29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"30" березня 2026 р. Справа № 924/360/25
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про розстрочку виконання рішення суду від 16.02.2026 у справі
за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Славутської міської ради
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
2) Комунального підприємства "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства"
про визнання недійсними додаткових угод №2, №3, №4, №5, №6, №6/1, №7, №8 до договору постачання електричної енергії №30-01/21100023 від 03.02.2021 та стягнення 1 809 933,12 грн. безпідставно перерахованих коштів
Представники учасників справи:
від заявника: Кукуріка Н.М. згідно довіреності від 09.04.2025 (в режимі відеоконференції)
прокурор Мельничук М.М. згідно посвідчення №080623 від 07.03.2025
від позивача: Сукова Т.В. згідно довіреності від 11.08.2023 (в режимі відеоконференції)
від відповідача 2: Крушевська В.О. згідно наказу №26-к від 25.03.2025 (в режимі відеоконференції)
В судовому засіданні згідно ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2026 (з урахуванням ухвали від 23.03.2026 про виправлення описки) у справі №924/360/25 позов задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду №2 від 21.05.2021 до договору №30-01/21100023 від 03.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним підприємством "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства".
Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 25.05.2021 до договору №30-01/21100023 від 03.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним підприємством "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства".
Визнано недійсною додаткову угоду №4 від 08.06.2021 до договору №30-01/21100023 від 03.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним підприємством "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства";
Визнано недійсною додаткову угоду №5 від 08.07.2021 до договору №30-01/21100023 від 03.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним підприємством "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства";
Визнано недійсною додаткову угоду №6 від 06.09.2021 до договору №30-01/21100023 від 03.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним підприємством "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства";
Визнано недійсною додаткову угоду №6/1 від 29.09.2021 до договору №30-01/21100023 від 03.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним підприємством "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства";
Визнано недійсною додаткову угоду №7 від 28.10.2021 до договору №30-01/21100023 від 03.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним підприємством "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства";
Визнано недійсною додаткову угоду №8 від 29.11.2021 до договору №30-01/21100023 від 03.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним підприємством "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на користь Славутської міської ради 1 809 933,12 грн., перерахованих за договором №30-01/21100023 від 03.02.2021.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на користь Хмельницької обласної прокуратури 39 261 грн. витрат по оплаті судового збору.
Стягнуто з Комунального підприємства "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства" на користь Хмельницької обласної прокуратури 12 112 грн. витрат по оплаті судового збору.
10.03.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (далі - ТОВ "Хмельницькенергозбут") про розстрочку виконання рішення суду від 16.02.2026 у справі №924/360/25 строком на 9 місяців з дня його ухвалення.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Хмельницькенергозбут" зазначає, що товариство здійснює постачання електричної енергії на території Хмельницької області, як постачальник універсальних послуг, та на території всієї України, як постачальник за вільними цінами, відповідно до отриманої ліцензії згідно постанови НКРЕКП №429 від 14.06.2018. Згідно п.4 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №483 від 05.06.2019, на постачальника універсальних послуг покладено спеціальні обов'язки - постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами. При цьому, фіксовані ціни на електроенергію для населення встановлюються Кабінетом Міністрів України та постачальником універсальних послуг змінюватись не можуть. Також електропостачальником не можуть самостійно змінюватись ціни універсальних послуг для малих непобутових споживачів. Розрахунок цін на універсальні послуги для малих непобутових споживачів здійснюється відповідно до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1177. Складовою ціни на універсальні послуги є прогнозована ціна закупівлі електричної енергії на ринках електричної енергії постачальником універсальних послуг для постачання малим непобутовим споживачам, яка розраховується на підставі, зокрема, середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" у місяці, що передував двом місяцям перед розрахунковим. В поточному періоді це призводить до заниження тарифу на послуги постачальника універсальних послуг з подальшою його компенсацією в майбутньому. Постачальник універсальних послуг купує електричну енергію на ринку двосторонніх договорів (РДД) через Українську енергетичну біржу (УЕБ) або на ринку "на добу наперед" (РДН) за ринковими цінами, а продає за цінами встановленими НКРЕКП, які можуть бути значно меншими за ринкові. Відшкодування постачальнику за надані послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів покладено на ДП "Гарантований покупець", але з початком війни розрахунки останнього з постачальником універсальних послуг стали нерегулярними та не в повному обсязі.
