8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про розстрочення виконання рішення суду
"30" березня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3149/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
за участю секретаря судового засідання Базаки А. А.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 (вх. № 5838/26 від 11.03.2026) у справі
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33608856)
про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 2 117 178,35 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився, -
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33608856) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) 2 117 178,35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками по вул. Індустріальна, 3 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006, зареєстрованого 10.04.2006 за № 740667100025, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 757,68 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Момот-Бетон" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 у справі № 922/3149/25 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 у справі № 922/3149/25 залишено без змін.
11.03.2026 (вх. № 5838/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025, в якій останнє просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 року у справі № 922/3149/25 на 12 (дванадцять) місяців щомісячними рівними частинами із дати набрання ним законної сили - 17.02.2026 року.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що: ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» станом на день подання заяви неспроможне виконати рішення суду в повному обсязі; згідно розпорядження Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної (військової) адміністрації № 1247 В від 26.12.2025 року ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період - статус критично важливого вимагає від підприємства як загалом ефективного здійснення господарської діяльності, так і збільшення зарплатного фонду (оскільки однією із умов визнання критичності є розмір мінімальної заробітної плати) та відповідно збільшення навантаження зі сплати податків та зборів, а отже припинення діяльності відповідача матиме вкрай негативний вплив на стан економіки регіону та забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану; відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що підтверджується доданими до заяви документами; у спірний період відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов'язань, діяв добросовісно та сплачував у повному обсязі задекларовані податкові зобов'язання по орендній платі за землю.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 (вх. № 5838/26 від 11.03.2026) до розгляду; розгляд заяви призначено на 30.03.2026; зобов'язано Харківську міську раду надати господарському суду письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 (вх. № 5838/26 від 11.03.2026).
25.03.2026 (вх. № 7108/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН», яких останнє визначило графік погашення заборгованості на вісім календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили шляхом щомісячного перерахування боржником стягувачу грошових коштів наступним чином: в строк до 17.04.2026 року - 211 717,83 грн.; в строк до 17.05.2026 року - 211 717,83 грн.; в строк до 17.06.2026 року - 211 717,83 грн.; в строк до 17.07.2026 року - 423 435,68 грн.; в строк до 17.08.2026 року - 423 435,68 грн.; в строк до 17.09.2026 року - 211 717,83 грн.; в строк до 17.10.2026 року - 211 717,83 грн.; в строк до 17.11.2026 року - 211 717,84 грн.; у зв'язку із зайнятістю представника відповідача адвоката Павлуненко К. Л. в іншому судовому засіданні, призначеному на цей же час по справі №922/4324/25, просило провести розгляд заяви про розстрочення виконання рішення за відсутності представника відповідача ТОВ «МОМОТ-БЕТОН».
27.03.2026 (вх. № 7344/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН», в яких останнє повідомило суд про те, що відшкодування судового збору в розмірі 31757,68 грн. заплановано відповідачем у строк до першого запропонованого платежу, тобто до 17.04.2026 року.
30.03.2026 (вх. №7399/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення (заперечення) Харківської міської ради на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» про розстрочення виконання рішення Господарського суду, в яких остання в задоволенні заяви ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 у справі № 922/3149/25 просила відмовити повністю.
В обґрунтування заперечень позивач посилається на те, що: тяжке фінансове становище відповідача (на яке посилається відповідач) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача, а отже відсутність грошових коштів у відповідача не є підставою для розстрочення виконання рішення суду; зазначає, що предметом розгляду справи було стягнення заборгованості з орендної плати за період з 02.04.2017 по 28.02.2022, тобто за період до введення воєнного стану, однак боржник не надає жодного обґрунтування, чому заборгованість не була погашена до початку активних бойових дій та введення воєнного стану.
В призначене 30.03.2026 судове засідання учасники справи не з'явились, відповідач просив суд розглянути заяву про розстрочення виконання рішення за відсутності представника відповідача ТОВ «МОМОТ-БЕТОН».
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 (вх. № 5838/26 від 11.03.2026) суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно до ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.
Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Водночас необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача.
В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, п. 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в подальшому неодноразово продовжувався та триває в даний час.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
При цьому Харківська міська територіальна громада, на території якої провадить господарську діяльність відповідач, станом на 25.02.2022 року була внесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 та до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року №309.
Розпорядженням Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної (військової) адміністрації №1247 В від 26.12.2025 року ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період. Статус критично важливого вимагає від підприємства як загалом ефективного здійснення господарської діяльності, так і збільшення зарплатного фонду (оскільки однією із умов визнання критичності є розмір мінімальної заробітної плати) та відповідно збільшення навантаження зі сплати податків та зборів.
