Рішення від 01.04.2026 по справі 927/769/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/769/24(927/26/26)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН СІТІ ГРУП», код ЄДРПОУ 44498754, вул. Закревського Миколи, буд. 20, літ. А

відповідача 2: Головного управління ДПС у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000

відповідача 3: Підприємства об'єднання громадян «Тестиль-Трейд», код ЄДРПОУ 42396722, вул. Перемоги, буд. 2, оф. 215, м. Запоріжжя, 69001

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВО ОПТ ЗБУТ», код ЄДРПОУ 44857698, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 48, інше приміщення 16-24

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІКСАЙД», код ЄДРПОУ 43976802, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Туполєва Академіка, буд. 18В, оф. 4

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ТЕХАВІАКОМ», код ЄДРПОУ 42980231, місцезнаходження: 14005, м. Чернігів, просп. Миру, буд. 53, оф. 213

4. Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕКСПОРТ», код ЄДРПОУ 21655998, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36

5. Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 22815333, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, буд. 40

6. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

7. Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9

про визнання недійсними результатів цільового аукціону, договору купівлі-продажу та витребування майна

у межах справи №927/769/24 за спільною заявою

кредитор 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

АДРЕСА_2

кредитор 2: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

АДРЕСА_3

кредитор 3: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

АДРЕСА_4

кредитор 4: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

АДРЕСА_5

кредитор 5: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

АДРЕСА_6

кредитор 6: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ,

АДРЕСА_7

кредитор 7: ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ,

АДРЕСА_8

кредитор 8: ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ,

АДРЕСА_9

боржник: Приватне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів", код ЄДРПОУ 14307392, вул. Захисників України, буд. 25, м. Чернігів, 14030

про відкриття провадження у справі про банкрутство

учасники справи:

ліквідатор - арбітражний керуючий Бандола О.О.

кредитор 9: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області

кредитор 10: ТОВ "НВК "Техавіаком"

кредитор 11: ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_10 )

кредитор 12: Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

кредитор 13: Акціонерне товариство "Чернігівобленерго"

кредитор 14: Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"

кредитор 15: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніксайд"

кредитор 16: Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливо Опт Збут"

кредитор 17: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

кредитор 18: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа за спільною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» у зв'язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов'язання перед кредиторами.

Постановою суду від 17.09.2025 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів», відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О., зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

17.09.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури №77170.

19.01.2026 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН СІТІ ГРУП», Головного управління ДПС у Чернігівській області, Підприємства об'єднання громадян «Тестильтрейд», у які просить суд:

- Визнати недійсними результати цільового аукціону з продажу майна ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», оформленого протоколом № 116/20 від 27.04.2021, яке перебувало в податковій заставі, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36;

- Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі № 116/20/21-Д від 29.04.2021, укладений між Головним управлінням ДПС у Чернігівській області та Підприємством об'єднання громадян «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД», а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36;

- Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН СІТІ ГРУП» на користь ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» нерухомого майна, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36;

- Залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВО ОПТ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 44857698, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 48, інше приміщення 16-24), Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІКСАЙД» (код ЄДРПОУ 43976802, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Туполєва Академіка, буд. 18В, оф. 4), Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ТЕХАВІАКОМ» (код ЄДРПОУ 42980231, місцезнаходження: 14005, м. Чернігів, просп. Миру, буд. 53, оф. 213), Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 21655998, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36), Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22815333, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, буд. 40), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та Чернігівську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02910114, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9);

- Витребувати від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-А) копії документів (в т.ч. витяги з баз даних контролюючого органу) стосовно дати відкриття та закриття розрахункового рахунку ФОП Мєльнікова А.В. (РНОКПП НОМЕР_10 ) НОМЕР_11 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В обґрунтуванням позову позивач посилається на те, що ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» належало нерухоме майно, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36. Згідно наявної інформації стало відомо, що вказане майно було описане в податкову заставу та в подальшому реалізовано на аукціоні за значно заниженою його вартістю, що спричинило негативні наслідки як для Боржника так і для бюджету України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №927/769/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" та відкрито провадження у справі №927/769/24(927/26/26); постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Також даною ухвалою постановлено:

- залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВО ОПТ ЗБУТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІКСАЙД», Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ТЕХАВІАКОМ», Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕКСПОРТ», Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», ОСОБА_1 , Чернігівську обласну прокуратуру;

- Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-А) надати суду у строк до 09.02.2026 копії документів (в т.ч. витяги з баз даних контролюючого органу) стосовно дати відкриття та закриття розрахункового рахунку ФОП Мєльнікова А.В. (РНОКПП НОМЕР_10 ) НОМЕР_11 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Вказана вище ухвала суду від 26.01.2026 доставлена до електронного кабінету позивача, відповідача 2 та 3 - 26.01.2026, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 26.01.2026, направлена на адресу відповідача 1, повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній»

09.02.2026 на електронну адресу суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2026.

