65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/625/26
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - Трофимчук С.М.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про стягнення заборгованості у загальній сумі 56948,39 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відділу освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про стягнення заборгованості у загальній сумі 56948,39 грн., у т.ч.: основного боргу в сумі 12720,75 грн., пені - 37434,59 грн., 3% річних - 3691,71 грн., інфляційних втрат - 3101,34 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
Як вказує позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Відділом освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (споживач) 27.12.2024 укладено договір № 14-8173/24-БО-Т постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ (далі також - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 “газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити його на умовах цього договору.
Так, позивач зазначає, що на виконання умов договору у період з січня 2025 по березень 2025 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1833648,65 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме: акт приймання - передачі природного газу від 12.02.2025 р. за січень 2025 року на суму 601 445,08 грн; акт приймання - передачі природного газу від 11.03.2025 р. за лютий 2025 року на суму 755 754,02 грн; акт приймання - передачі природного газу від 11.04.2025 р. за березень 2025 року на суму 476449,55 грн.
При цьому позивач зауважує, що акти приймання-передачі природного газу за січень 2025 року, лютий 2025 року та березень 2025 року підписані позивачем та відповідачем без зауважень.
Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
За ствердженнями позивача, відповідач у період з січня 2025 року по березень 2025 року спожив природний газ на загальну суму 1833648,65 грн., при цьому оплату за переданий газ здійснив частково на суму 1820927,90 грн., чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору.
Також позивач додає, що факт часткової оплати відповідачем отриманого природного газу підтверджується банківськими виписками АТ “Ощадбанк». Позивач стверджує, що відповідач повністю розрахувався за поставку природного газу у січні 2025 р., лютому 2025 р. та частково розрахувався за поставку природного газу у березні 2025 р., з огляду на що розмір несплаченої суми основної заборгованості за поставлений природний газ складає 12720,75 грн.
Крім того, позивач посилається на п. 7.2 договору, згідно з яким у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відтак, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 37434,59 грн.
Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 3691,71 грн. та інфляційні втрати в сумі 3101,34 грн., що заявлені до стягнення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/625/26 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.03.2026 р. о 10:30 год.
04.03.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 7741/26), відповідно до якої позивач просить суд надати можливість участі у судовому засіданні по справі № 916/625/26 призначеному на 24 березня 2026 р. о 10:30 год, та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про участь у судовому засіданні по справі № 916/625/26, яке призначене на 24 березня 2026 р. о 10:30 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
24.03.2026 р. від Відділу освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10201/26), відповідно до якого відповідач просить суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області задовольнити в повному обсязі та вирішити питання щодо розподілу судового збору в порядку ст. 130 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2026 р. відкладено розгляд справи на 30 березня 2026 р. о 12:45 год. з огляду на неявку представника відповідача.
У судовому засіданні 30.03.2026 р. представник позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, а саме просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 6948,39 грн., у т.ч.: основного боргу в сумі 12720,75 грн., пені - 37434,59 грн., 3% річних - 3691,71 грн., інфляційних втрат - 3101,34 грн.
Статтею 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
27.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Відділом освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (споживач) укладено договір постачання природного газу № 14-8173/24-БО-Т, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 “газове паливо», а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору від 27.12.2024 природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
Згідно з п. 1.3 договору від 27.12.2024 за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
У п. 2.1 договору від 27.12.2024 сторони погодили, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу з 01 січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 11,00000 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: у січні 2025 року - 35,00000; у лютому 2025 року - 40,00000; у березні 2025 року - 30,00000; у квітні 2025 року - 5,00000.
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п. 2.1.1 договору від 27.12.2024).
Пунктом 2.2 договору від 27.12.2024 визначено, що споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору.
За умовами п. 2.4 договору від 27.12.2024 перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
У п. 4.1 договору від 27.12.2024 сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, ціна природного газу за 1000 куб.м газу з ПДВ - 16390,00 грн. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 1517439,92 грн., крім того ПДВ 303487,98 грн., разом з ПДВ - 1820927,90 грн. (п. 4.3 договору від 27.12.2024).
Пунктом 5.1 договору від 27.12.2024 оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
За умовами п. 5.2 договору від 27.12.2024 під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
Положеннями п. 5.3 договору від 27.12.2024 передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період та 100% вартості фактично переданого природного газу в попередні розрахункові періоди.
У п. 5.4 договору від 27.12.2024 визначено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.
Згідно з п. 5.5 договору від 27.12.2024 звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.
Відповідно до п. 6.2 договору від 27.12.2024 споживач зобов'язаний, зокрема: прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (п.п. 4).