В контексті наведеного суд враховує, що введення воєнного стану призвело до скорочення обсягів товарообігу та продажу, порушення логістичних ланцюгів, дефіцит транспортних потужностей, дефіцит рухомого складу, руйнація шляхів сполучення, виробничих приміщень та інших потужностей внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів та інших бойових дій. Також, це дефіцит робочої сили внаслідок процесів мобілізації, евакуації населення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що підтверджується такими доказами: 1. фінансовою звітністю та податковими деклараціями з податку на прибуток за 2023, 2024, 2025 роки, які підтверджують, що діяльність ТОВ «МОМОТ БЕТОН» є збитковою; 2. банківськими виписками по рахунках підприємства: № НОМЕР_1 відкритому в АТ «ПУМБ» за період з 01.01.2026 по 08.03.2026 (залишок станом на 08.03.2026 року - 62,48 грн.); № НОМЕР_2 відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.01.2026 по 08.03.2026 (залишок станом на 08.03.2026 року 1 699,98 грн.).
Також суд зауважує, що відповідач також має непогашений кредит перед банком АТ «ПУМБ» у розмірі 2 100 000 грн., строк погашення якого до 27.07.2026 року згідно Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ГЛ-КНА-2204/КЛ-6 від 05.08.2025 року.
Суд констатує також, що із листа ГУ ДПС у Харківській області №17534/5/20-40-04-07-12 від 15.08.2025 року вбачається, що згідно інформаційних ресурсів ГУ ДПС ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» обліковується платником орендної плати за земельну ділянку площею 1,9828 га кадастровим номером 6310138200:02:005:0022, площею 0,2847 га з кадастровим номером 6310138200:02:005:0023, кадастровим номером 6310138200:02:005:0024. За даними податкових декларацій з плати за землю платником задекларовано до сплати:- за земельну ділянку площею 1,9828 га за 2017 рік - 377 008,95 грн, за 2018 рік - 377 008,95грн, за 2019 рік - 377 008,95 грн, за 11 місяців 2020 року 345 591,54 грн, за 2021 рік 395 859,39 грн, за січень-лютий 2022 року 72 574,22 грн орендної плати;- за земельну ділянку площею 0,2847 га за 2017 рік 60 217,08 грн, за 2018 рік- 60 217,08 грн, за 2019 рік - 60 217,08 грн, за 11 місяців 2020 року - 55 198,99 грн, за 2021 рік 63 227,93 грн, за січень-лютий 2022 року 11 591,79 грн орендної плати;- за земельну ділянку площею 0,4332 га за 2017 рік 196051,88 грн, за 2018 рік - 196 051,88 грн, за 2019 рік - 196 051,88 грн, за 11 місяців 2020 року 179 719,22 грн, за 2021 рік 205:854,47 три, за січень-лютий 2022 року 37 739,99 грн орендної плати.
Отже наведене дає підстави для висновку про те що, ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період, а відповідач дійсно знаходиться в скрутному матеріальному становищі, при цьому відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов'язань, діяв добросовісно та сплачував у повному обсязі задекларовані податкові зобов'язання по орендній платі за землю.
Щодо заперечень відповідача суд зазначає про те, що дійсно сама по собі відсутність грошових коштів у відповідача не є підставою для розстрочення виконання рішення суду, водночас суд звертає увагу на те, що відповідач розпорядженням Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної (військової) адміністрації №1247 В від 26.12.2025 року ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» визначений критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період, а отже одномоментне виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості з підприємства у скрутному фінансовому становищі матиме вкрай негативний вплив на стан економіки регіону та забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану.
Суд акцентує увагу на тому, що одномоментне примусове стягнення значної суми за судовим рішенням гіпотетично призведе до: критичного вилучення обігових коштів; порушення розрахунків із постачальниками та працівниками; зупинення виробничої діяльності; накопичення нової кредиторської заборгованості; погіршення фінансового стану до рівня неплатоспроможності.
Отже, розстрочення виконання рішення не є способом уникнення відповідальності, а єдиним механізмом збереження платоспроможності підприємства та гарантією повного виконання зобов'язань у майбутньому.
Окрім того, суд враховує, що боржник визнає наявність обов'язку виконання рішення у даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед стягувачем, однак не має змоги виконати рішення суду про стягнення значної суми заборгованості негайно у зв'язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави, воєнним станом та іншими вагомими обставинами, що наведені вище та підтверджені доказами.
Натомість стягувачем не доведено, що розстрочення виконання рішення суду в даній справі призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність. Стягувачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фінансового стану, зокрема наявність (відсутність) збитків, наявність заборгованості з податків або заробітної плати. Доказів на підтвердження того, що фінансовий стан стягувача є гіршим за фінансовий стан боржника.