10.02.2026, у встановлений судом строк, від відповідача 1 - ТОВ «Юкон Сіті Груп» надійшов відзив на позовну заяву.

11.02.2026, у встановлений судом строк, від відповідача 3 - ПОГ «Текстиль-Трейд» надійшов відзив на позовну заяву.

17.02.2026 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи відповідей на відзив ТОВ «Юкон Сіті Груп» та ПОГ «Текстиль-Трейд».

Відповідач - 2 не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді справи судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження. Виважено підходити до встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну загострену обстановку, систематичні обстріли Чернігівської області військами РФ, суд при прийнятті рішення був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Як встановлено судом вище, постановою суду від 17.09.2025 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів», відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О., зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, даний спір має вирішуватися в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедури банкрутства (надалі - КУзПБ), арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, серед іншого, звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, серед іншого, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За приписами ч. 1-2 ст. 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Позивач зазначає, що в ході здійснення повноважень ліквідатора ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» стало відомо, що майно, яке належало на праві власності ПрАТ «ЧЕЗАРА», а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України (колишня Одинцова), 25, було відчужено за ціною значно нижчою за ринкову.

Так, Приватне акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання 06.06.1994, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за №10641200000000485.

ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» належало нерухоме майно, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України (колишня Одинцова), 25, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.03.2014.

15.06.2015 начальником ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області прийнято Рішення №44 про опис майна, що перебуває у власності ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» (код ЄДРПОУ 14307392) у податкову заставу.

На підставі вказаного рішення, 15.06.2015 податковим керуючим ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області Удовиченко І.В. проведено опис майна ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» у податкову заставу, а саме: корпус №36, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України (колишня Одинцова), 25, вартістю 5 964 223,00грн, про що складено акт опису майна № 13/23-01-14,

Отже, з 15.06.2015 корпус № 36, що належить ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», набув статусу майна, що перебуває у податковій заставі.

В подальшому Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» про надання ГУ ДФС у Чернігівській області дозволу на погашення податкового боргу у сумі 17 592 039,25 грн за рахунок майна ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 11.05.2018 у справі №825/1525/18 задоволено заяву Головного управління ДФС у Чернігівській області до ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», код ЕДРПОУ 14307392 та надано дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 17 592 039,25грн за рахунок майна ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», шо перебуває у податковій заставі.

Рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 11.05.2018 у справі №825/1525/18 набрало законної сили та є чинним і на момент розгляду судом цієї справи.

На виконання зазначеного рішення суду Головне управління ДФС у Чернігівській області прийнято рішення від 11.05.2018 №1/17-02-25 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», яке 13.05.2018 отримано представником ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів».

ГУ ДПС у Чернігівській області направлено на адресу ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» лист №14337/10/25-01-13-02 від 16.12.2020 за підписом в.о. начальника щодо можливості самостійного проведення платником податків експертної оцінки виробничого корпусу№ 36 (акт опису від 15.06.2015).

На засіданні Наглядової ради ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», оформленому протоколом №117, вирішено провести експертну оцінку спірного майна.

На замовлення ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» суб'єктом оціночної діяльності ФОП Мельніков А.В. проведено оцінку спірного майна та надано звіт від 31.03.2021. Згідно з висновком оцінки станом на 24.03.2021 ринкова вартість складально-монтажного корпусу №36, що належить ПАТ «ЧЕЗАРА» становить 1 207 985,00 грн.

01.04.2021 на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області від ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» надійшла експертна оцінка від 24.03.2021 вартості складально-монтажного корпусу №36, виконана від імені суб'єкта оціночної діяльності ФОП Мельніков А.В.

06.04.2021 між ГУ ДПС у Чернігівській області (довіритель) та ТОВ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» укладено договір доручення на організацію аукціону, відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором організувати та провести аукціон з продажу майна, яке належить на праві власності ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», а саме складально-монтажного корпусу № 36 та перерахувати виручку від реалізації зазначеного майна на відповідний розподільчий рахунок казначейства.

06.04.2021 між ГУ ДПС у Чернігівській області (довіритель) та ТОВ «Торговий дім «БРОКЦЕНТР» (повірений) укладено договір доручення на продаж майна на аукціоні, відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах визначених цим договором здійснити продаж на цільовому аукціоні (торгах), який буде проведено за дорученням довірителя на Товарній біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» майна, яке перебуває у податковій заставі і належить на праві власності ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», а саме, складально-монтажного корпусу № 36.

