Рішення від 01.04.2026 по справі 46/528-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2026Справа № 46/528-б (910/725/26)

За позовом Головне управління ДПС у Полтавській області

до Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України"

про стягнення податкового боргу

в межах справи № 46/528-б

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОСБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді в Господарському суді міста Києва перебуває справа про банкрутство Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України".

До суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області

до Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України" про звернення стягнення податкового боргу з органів управління в межах справи № 46/528-б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем - докази направлення відзиву позивачам; запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов'язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

11.02.2026 від відповідача надійшов відзив.

Позивач, відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у позовній заяві зазначає, що ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДАК «Хліб України», за результатами якої складено акт від 15.05.2021 № 39048/Ж5/26-15-07-03-01.

На підставі акту від 15.05.2021 № 39048/Ж5/26-15-07-03-01 винесено ДАК «Хліб України» податкові повідомлення-рішення:

• від 03.06.2021 форми «ПС» № 43561/0703, яким донараховано штрафну санкцію у розмірі 1 020,00 грн;

• від 03.06.2021 форми «Р» № 43554/0703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з основного платежу у розмірі 30 228,78 грн та з штрафних санкцій у розмірі 4 647,66 грн.

Відповідно податкового повідомлення від 03.06.2021 № 43561/0703 перевіркою встановлено що ДАК «Хліб України» не подано податкові декларації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; пояснення в яких підтверджено факт правопорушення та інформація про вжиття платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини не подано.

Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення за 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

На підставі підпункт 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020 грн.

Відповідно податкового повідомлення від 03.06.2021 № 43554/0703 перевіркою встановлено що ДАК «Хліб України» занижено податкові зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього у сумі 30 228,78 грн, а саме:

за 2018 рік - 7 970,94 грн;

за 2019 рік - 8 934,39 грн;

за 2020 рік - 10 11,94 грн;

за 2021 рік (по 31.03.2021) - 3 211,51 грн

пояснення, в яких підтверджено факт правопорушення та інформація про вжиття платником податків заходів щодо отримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини не надано.

Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення за 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

У зв'язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та п. 57.3 ст. 57, п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які е власниками об'єктів нежитлової нерухомості 1801040 (код платежу) 34 876, 44 коп.

Обидва податкові повідомлення отримано 03.06.2021 р.

Відповідач у поданому відзиві заперечив щодо позовних вимог у зв'язку із пропуском строку, визначеного ч. 102.4 ст. 102 ПК України.

Положеннями ч. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб'єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.

Положеннями ст. 46 ПК України на платників податків покладено обов'язок з подання податкових декларацій контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування (сплата) податкового зобов'язання. У разі невиконання платником податків обов'язку щодо подання податкової звітності контролюючий орган в силу частини 102.1. статті 102 ПК України має право провести податкову перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

При цьому, частиною 102.4. статті 102 ПК України законодавцем встановлено граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами проведення його податкової перевірки та/або самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, у 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, податковим законодавством передбачено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону), на відміну від визначеної статтею 256 ЦК України позовної давності, наслідки спливу якої застосовуються лише за заявою сторони спору згідно частини 3 статті 267 ЦК України.

Згідно з положеннями статей 57, 58 ПК України, грошові зобов'язанням суб'єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідного судового рішення. При цьому, у разі визначення платником податків суми податкового зобов'язання у податковій декларації, податковий борг вважається узгодженим та підлягає оплаті платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, оскільки податкові повідомлення № 43561/0703 та № 43554/0703 вручено ДАК «Хліб України» 03.06.2021 р., а позивач звернувся до суд 26.01.2026 р., позивач звернувся з - пропуском визначеного ч. 102.4 ст. 102 ПК України строку давності у 1095 календарних днів для заявления податковою інспекцією вимоги про стягнення з боржника податкового боргу, нарахованого контролюючим органом за результатами проведення податкових перевірок ДАК «Хліб України», а також податкового боргу, що визначений боржником самостійно у податкових деклараціях.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутство, ст. 74, 76-80, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення направити учасникам провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.04.2026

Суддя А.М.Івченко