Пунктом 7.1 договору від 27.12.2024 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
За умовами п. 7.2 договору від 27.12.2024 у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У п. 7.6 договору від 27.12.2024 визначено, що збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п.п. 11.1, 11.2 договору від 27.12.2024 у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов'язуються розв'язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.
Згідно з п. 11.3 договору від 27.12.2024 строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.
Положеннями розділу 13 договору від 27.12.2024 сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу з 01 січня 2025 року до 30 квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Між тим договір постачання природного газу № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 року підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх.
Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як з'ясовано судом, на виконання умов договору № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р. ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» з січня 2025 року по березень 2025 року включно було поставлено, а Відділом освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області прийнято природного газу на загальну суму 1833648,65 грн., в т.ч. за січень 2025 року у розмірі 601445,08 грн., за лютий 2025 р. на суму 755754,02 грн. та за березень 2025 р. у розмірі 476449,55 грн.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений природний газ відповідно до чинного законодавства та умов п. 5.1 договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, за умовами п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
На підтвердження постачання відповідачу природного газу у період з січня 2025 року по березень 2025 року на загальну суму 1833648,65 грн. позивачем надано до матеріалів позову акти приймання-передачі природного газу, а саме:
- акт приймання-передачі природного газу за січень 2025 року від 12.02.2025 на суму 601445,08 грн. (в т.ч. ПДВ 100240,85 грн.), обсяг споживання - 35,27000 тис.куб.м;
- акт приймання-передачі природного газу за лютий 2025 року від 11.03.2025 на суму 755754,02 грн. (в т.ч. ПДВ 125959,00 грн.), обсяг споживання - 44,31900 тис.куб.м;
- акт приймання-передачі природного газу за березень 2025 року від 11.04.2025 на суму 476449,55 грн. (в т.ч. ПДВ 79408,26 грн.), обсяг споживання - 2794000 тис.куб.м;
Вказані акти приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, від 11.03.2025, від 11.04.2025 підписані постачальника та споживачем, а також скріплені їх печаткою.
Відповідно до банківської виписки за період з 27.12.2024 по 14.01.2026 (а.с. 19-23) Відділ освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області здійснив наступні оплати за договором у загальному розмірі 1820927,90 грн.:
- 14.02.2025 р. на суму 26738,47 грн. із призначенням платежу: “0611080;2274; оплата за газ за січень 2025р; зг.акта №б/н від 12.02.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 4456,41»;
- 14.02.2025 р. на суму 33849,42 грн. із призначенням платежу: “0615031;2274; оплата за газ за січень 2025р.; зг.акта №б/н від 12.02.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 5641,57»;
- 14.02.2025 р. на суму 122437,64 грн. із призначенням платежу: “0611010;2274; оплата за газ за січень 2025р.; зг.акта №б/н від 12.02.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 20406,27»;
- 14.02.2025 р. на суму 334452,57 грн. із призначенням платежу: “0611021;2274; оплата за газ за січень 2025р.; зг.акта №б/н від 12.02.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 55743,10»;
- 19.03.2025 р. на суму 24521,64 грн. із призначенням платежу: “0614060;2274; оплата за газ за лютий 2025р.; зг.акта №б/н від 11.03.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 4086,94»;
- 19.03.2025 р. на суму 29637,41 грн. із призначенням платежу: “0611080;2274; оплата за газ за лютий 2025р.; зг.акта №б/н від 11.03.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 4939,57»;
- 19.03.2025 р. на суму 39868,97 грн. із призначенням платежу: “0615031;2274; оплата за газ за лютий 2025р.; зг.акта №б/н від 11.03.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 6644,83»;
- 19.03.2025 р. на суму 162749,98 грн. із призначенням платежу: “0611010;2274; оплата за газ за лютий 2025р.; зг.акта №б/н від 11.03.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 27125,00»;
- 19.03.2025 р. на суму 498976,02грн. із призначенням платежу: “0611021;2274; оплата за газ за лютий 2025р.; зг.акта №б/н від 11.03.2025 р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 83162,67»;
- 14.08.2025 р. на суму 26823,73 грн. із призначенням платежу: “0611080;2274; оплата за газ за березень 2025р.; зг. акта звіряння № 1 від 13.08.2025р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 4470,62»;
- 14.08.2025 р. на суму 28426,68 грн. із призначенням платежу: “0615031;2274; оплата за газ за березень 2025р.; зг. акта звіряння № 1 від 13.08.2025р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 4737,78»;
- 14.08.2025 р. на суму 36049,19 грн. із призначенням платежу: “0614060;2274; оплата за газ за березень 2025р.; зг. акта звіряння № 1 від 13.08.2025р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 6008,20»;
- 14.08.2025 р. на суму 93107,18 грн. із призначенням платежу: “0611010;2274; оплата за газ за березень 2025р.; зг. акта звіряння № 1 від 13.08.2025р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 15517,86»;
- 14.08.2025 р. на суму 279322,02 грн. із призначенням платежу: “0611021;2274; оплата за газ за березень 2025р.; зг. акта звіряння № 1 від 13.08.2025р. дог. № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р.; в т.ч. ПДВ 46553,67».