06.04.2021 ГУ ДПС у Чернігівській області направило ТОВ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» та ТОВ «Торговий дім «БРОКЦЕНТР» листи, до яких додані звіт про оцінку майна (оригінал та копія відповідно).

Згідно з умовами п. 1.5 Договору доручення на продаж майна на аукціоні від 06.04.2021, суб'єкт оціночної діяльності ФОП Дубик Олег Олександрович 09.04.2021 виконав рецензію на звіт про оцінку складально-монтажного корпусу №36 від 31.03.2023, виконаний від імені ФОП Мельнікова А.В., згідно з якою висновок про вартість майна, що становить 1 207 985 грн відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

27.04.2021 ТОВ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» за участю повіреного ТОВ «Торговий дім «БРОКЦЕНТР» в особі директора Гриценка О.А, а також учасників: Підприємства об'єднання громадян «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД» в особі Бондаренка С.А. та Підприємства об'єднання громадян «АВІАС», проведено цільовий аукціон з продажу майна платника податків, а саме, корпусу № 36, що належить на праві власності ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» та перебуває у податковій заставі. Стартова ціна лоту на цільовому аукціоні відповідала вартості оцінки майна та становила l 207 985 грн, з ПДВ, про що свідчить протокол №116/20 від 27.04.2021.

3а результатом проведення аукціону було визначено переможем Підприємство об'єднання громадян «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД», яким запропоновано найвищу ціну 1 232 265,50 грн (дані кошти були сплаченi в повному обсязі, що сторонами не заперечувалося).

29.04.2021 між Підприємством об'єднання громадян «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БРОКЦЕНТР» (повірений), що діяло від імені продавця Головного управління ДПС у Чернігівській області, за участю платника податків ПАТ «Чернігiвський завод радiоприладів» в особі генерального директора Свириденка А.О. укладено договір купівлі-продажу №116/20/21-Д, згідно з яким продавець продав, а покупець купив на аукціоні, проведеному ТОВ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» майно, що перебувало у податковій заставі, а саме, корпус № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-1, загальною площею 22 553,9 кв.м, місцезнаходження: 14030, м. Чернігів, вул. Захисників України (колишня Одинцова), 25, корпус 36.

Договір підписаний продавцем (повіреним), боржником та покупцем, що не оспорюється сторонами.

29.04.2021 між ПАТ «Чернігiвський завод радiоприладів» в особі генерального директора Свириденка А.О. та Підприємством об'єднання громадян «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД» підписано акт приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.12.2025, власником спірного майна є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКОН СІТІ ГРУП», дата реєстрації нерухомого майна 12.05.2021, № номер об'єкта 2355440974101, право власності зареєстровано 14.12.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон Сіті Груп» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання 16.10.2023, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за №1000661070001018074.

Згідно з поясненнями ТОВ «Юкон Сіті Груп» спірне майно набуте ним у процесі низки реорганізацій, які здійснювалися з Підприємством об'єднання громадян «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД».

Так, підприємство об'єднання громадян «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД» було реорганізовано шляхом виділу з нього Товариства з обмеженою відповідальністю «Етанал Маркет» (44163357), яке стало правонаступником частини майна, прав та обов'язків ПОГ «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД», які передано за розподільчим балансом, у тому числі передано спірне нерухоме майно. В подальшому:

- рішенням єдиного (одноособового) учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Етанал Маркет» від 30.07.2021 було вирішено увійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Стронг» (код 43018922) шляхом внесення додаткового майнового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Сіті Стронг», зокрема спірного майна;

- рішенням єдиного (одноособового) учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Стронг» від 06.10.2021 було вирішено здійснити реорганізацію ТОВ Сіті Стронг» шляхом виділу з нього Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелікс Сіті Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Сіті Груп», які стали правонаступниками частини майна, прав та обов'язків ТОВ «Сіті Стронг», які передані їм відповідно до розподільчого балансу.

На підставі рішення №1 від 06.12.2021 ТОВ «Юкон Сіті Груп» прийнято розподільчий баланс ТОВ «Сіті Стронг».

На підставі рішення №6 від 06.12.2021 ТОВ «Сіті Стронг» затверджено розподільчий баланс ТОВ «Сіті Стронг».

Право власності на спірне майно перейшло ТОВ «Юкон Сіті Груп» шляхом передачі за передавальним актом та розподільчим балансом.

Позивач зазначає про те, що йому стало відомо, що 10.06.2021 органами досудового розслідування виявлено та зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження № 62021100040000047 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке безпосередньо стосується вчинення незаконних дій з метою реалізації майна Боржника за заниженою вартістю.