При цьому матеріали справи не містять та стягувачем не надано суду доказів на підтвердження того, що у випадку надання розстрочки, стягувач зазнає збитків або відстрочення виконання рішення іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.
В контексті зазначеного, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення не є інструментом ухилення від виконання рішення та жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання вимог стягувача. Проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін. Тобто, питання розстрочення виконання судового рішення ніяким чином не нівелює статус заборгованості боржника та не звільняє від обов'язку його сплати.
Враховуючи реальне незадовільне фінансове становище боржника, наразі виконання рішення суду може призвести до його неплатоспроможності, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права стягувача, виконанню рішення суду та додатково негативно вплине на господарську діяльність боржника.
Так, матеріальний інтерес боржника полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес стягувача полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
Виходячи із встановлених обставин справи та наявних доказів у їх сукупності, суд вважає, що у даному випадку задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення надасть боржнику реальну можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити банкрутства, зберегти робочі місця для працівників, що дозволить акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед стягувачем без значного одноразового фінансового навантаження у розумні строки, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів, що є оптимальним за строками виконання та не зумовить примусового продажу в рамках виконавчого провадження арештованого майна.
Відтак, розстрочення виконання рішення суду у даному конкретному випадку є необхідним та здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника та недопущення невиконання рішення суду на користь стягувача, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін у цій справі.
Суд відзначає, що розстрочення виконання рішення у даній справі не призведе до істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року прав стягувача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу.
На переконання суду, розстрочення виконання судового рішення не є надмірно тривалим і не може вважатися таким, що суперечить вимогам розумності такого строку з огляду на правовий зміст статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р. та створить сприятливі умови для виконання боржником судового рішення, з урахуванням його реального майнового стану. При цьому визначений у заяві строк розстрочення виконання судового рішення узгоджується з вимогами частини 5 статті 331 ГПК України.
Беручи до уваги, що розпорядженням Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної (військової) адміністрації № 1247 В від 26.12.2025 року ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період, з огляду на характер здійснюваної відповідачем діяльності із виробництва бетону, а головною метою підприємства є виплата заробітної плати працівникам у належному обсязі та підтримання обладнання в робочому стані до настання більш сприятливих умов для збільшення об'ємів виробництва бетону, враховуючи, що у спірний період відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов'язань, діяв добросовісно та сплачував у повному обсязі задекларовані податкові зобов'язання по орендній платі за землю, проте в даний час ТОВ «МОМОТ-БЕТОН» неспроможне виконати рішення суду в розмірі 2 117 178,35 грн., а отже припинення діяльності відповідача внаслідок одномементної виплати заборгованості або ускладнення діяльності підприємства матиме вкрай негативний вплив на стан економіки регіону та забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану, враховуючи, що відповідач дійсно перебуває в скрутному матеріальному становищі, тобто існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, керуючись принципами розумності та справедливості, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, характер здійснюваної господарської діяльності, її суспільне значення, необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів сторін, беручи до уваги усвідомлення боржником договірних зобов'язань, необхідності їх виконання та про відсутність наміру в уникненні від їх виконання, виходячи із балансу інтересів сторін, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, в зв'язку із чим вважає за доцільне в умовах воєнного стану та критичної важливості підприємства відповідача для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 по справі № 922/3149/25 в частині стягнення 2 117 178,35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками на вісім календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили шляхом щомісячного перерахування боржником стягувачу грошових коштів відповідно до наданого відповідачем графіку.
Отже надання саме такого розстрочення виконання рішення суд вважає оптимальним та таким, що забезпечить належне дотримання інтересів сторін, дозволить виконати рішення суду у даній справі.
Відповідно до частини 7 статі 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМОТ-БЕТОН» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 (вх. № 5838/26 від 11.03.2026) задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 по справі № 922/3149/25 в частині стягнення 2 117 178,35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками на вісім календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили шляхом щомісячного перерахування боржником стягувачу грошових коштів відповідно до наступного графіку:
в строк до 17.04.2026 року - 211 717,83 грн.;
в строк до 17.05.2026 року - 211 717,83 грн.;
в строк до 17.06.2026 року - 211 717,83 грн.;
в строк до 17.07.2026 року - 423 435,68 грн;
в строк до 17.08.2026 року - 423 435,68 грн.;
в строк до 17.09.2026 року - 211 717,83 грн.;
в строк до 17.10.2026 року - 211 717,83 грн.;
в строк до 17.11.2026 року - 211 717,84 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.04.2026.
Суддя Новікова Н.А.