Відтак, судом встановлено, що позивачем було виконано свої зобов'язання за договором постачання природного газу № 14-8173/24-БО-Т від 27.12.2024 р., тоді як відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, сплативши повністю за природний газ, поставлений у січні та лютому 2025 року та частково у березні на суму 1820927,90 грн. Так, несплаченим частково залишився природний газ, поставлений у березні 2025 року, у розмірі 12720,75 грн. Доказів повної оплати за спожитий природний газ у березні 2025 року Відділом освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області матеріали справи не містять. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Отже цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов'язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.
У даному випадку несплата відповідачем на користь позивача заборгованості з оплати за поставлений природний газ у розмірі 12720,75 грн. є порушенням зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач
- визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 ГПК України).
Наразі слід зазначити, що визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Також, як вже зазначалось вище, відповідачем було визнано в повному обсязі заявлені позивачем позовні вимоги, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (вх. № 10201/26 від 24.03.2026), яка підписана Чебановою Валентиною Василівною, повноваження якої підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2024, відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.02.2026 № 2377699, розпорядженням Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області від 26.02.2021 р. № 36/К про призначення Чебанової Валентини Василівни на посаду начальнику Відділу освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради.
Підсумовуючи викладене вище, а також враховуючи визнання відповідачем позову та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» позовних вимог до Відділу освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про стягнення суми основного боргу у розмірі 12720,75 грн. за поставлений природний газ.
Щодо вимог позивача про стягнення пені за прострочення оплати за поставлений природний газ в розмірі 37434,59 грн. суд зазначає наступне.
За ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставленого природного газу не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості природного газу) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.1 договору від 27.12.2024 за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У відповідності до п. 7.2 договору від 27.12.2024 у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано пеню. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у березні 2025 року у розмірі 37434,59 грн. за період з 16.05.2025 р. по 16.11.2025 р. судом встановлено, що розрахунок пені було здійснено позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 37434,59 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 7.2 договору від 27.12.2024 у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Наразі слід зазначити, що згідно з положеннями ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору передбачено також розмір річних - 3%, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в розмірі 3691,71 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в сумі 3691,71 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Враховуючи викладене, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за період з 16.05.2025 р. по 20.01.2026 р. та встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних нарахувань є вірним, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено. Отже, загальний розмір інфляційних збитків у зв'язку з простроченням відповідачем оплати за договором № 14-8173/24-БО-Т постачання природного газу від 27.12.2024 р складає 3101,34 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.
Щодо розподілу судових витрат по справі з урахуванням визнання відповідачем позову на підставі ст. 130 ГПК України суд зазначає наступне.
З урахуванням того, що позовна заява подана в електронній формі через “Електронний суд» ЄСІТС, відповідно ставка судового збору за подачу даного позову становила 2662,40 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» (3328 грн. х 0,8).
Так, позивачем сплачено судовий збір згідно з платіжною інструкцією № 0000033452 від 20.02.2026 р. на суму 2662,40 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розподіл судових витрат у разі визнання позову визначено статтею 130 ГПК України та ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті відповідно до ст. ст. 129, 130 ГПК України, а також наявність підстав для повернення позивачу 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в іншій частині - 50% від ставки судового збору, що складає в сумі 1331,20 грн. (із урахуванням коефіцієнту 0,8 з огляду на подання позову через “Електронний суд» ЄСІТС).
Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про стягнення заборгованості у загальній сумі 56948,39 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Відділу освіти, культури, спорту та молодіжної політики Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (67832, Одеська область, Одеський район, селище Великодолинське, вул. Соборна, буд. 1, корпус А; код ЄДРПОУ 43991548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у сумі 12720/дванадцять тисяч сімсот двадцять/грн. 75 коп., пеню у розмірі 37434/тридцять сім тисяч чотириста тридцять чотири/грн. 59 коп., 3% річних у сумі 3691/три тисячі шістсот дев'яносто одна/грн. 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 3101/три тисячі сто одна/грн. 34 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1331/одна тисяча триста тридцять одна/грн. 20 коп.
3. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, м. Одеса, вул. Садова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 37607526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) 50 відсотків судового збору у розмірі 1331/одна тисяча триста тридцять одна/грн. 20 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 0000033452 від 20.02.2026 р.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 01 квітня 2026 р.
Суддя В.С. Петров