Звертає увагу, що на виконанні у відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС знаходиться відкрите виконавче провадження №72313249 про стягнення з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Хмельницькенергозбут" 88 245 865,46 грн., а також 23 виконавчих провадження про стягнення із юридичних осіб 1 867 344,40 грн. та 396 виконавчих проваджень про стягнення з фізичних осіб на користь товариства 5 291 944,49 грн. заборгованості. Також, за рішеннями Господарського суду Хмельницької області у справах №924/1202/23 та №924/985/25 заборгованість Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького перед ТОВ "Хмельницькенергозбут" становить 6 190 626,56 грн. Ці рішення не виконуються через відсутність у боржника коштів. Лише заборгованість Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький перед ТОВ "Хмельницькенергозбут" повністю покриває заборгованість товариства перед Славутською міською радою. З початку 2022 року і на сьогоднішній день заборгованість перед товариством побутових та юридичних споживачів постійно зростає. Станом на 09.03.2026 заборгованість побутових споживачів перед товариством становить 357 000 000 грн., юридичних споживачів - 532 000 000 грн. Згідно звіту про фінансовий результат станом на 31.12.2025, збиток підприємства складає 51 675 000 грн. Відтак, товариство не має змоги акумулювати достатній обсяг коштів для розрахунку із Славутською міською радою за рішенням суду у даній справі.
Вказує, що заява про розстрочення виконання рішення суду у даній справі зумовлена скрутним фінансовим становищем товариства, яке як постачальник універсальних послуг, забезпечує електричною енергією не лише населення області, а й життєдіяльність важливих соціальних об'єктів, зокрема, шкіл, садків, медичних установ і т.д., тому належна господарська діяльність товариства має надважливе соціальне значення. Арешт рахунків ТОВ "Хмельницькенергозбут" при примусовому стягненні наявної заборгованості унеможливить закупівлю електричної енергії для споживачів, в тому числі населення, об'єктів критичної інфраструктури, державних підприємств, об'єктів оборонної сфери та призведе до погіршення фінансового стану товариства.
Також наголошує, що товариство перерахувало 180 993,31 грн. на рахунок Славутської міської ради згідно платіжної інструкції №6012 від 05.03.2026, відтак заборгованість у розмірі 1 628 939,81 грн. зобов'язується погасити шляхом отримання коштів від споживачів - боржників протягом дев'яти місяців.
До заяви про розстрочення виконання рішення суду долучено графік платежів по 180 993,31 грн. щомісячно протягом дев'яти місяців.
13.03.2026 до суду надійшли письмові заперечення Славутської міської ради на заяву ТОВ "Хмельницькенергозбут" про розстрочення виконання рішення суду, у яких міська рада вказує на необґрунтованість поданої заяви та зауважує, що спір виник між з договірних правовідносин, які існували протягом 2021 року, через необґрунтоване каскадне підняття заявником ціни за одиницю поставленого товару (електроенергії) шляхом укладення додаткових угод. Заявник не просто виступав ініціатором укладення таких додаткових угод щодо перегляду ціни в бік збільшення, але й здійснювалось воно під ризиком припинення постачання електричної енергії Комунальному підприємству "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства", яке забезпечує територіальну громаду послугами централізованого водопостачання та водовідведення. Крім того, заявник ще з 2021 року розпоряджається безпідставно отриманими бюджетними коштами у розмірі 1 809 933,12 грн., відтак надання розстрочки виконання рішення про стягнення цих коштів вважає легалізацією подальшого безвідсоткове користування заявником бюджетними коштами ще на 9 місяців.
Також зауважує, що як на підставу для розстрочення судового рішення відповідач посилається про наявність в нього боргів та в цілому збитковості, що як тенденція, прослідковується з 2022 року та лише наростає, однак на підтвердження відповідач надає фінансову звітність за лише за 2025 рік. Відтак, сума збитків відповідача не впливає на його платоспроможність в довгостроковому періоді та не позбавляє його можливості своєчасного виконання зобов'язань перед Славутською міською радою в розмірі 1 809 933 грн. Крім того, виконання рішення суду не може ставитись у залежність від успішності господарських відносин боржника з його контрагентами: ризики неотримання коштів від дебіторів несе виключно суб'єкт господарювання (боржник), і вони не повинні впливати на права кредитора (міської ради).