07.10.2025 органами досудового розслідування з матеріалів кримінального провадження № 62021100040000047 від 10.06.2021 виділено матеріали досудового розслідування щодо службової недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в окреме провадження та зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження № 12025270000000700 від 07.10.2025.

З метою захисту майна Боржника, арбітражним керуючим направлено запит від 05.11.2025 № 02-158/34 до Чернігівської обласної прокуратури з метою отримання дозволу процесуального прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування та копії документів, які підтверджують продаж ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» цеху загальною площею 22 тис.м.2 у 2021 році за результатами проведення підробленої оцінки нерухомого майна.

12.11.2025 Чернігівською обласною прокуратурою надано відповідь № 09/2-4068- 25 на вищезазначений запит, яким надано копію постанови про надання дозволу на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025270000000700 від 07.10.2025 на 2 арк, опис на 2 арк., та копії матеріалів кримінального провадження № 12025270000000700 (згідно опису) на 167 арк.

Відповідно до наданих матеріалів, 10.06.2021 органами досудового розслідування виявлено та зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження № 62021100040000047 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

З наданого витягу з ЄРДР слідує, що посадові особи ГУ ДПС у Чернігівській області, за попередньою змовою зі службовими особами ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, здійснили неправомірні дії під час продажу нерухомого майна, яке перебувало у податковій заставі і належало боржникові ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», за ціною значно нижчої за ринкову, що спричинило тяжкі наслідки.

В подальшому, 07.07.2023 під час досудового розслідування у межах кримінального провадження № 62021100040000047 від 10.06.2021, органами досудового розслідування виявлено вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до якого, посадові особи ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», діючи умисно, 31.03.2021 на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області, надали завідомо підроблений офіційний документ, а саме, звіт про оцінку складально монтажного корпусу № 36 (літ «Л-8», «Л-1», «Л (1)-1», «Л (2)-1») від 31.03.2023, виконаного від імені ФОП Мєльніков А.В., що перебував у податковій заставі із значно нижчою вартістю за ринкову.

Також, 18.12.2023 до кримінального провадження № 62021100040000047 від 10.06.2021 внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, згідно з яким, ФОП Дубик Олег Олександрович, що є суб'єктом оціночної діяльності, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди, 09.04.2021 виконав рецензію на звіт про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ «Л-8», «Л-1», «Л (1)-1», «Л (2)-1») від 31.03.2023, виконаного від імені ФОП Мєльніков А.В., згідно якої висновок про вартість майна, що згідно оцінки становить 1 207 985 грн відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що не відповідає дійсності, у зв'язку із чим, охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки.

Крім того, позивач зазначає, що в межах кримінального провадження № 62021100040000047 від 10.06.2021 проведено судову оціночно-будівельну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 19.12.2022 № 2409/2410/22-24 за результатами судової оціночно-будівельної експертизи у кримінальному провадженні № 62021100040000047. За результати проведення вищезазначеної експертизи, експертами зроблено висновок, зокрема, що ринкова вартість спірного майна, станом на дату 24.03.2021 складала 15 122 366,00грн, в т.ч. ПДВ.

Також, на замовлення ліквідатора ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» Бандоли О.О., ТОВ «ЕКСПЕРТ+» здійснило оцінку ринкової вартості вищезазначеного об'єкта нерухомого майна станом на 24.03.2021, за результатами проведення якої вартість спірного майна, без урахування ПДВ склала 25 330 000грн.

За вказаних обставин, позивач вважає, що ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» фактично позбавлене майна за ціною більш ніж в 12-20,5 разів нижче ринкової вартості, що майно ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» було відчужене із порушенням наступних

норм законодавства:

- пункту 95.12 ст. 95 ПК України та розділу ІІІ Методичних вказівок щодо взаємодії структурних підрозділів органів ДФС при здійсненні заходів з погашення податкового боргу платників податків за судовими рішеннями, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України 20.02.2015 № 106, в частині порушення строку для здійснення платником податків оцінки майна;

- пункту 2 розд. ІІІ Порядку № 518 відповідно до якого, майно, яке підлягає продажу на цільовому аукціоні, виставляється на аукціон за початковою ціною, що визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

- пунктів 59 та 60 Стандарту та статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме, щодо відсутності підпису особи, яка проводила оцінку майна (підписано невстановленою особою).

Отже, на думку позивача наявні підстави для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», договору купівлі-продажу №116/20/21-Д від 29.04.2021 та витребування спірного нерухомого майна.

Вказані обставини стали підставою для звернення ліквідатора ПрАТ «ЧЕЗАРА» арбітражного керуючого Бандоли О.О. з позовом до суду.

Відповідач 1 - ТОВ «Юкон Сіті Груп» позовні вимоги не визнав з огляду на те, що: 1) на момент отримання майна у власність у реєстрі були відсутні будь-які обмеження щодо ого отримання чи здійснення реєстраційних дій; 2) ТОВ «Юкон Сіті Груп» та ПОГ «Текстиль-Трейд» не є учасниками кримінального провадження, на яке посилається позивач; 3) ТОВ «Юкон Сіті Груп» не було відомо, що позивач має будь-які претензії на майно; 4) позивачем не надано доказів того, що ним майно було втрачено шляхом впливу обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною. Посадові особи позивача брали участь в аукціоні, вони підписали документи, самостійно надали Звіт про оцінку майна. Тобто, брали активну участь в аукціоні. Отже, відповідач 1 вважає себе добросовісним набувачем спірного майна.

Відповідач 2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги на визнав. Вважає, що ПОГ «Текстиль-Трейд» набуло майно відповідно до норм чинного законодавства. В обґрунтування заперечень посилається на те, що: позивач самостійно надав висновок експерта, який він вважає недопустимим доказом на підтвердження оціночної вартості майна; посадові особи ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» на момент укладення договору були обізнані про те, що майно реалізується за даною вартістю, жодних зауважень, заперечень не надали; у відповідача були відсутні підстави вважати, що він набуває майно без належних на те правових підстав; відповідач не є учасником кримінальних проваджень, про які зазначає позивач; саме дії посадових/службових осіб ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» призвели до того, що майно було реалізовано за такою ціною; жодних доказів обтяження спірного майна під час реєстраційних дій не було; позивачем не наведено жодної правової підстави для застосування ст. 388 ЦК України. Також відповідач 3 звертає увагу на обраний позивачем спосіб захисту своїх прав.

Позивач у відповідях на відзиви ТОВ «Юкон Сіті Груп» та ПОГ «Текстиль-Трейд» доводи відповідачів не визнав. Зазначав, що відповідачами не наведено заперечень щодо підстав позову, зокрема, щодо протиправності вибуття майна від ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів».

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не скористалися правом на подання письмових пояснень по справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Правовідносини щодо продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, щодо яких виник спір у цій справі, врегульовані статтею 95 ПК України та Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518 (далі - Порядок №518).

Згідно з п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

В силу приписів п. 95.7 ст. 95 ПК України продаж нерухомого майна платника податків здійснюється на публічних торгах, при цьому об'єкти нерухомого майна підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на біржах.

Згідно з п. 95.10 ст. 95 ПК України для визначення початкової ціни продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п. 95.12 ст. 95 ПК України платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця (двох місяців в редакції до 16.01.2020) з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Продаж майна платника податків здійснюється, зокрема, на публічних торгах та/або через торгівельні організації у порядку, передбаченому пунктом 95.7 статті 95 ПК України. Зокрема, об'єкти нерухомого майна підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (підпункт 95.7.3 пункту 95.7 статті 95 ПК України).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №518 щодо підготовки до проведення цільового аукціону передбачено, що цільовий аукціон проводиться на підставі відповідного договору, який укладається контролюючим органом з уповноваженою товарною біржою. До договору додаються завірена контролюючим органом копія акта опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Майно, яке підлягає продажу на цільовому аукціоні, виставляється на аукціон за початковою ціною, що визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (пункт 2 Розділу ІІІ Порядку №518).

Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів. Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов'язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих (підпункт 95.7.14 пункту 95.7 статті 95 ПК України).

Порядок проведення цільового аукціону, оформлення аукціонних документів та проведення розрахунків врегульований, відповідно, розділами IV і V Порядку №518.

Зокрема, пунктом 6 розділу V Порядку №518 також передбачено, що договір купівлі-продажу майна, який укладається за результатами проведених торгів, обов'язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Чернігівській області від 11.05.2018 №5863/10/25-01-17-02-19, адресованого генеральному директору ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», на підставі рішення суду від 11.05.2018 по справі №825/1525/18 та відповідно до вимог п. 95.3 ст. 95 ПК України, ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято Рішення про реалізацію майна та запропоновано самостійно провести експертну оцінку заставного майна, а в разі неможливості проведення, повідомити ГУ ДФС у Чернігівській області.

Рішення ГУ ДФС у Чернігівській області про реалізацію майна датовано 11.05.2018 №1/17-02-25.

Тобто, строк для проведення експертної оцінки ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» закінчився 11.07.2018.

Матеріали справи не містять доказів проведення експертної оцінки ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» або його повідомлень про неможливість проведення такої протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна.

Також матеріали справи не містять доказів проведення оцінки заставного майна на замовлення ГУ ДПС у Чернігівській області.

Отже, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Чернігівській області порушено п. 95.12 ст. 95 ПК України.

Слід зазначити, що сторони посилаються на лист ГУ ДПС у Чернігівській області №14337/10/25-01-13-02 від 16.12.2020, адресований ПАТ «Чернігівській завод радіоприладів» за підписом начальника ГУ ДПС у Чернігівській області щодо можливості самостійного проведення платником податків експертної оцінки виробничого корпусу №36 і що на виконання вказаного листа 01.04.2021 на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області від ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» надійшла експертна оцінка від 24.03.2021.

Суд критично ставиться до цих тверджень, оскільки лист ГУ ДПС у Чернігівській області №14337/10/25-01-13-02 від 16.12.2020 відсутній у матеріалах справи.

Водночас прийнявши ці доводи сторін, вони не спростовують висновку суду, що експертна оцінка проведена з порушенням строків.

Крім цього судом встановлено, що звіт про оцінку майна, виконаний від імені суб'єкта оціночної діяльності ФОП Мєльніков А.В. не відповідає Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Для використання матеріалів кримінального провадження в обставинах господарської справи має вирішальне значення наявність дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування. (Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 20.10.2021 у справі № 910/10222/19, від 30.09.2021 у справі № 927/741/19, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18(910/4866/21), від 30.11.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19)).

Порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення передбачений ст.221 КПК України; таке ознайомлення може бути забезпечене лише слідчим, дізнавачем, прокурором за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії (ч.2 ст.221 КПК).

Разом з тим, згідно норми ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, ст.222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу. (Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18(910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі №914/1979/18).

Як встановлено судом, в матеріалах справи наявний дозвіл прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Таким чином, надані позивачем документи кримінального провадження є допустимими та належними доказами на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а тому приймається судом.

Так, у межах кримінального провадження №62021100040000047 від 10.06.2021 допитано свідка ОСОБА_11 , від імені якого складено спірний звіт про оцінку майна (протокол допиту свідка від 24.10.2022).

На питання слідчого Мельников А.В. заперечив участь у проведенні оцінки спірного майна та залучення його до проведення таких.

Також, в межах кримінального провадження № 62021100040000047 від 10.06.2021 проведено судову почеркознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 28.08.2025 № СЕ-19/125-25/11557-ПЧ.

На вирішення зазначеної експертизи було поставлено запитання: «Чи виконано підписи в графах: « А.В. Мєльніков , оцінювач А.В. Мєльніков, керівник СОД А.В. Мєльніков» Мєльніковим Андрієм Віталійовичем чи іншою особою?».

За результатами експертного дослідження експертами викладено наступні висновки:

1. Підпис в графі «А.В. Мєльніков», яка розташована в нижній лівій частині аркушу на першій сторінці титульного листа який має назву «Суб'єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець Мєльніков Андрій Віталійович», який розміщений у документі - «Звіті про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л1}. Л2}-1) загальною площею 22 553,9 кв.м., власником якого є ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» та який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 25 корп. 36», виконаний не Мєльніковим Андрієм Віталійовичем, а іншою особою;

2. Підписи в графах: «Оцінювач А.В. Мєльніков» та «Керівник СОД А.В. Мєльніков», які розташовані в нижній правій частині аркушу на третій сторінці документа, який має назву «ВИСНОВОК ПРО ВАРТІСТЬ МАЙНА», який розміщений у документі - «Звіті про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л1}, Л2}-1) загальною площею 22553,9 кв.м., власником якого є ПАТ «Чернігівський завод 12 радіоприладів» та який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 25 корп. 36», виконані не Мєльніковим Андрієм Віталійовичем, а іншою особою;

3. Підпис в графі «Оцінювач А.В. Мєльніков», яка розташована в нижній правій частині аркушу на двадцятій сторінці документа, який має назву «ЗАЯВА ОЦІНЮВАЧА», розміщені в документі - «Звіті про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л1}, Л2}-1) загальною площею 22553,9 кв.м., власником якого є ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» та який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 25 корп. 36», виконаний не Мєльніковим Андрієм Віталійовичем, а іншою особою.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що Мельніков А.В. не проводив оцінку спірного майна та не підписував звіт від 31.03.2021.

Крім того, у висновку експерта від 19.12.2022 № 2409/2410/22-24 за результатами судової оціночно-будівельної експертизи у кримінальному провадженні № 62021100040000047 досліджені наступні питання:

- Яка ринкова вартість складально-монтажного корпусу № 36, літ. Л-8, Л-1, Л1}- 1, Л {2}-1, загальною площею 22553,9 м2 , розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, станом на 24.03.2021, 27.04.2021, 29.04.2021, 07.05.2021?

- Чи відповідає виконана від імені суб'єкта оціночної діяльності ФОП Мєльніков А.В. оцінка складально-монтажного корпусу № 36, літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л2}-1, загальною площею 22553,9 м2 , розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25 станом на 24.03.2021, вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

За результати проведення вищезазначеної експертизи, експертами викладено наступні висновки:

1. Ринкова вартість складально-монтажного корпусу № 36 (літ «Л-8», «Л-1», «Л (1)-1», «Л (2)-1»), загальною площею 22 553,9 кв.м, що знаходиться за адресою: 14030, м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, станом:

на дату 24.03.2021 складала 15 122 366,00грн, в т.ч. ПДВ;

на дату 27.04.2021 складала 15 191 244,00грн. в т.ч. ПДВ;

на дату 29.04.2021 складала 15 153 560,00грн. в т.ч. ПДВ;

на дату 07.05.2021 складала 15 117 458,00грн. в т.ч. ПДВ.

2. Виконана від імені суб'єкта оціночної діяльності ФОП Мєльніков А.В. оцінка складально-монтажного корпусу № 36, літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л {2}-1, загальною площею 22553,9 м2 , розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, станом на 24.03.2021, а саме: копія «ЗВІТ про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л {2}-1) загальною площею 22553,9 кв. м., власником якого є Приватне акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів» та який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 25, корп. 36» від 31.03.2021 на дату оцінки 24.03.2021, за ознаками, встановленими пунктом 67 Національного стандарту № 1, класифікується як звіт, який не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що звіт про оцінку майна від 31.03.2021 не є доказом належного проведення оцінки спірного майна.

Крім того, позивачем було подано до суду висновок експертних досліджень щодо визначення ринкової вартості спірного майна на момент проведення оскаржуваного аукціону, виконаний ТОВ «ЕКСПЕРТ+» на замовлення ліквідатора ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» Бандоли О.О.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 101 ГПК учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

За результатами проведення оцінки складено звіт про оцінку від 05.12.2025 № 103-Д/25/1 вартості нерухомого майна, що на сьогоднішній день вибуло із власності ПРАТ «ЧЕЗАРА» (код ЄДРПОУ 14307392), у вигляді складально-монтажного корпусу № 36, Л-8, Л-1, Л1}-1, Л2}-1, загальною площею 22553,9 кв. м., що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Захисників України (колишня назва вул. Одинцова), буд. 25, реєстраційний номер 321460574101 (комплекс будівель, комплекс будівель, Об'єкт в процесі виділу частки).

Оцінювачем визначено, що ринкова вартість об'єкту спірного нерухомого майна, станом на дату оцінки (24.03.2021) без урахування ПДВ склала: 25 330 000 грн (двадцять п'ять мільйонів триста тридцять тисяч гривень).

Отже, беручи до уваги встановлену у висновках експертів від 19.12.2022 № 2409/2410/22-24 (15 122 366 грн. в т.ч. ПДВ) та від 05.12.2025 № 103-Д/25/1 (25 330 000 грн без ПДВ) вартість спірного майна, початкова ціна продажу складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л {2}-1) загальною площею 22553,9 кв. м. (1 207 985 грн з ПДВ) була нижчою, ніж визначена експертами, тобто вартість продажу об'єкта була занижена.

Таким чином, вказані обставини ставлять під сумнів правомірність дій ГУ ДПС у Чернігівській області щодо реалізації майна за ціною, яка визначена у висновку оцінки станом на 24.03.2021, звіт від 31.03.2021.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачем було доведено факт заниження оцінки ринкової вартості спірного майна та відповідно його продажу на оскаржуваному аукціоні за заниженою вартістю.

Таким чином, позивачем доведено порушення своїх прав в результаті проведення оскаржуваного аукціону та реалізації контролюючим органом майна боржника, що перебувало в податковій заставі.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких аукціонів, складання за результатами їх проведення відповідного документа про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання недійсними правочинів, які укладені за результатом аукціону, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених чинним законодавством.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, а правочину недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення таких торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію майна; розміщення оголошення; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, тощо).

