ТОВ«Реалті Офіс», ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, припинення права власності на нерухоме майно) суддя Ситнік О. М. оцінювала прийнятність касаційної скарги КС «Сейфті Депозіт» й визначала розмір належного до сплати судового збору, який заявник вважає незаконним, подальший розгляд заяви про відвід суддів у цій справі (щодо тих же учасників спору й подібних позовних вимог) тим же складом суду може призвести до об'єктивно виправданих сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості судді, що є підставоюзадоволення заяви судді про самовідвід.
Керуючись статтями 33, 37, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Верховного Суду Ситнік Олену Миколаївну від участі в розгляді заяви Кредитної спілки «Сейфті Депозіт» про відвід суддів Верховного Суду Литвиненко І. В., Грушицького А. І., Петрова Є. В. від розгляду справи № 686/16361/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалті Офіс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Подільський край», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалті Офіс», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Справу № 686/16361/21 передати на автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік