адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
31.03.2026 Справа № 917/2084/25
м. Полтава
Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Оніщенко Анатолія Євгенійовича АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" вул. Велика Кільцева,4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130
про стягнення 330 000,00 грн.
Представники сторін не викликались.
Розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця Оніщенка Анатолія Євгенійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про стягнення 330 000,00 грн заборгованості по орендній платі.
Ухвалою від 14.11.2025 суд залишив позовну заяву без руху.
09.12.2025 (вхід. № 15919) від позивача до матеріалів справи надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.
Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов'язки та його процесуальні права.
Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановив, що їх достатньо для вирішення спору, у зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено.
01.09.2022 між Фізичною особою - підприємцем Оніщенко А.Є. (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" (далі - відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №1\10 - С19\1.
Згідно п.1.1 Договору Орендодавець зобов'язується надати Орендарю у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 276.0м2, яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Шевченко, 31.
Відповідно до п. 2.4 приміщення, що орендується, вважається переданим Орендодавцем в оренду з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі Приміщення, додатком до Акту приймання - передачі приміщення є детальний опис приміщення, в якому Сторони зазначають також площу об'єкту оренди, склад та технічні характеристики об'єкту оренди та ін., та який Сторони зобов'язуються підписати не пізніше "01" вересня 2022 року. Орендодавець забезпечить доступ Орендаря до приміщення з "01" вересня 2022 року для розміщення торгівельного обладнання в Приміщенні та здійснення інших необхідних підготовчих та опоряджувальних робіт для підтоговки приміщення до відкриття торговельного комплексу.
В пункті 5.1. договору зазначено, що розмір орендної плати та порядок її сплати визначається цим Договором та Додатком №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 7.1 строк дії Договору (строк оренди) узгоджено сторонами, становить з дати підписання акту приймання - передачі приміщення (надалі - "Строк Оренди") та до 28.02.2023р., за винятком, якщо дію цього Договору буде припинено раніше відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.
Відповідно до п. 1.1 Додатку № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 1\10- С19\1 від 01.09.2022р. місячна орендна плата за користування приміщеннями встановлена у розмірі 99 500,00грн. без ПДВ.
Орендні платежі сплачуються Орендарем щомісячно, до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця (п.1.2. Додатку № 1 до договору).
Надалі згідно додаткової угоди від 01.05.2023 до вищевказаного договору орендна плата з 01.06.2023р. становить 110000 грн. на місяць без ПДВ. та дію договору оренди продовжено до 31.05.2024р.
Згідно додаткової угоди від 17.04.2024р. до вказаного договору сторони дійшли згоди достроково розірвати договір оренди за погодженням сторін з 30.04.2024р.
Позивач добросовісно виконував обов'язки покладені на нього договором оренди, однак відповідач допустив заборгованість по орендній платі за лютий, березень, квітень 2024р. всього на суму 330 000,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду.
При прийнятті рішення судом встановлено наступне.
За положеннями ч.ч.1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до ст.ст. 626,627,628,629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1. ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).
Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.1. договору розмір орендної плати та порядок її сплати визначається цим Договором та Додатком № 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.1 Додатку № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 1\10- С19\1 від 01.09.2022р. місячна орендна плата за користування приміщеннями встановлена у розмірі 99 500,00грн. без ПДВ.
Орендні платежі сплачуються Орендарем щомісячно, до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця (п.1.2. Додатку № 1 до договору).
Сторони погодили з 01.06.2023 року внести зміни до Договору, та викласти п.1.1. Додатку №1 до Договору у наступній редакції: "1.1. Місячна орендна плата за користування Приміщенням встановлюється в розмірі - 110 000,00 грн., без ПДВ."
Отже, як вбачається з матеріалів справи позивач добросовісно виконував обов'язки покладені на нього договором оренди, однак відповідач допустив заборгованість по орендній платі за лютий, березень, квітень 2024 р. в сумі 330 000,00 грн.
Доказів погашення боргу відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 330 000,00 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частин 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частина 1 статті 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" (вул. Велика Кільцева,4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво - Святошинський район, Київська область, 08130, ЄДРПОУ 32498133) на користь Фізичної особи - підприємця Оніщенка Анатолія Євгенійовича ( АДРЕСА_1 , Іпн НОМЕР_1 ) заборгованість по орендній платі в сумі 330 000,00 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 4 950,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя Солодюк О.В.