Ухвалою суду, постановленою 23.02.2026 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шевчук О.І. з 01.03.2026 по 20.03.2026 включно, призначено заяву ТОВ "Хмельницькенергозбут" про розстрочку виконання рішення суду до розгляду у судовому засіданні на 12 год. 00 хв. 30.03.2026 та запропоновано учасникам справи надати суду письмові позиції щодо вказаної заяви.
На виконання рішення суду у справі №924/360/25 господарським судом Хмельницької області 24.03.2026 видано накази, які цього ж дня скеровано стягувачам.
У судовому засіданні 30.03.2026 представник заявника підтримала заяву про розстрочку виконання рішення суду на 9 (дев'ять) місяців з підстав, викладених в ній. При цьому зауважено, що мова йде лише про відстрочку стягнення 1 628 939,81 грн. боргу, як зазначено у графіку розстрочення виконання рішення суду.
Прокурор та представники Славутської міської ради та Комунального підприємства "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства" проти задоволення вказаної заяви заперечили.
Розглянувши заяву ТОВ "Хмельницькенергозбут" про розстрочку виконання рішення суду від 16.02.2026 у справі №924/360/25, заслухавши доводи представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Принцип обов'язковості судових рішень закріплено і ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Оскільки виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, згідно з пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, як це визначено у пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012.
Європейський суд з прав людини, усталена практика якого застосовується судами як джерело права, у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексація присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку (правова позиція Європейського суду з прав людини, виснувана у рішенні від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України").
Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 у справі №905/2953/17 вказав, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
Отже, при розгляді заяви, суд зобов'язаний керуватися принципом дотримання балансу інтересів обох сторін, а також враховувати практику Європейського суду з прав людини, який розглядає невиправдану затримку у виконанні рішення як порушення статті 6 Конвенції.
Статтею 331 ГПК України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.331 ГПК України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.ч.4, 5 ст.331 ГПК України).
Зазначена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Суд зазначає, що визначення розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду належить до дискреційних повноважень суду. Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18.
Тож, розстрочення виконання рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі №910/8153/17 виснував, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
У постанові від 29.04.2025 у справі №917/1131/24 Верховний Суд зазначив, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17).
З огляду на наведене, необхідною умовою задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Відтак, безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, знижує його авторитет, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, відтак таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України. При цьому відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
У поданій до суду заяві про розстрочення виконання рішення суду ТОВ "Хмельницькенергозбут" покликається як на виняткові обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі, скрутний фінансовий стан, наявність значної заборгованості споживачів за отриману електроенергію.
Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтовані обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17).
Суд враховує, що фінансове становище боржника є наслідком його власної господарської діяльності, в межах якої товариство, як суб'єкт підприємницької діяльності, повинне було здійснювати належне фінансове планування, у тому числі з урахуванням обов'язку погашення заборгованості перед кредиторами.
Відтак, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Положення чинного законодавства не містять вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити стягнені судом кошти на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Суд зауважує, що обставини складного фінансового стану, на які покликається боржник у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час. При цьому, доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема доказів відсутності доходу, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках та ін. суду не подано.
Ймовірний арешт майна та коштів ТОВ "Хмельницькенергозбут" при примусовому стягненні наявної заборгованості не свідчать однозначно про неможливість здійснення закупівель електричної енергії для споживачів, в тому числі населення, об'єктів критичної інфраструктури, державних підприємств, об'єктів оборонної сфери та погіршення фінансового стану товариства.
Відтак, заявником не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Беручи до уваги наведені вище положення закону та враховуючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що обставини, на які покликається заявник у поданій заяві про розстрочення виконання судового рішення у даній справі, у своїй сукупності не свідчать про істотну складність виконання рішення або об'єктивну неможливість його виконання. Зазначені доводи лише відображають поточний стан підприємницької діяльності заявника на даний час, що не є підставою для розстрочення виконання рішення суду. Наведені заявником аргументи вказують виключно на несприятливість або економічну невигідність виконання рішення на даний момент та ймовірність настання несприятливих наслідків для самого підприємства, однак не підтверджують наявність надзвичайних чи непередбачуваних обставин, які утруднюють або унеможливлюють виконання судового рішення.
Відтак, в задоволенні заяви ТОВ "Хмельницькенергозбут" про розстрочення виконання рішення суду у даній справі належить відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 86, 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" 10.03.2026 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.02.2026 у справі №924/360/25 на 9 (дев'ять) місяців з дня його ухвалення відмовити.
Ухвала проголошена, набрала законної сили 30.03.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена і підписана 31.03.2026.
Суддя О.І. Шевчук