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення; а такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (зокрема в постановах від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, від 28.09.2022 у справі №483/448/20), що правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 виснувала, що торги є правочином і, якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Водночас у постанові від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Зокрема, за висновком Великої Палати Верховного Суду, вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі №11/19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" стандарту доказування "вірогідності доказів" у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 24.09.2020 у справі №922/2665/17, від 01.10.2020 у справі №910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

В ході розгляду даної справи позивачем було доведено достатніми доказами порушення встановленої законодавством процедури проведення 27.04.2021 цільового аукціону з продажу майна боржника ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів», що перебувало у податковій заставі (складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л {2}-1) загальною площею 22553,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів. Вул. Захисників України, 25. Корпус 36), а тому в суду наявні підстави для задоволення вимог ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» про визнання недійсним результатів цільового аукціону та визнання недійсним укладеного за результатами проведеного цільового аукціону договору купівлі-продажу майна.

Щодо вимоги позивача про витребування відповідного майна у ТОВ «Юкон Сіті Груп» слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 дійшла висновку про необхідність відступити від висновків, сформульованих у постанові від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, зазначивши таке: "Під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна у з'ясуванні питання ефективності обраного способу захисту порушених прав необхідним є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.

У правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема:

- якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

- якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону);

- якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями387, 388 ЦК України".

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 зробила висновок, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, від волевиявлення власника щодо вибуття майна, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, а також від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

При цьому, право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном недобросовісним набувачем передбачено статтею 387 ЦК України.

Водночас при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі № 909/206/17).

Предмет доказування у справах за віндикаційним позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (постанова Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 910/9924/19)

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 02.11.2021 по справі №925/1351/19 відзначила, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

При оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб.

Як встановлено судом, спірне майно належало на праві власності ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів».

В подальшому, у зв'язку з наявністю податкового боргу, вказане нерухоме майно було реалізовано ГУ ДФС у Чернігівській області на цільовому аукціоні.

Як наслідок, ПОГ «Текстиль-трейд» на підставі оплатного договору купівлі-продажу було набуто у власність спірне майно, тобто дана особа стала добросовісним набувачем такого майна.

В подальшому, право власності на дане майно у процесі реорганізації ПОГ «Текстиль-трейд» перейшло до ТОВ «Юкон Сіті Груп», який також став добросовісним набувачем такого майна.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 924/408/21(924/287/23) Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду сформував висновок щодо застосування пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного Кодексу України при витребуванні майна у добросовісного набувача, а саме, уточнив правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 906/1765/15, заначивши що вибуття майна з володіння власника (або особи, якій він передав майно у володіння) на підставі правочину, який у подальшому визнано недійсним, можна вважати таким, що відбулось не з їхньої волі в розумінні пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, у тому разі, коли недійсність зазначеного правочину зумовлена впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною та/або іншими конкретними обставинами, які свідчать про відсутність дійсної волі власника на відчуження відповідного майна.

Також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2025 у справі №914/1875/16(914/343/24) вказано, що «…наявність у відповідача статусу добросовісного набувача спірного майна з огляду на зміст статті 388 ЦК України не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у випадках, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Оскільки в цьому випадку судами попередніх інстанцій встановлено, серед іншого, що нерухоме майно вибуло поза волею власника (боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман»), то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про витребування майна від останнього добросовісного набувача (особа_1) підлягає задоволенню.»

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі №911/906/23 вказала, що віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних (а так само інших зобов'язальних) відносин, і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У такому разі майно може бути витребуване від особи, яка не стороною правочину, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, визначених частиною першою статті 388 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15).

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України майно, яке вибуло не за волею власника може бути витребувано у добросовісного набувача. Тому при вибутті майна поза волею власника добросовісність набувача не перешкоджає витребуванню майна.

У зв'язку з тим, що спірне майно вибуло із володіння власника - ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» на підставі правочину, який визнано судом недійсним, тобто поза волею власника, вимога позивача про витребування майна від останнього набувача (ТОВ «Юкон Сіті Груп») підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача-2 у повному розмірі, у зв'язку із тим, що спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 123, 129, 165, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними результати цільового аукціону з продажу майна ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», оформленого протоколом № 116/20 від 27.04.2021, яке перебувало в податковій заставі, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі № 116/20/21-Д від 29.04.2021, укладений між Головним управлінням ДПС у Чернігівській області (код 44094124) та Підприємством об'єднання громадян «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД» (код 42396722).

4. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН СІТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 44498754, вул. Закревського Миколи, буд. 20, літ. А) на користь ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» (код ЄДРПОУ 14307392, вул. Захисників України, буд. 25, м. Чернігів, 14030) нерухоме майно, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36.

5. Стягнути з Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000) на користь Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (код ЄДРПОУ 14307392, вул. Захисників України, буд. 25, м. Чернігів, 14030) 20 112,00грн витрат зі сплати судового збору.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор