ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.03.2026Справа № 910/127/26
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, місто Київ, вул.Святослава Хороброго, будинок 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи 26345736)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ» (03115, місто Київ, вул.Кучера Василя, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 35456735) стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 213 043 грн. 28 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 213 043 грн. 28 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення безпідставно отриманих грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України внаслідок звільнення від оподаткування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2026 року відкрито провадження у справі № 910/127/26, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
06.02.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.01.2026 року була надіслана до електронного кабінету Сторін, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.11.2023 року між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ» (Підрядник) було укладено Договір про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: «Капітальний ремонт багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (далі - Роботи), а Замовник прийняти та оплатити Роботи в порядку та на умовах, передбачених даним Договором за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього Договору. (а.с.10-25)
Згідно з п.3.1 Договору ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до Договору) і становить 11 000 000,00 грн. (одинадцять мільйонів гривень 00 копійок) грн., у тому числі ПДВ 20% - 1833 333,33 (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі триста тридцять три гривні 33 копійки). Договірна ціна є додатком до цього Договору та є невід'ємною його частиною (Додаток №1 до даного Договору). Договірна ціна за цим Договором визначається Сторонами як тверда.
Відповідно до пункту 3.4 Договору договірна ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.
Роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством. (п.11.5 Договору)
Згідно з п.12.1 Договору оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються Замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) Замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності). Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) мають бути також підписані зі сторони Підрядника особою, відповідальною виконання робіт на об'єкті (виконробом).
Пунктом 12.1.2. Договору передбачено, що оплата Робіт здійснюється у межах одержаних коштів на казначейський рахунок Замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України.
Додатковою угодою №8 від 25.04.2025 року до Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року Сторони п.3.1 договору виклали в наступній редакції: «Ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до Договору) і становить 10 695 660,84 грн (Десять мільйонів шістсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот шістдесят гривень 84 копійки), у тому числі ПДВ - 1 066 911,44 грн (Один мільйон шістдесят шість тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 44 копійки), без нарахування ПДВ на вартість будівельно-монтажних робіт. Договірна ціна є додатком до цього Договору та є невід'ємною його частиною (Додаток №1 до даного Договору). Договірна ціна за цим Договором визначається Сторонами як тверда». (а.с.38-40)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року Позивач перерахував на користь Відповідача попередню оплату у розмірі 2640000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 21.11.2023 р. (а.с.118)
Крім того, на виконання умов Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року Відповідач виконав роботи «Капітальний ремонт багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а Позивач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в № 2 за жовтень 2024 року на суму 1 485 138 грн. 35 коп., № 2 за жовтень 2024 року на суму 699 513 грн. 31 коп., № 1 за листопад 2024 року на суму 1 674 523 грн. 74 коп., № 4 за грудень 2024 року на суму 719 888 грн. 35 коп., № 5 за квітень 2025 року на суму 255 384 грн. 83 коп., № 6 за травень 2025 року на суму 122 682 грн. 01 коп., та здійснив оплату за виконані роботи у загальному розмірі 1 807 130 грн. 59 коп. (а.с.41-84)
04.11.2025 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу №2729/09 211085/02-07 про повернення зайво сплаченого податку у розмірі 213 043 грн. 28 коп., що підтверджується копіями накладної, опису вкладення у цінний лист. (а.с.85-88)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що об'єкт було включено до Переліку проектів (об'єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії та фінансування здійснювалося у відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 «Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Таким чином, якщо оплата за виконання робіт з будівництва житла (житлового будинку) у межах договору здійснюється за рахунок державних коштів, то операції Підрядника з постачання Замовнику будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (житлового будинку) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, і, відповідно, вартість вказаних робіт повинна формуватися без урахування ПДВ. За таких підстав, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ»» безпідставно отримані кошти у розмірі 213 043 грн. 28 коп. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до положень ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року Позивач перерахував на користь Відповідача попередню оплату у розмірі 2640000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 21.11.2023 р. (а.с.118)
Крім того, на виконання умов Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року Відповідач виконав роботи «Капітальний ремонт багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а Позивач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в № 2 за жовтень 2024 року на суму 1 485 138 грн. 35 коп., № 2 за жовтень 2024 року на суму 699 513 грн. 31 коп., № 1 за листопад 2024 року на суму 1 674 523 грн. 74 коп., № 4 за грудень 2024 року на суму 719 888 грн. 35 коп., № 5 за квітень 2025 року на суму 255 384 грн. 83 коп., № 6 за травень 2025 року на суму 122 682 грн. 01 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку та здійснив оплату за виконані роботи у загальному розмірі 1 807 130 грн. 59 коп. (а.с.41-84)
Згідно з п.3.1 Договору ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до Договору) і становить 11 000 000,00 грн. (одинадцять мільйонів гривень 00 копійок) грн., у тому числі ПДВ 20% - 1833 333,33 (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі триста тридцять три гривні 33 копійки). Договірна ціна є додатком до цього Договору та є невід'ємною його частиною (Додаток №1 до даного Договору). Договірна ціна за цим Договором визначається Сторонами як тверда.
Відповідно до пункту 3.4 Договору договірна ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.
Роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством. (п.11.5 Договору)
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин сторін) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд зазначає, що станом на момент підписання Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно з підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Відповідно до п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Режим звільнення від оподаткування ПДВ за приписами вказаної норми застосовується до операцій, а не до суб'єктів.
Роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством. (п.11.5 Договору)
Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Поняття "будівництво житла за державні кошти" у п. 197.15. ст. 197 Податкового кодексу України, слід розуміти як будівництво за грошові кошти, що належать державі.
Поняттю "державні кошти" відповідає інше поняття, яке застосовується у чинному законодавстві "публічні кошти". Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відкритість використання публічних коштів" визначено, що публічні кошти - кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, кошти суб'єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності тощо.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), юридичні особи, які є установами, організаціями, які забезпечують потреби держави та є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Отже, грошові кошти, що отримані Відповідачем як підрядником і надавачем (постачальником) будівельно-монтажних робіт з будівництва житла є державними коштами, отриманими з державного бюджету, що відповідає умовам договору.
Суд зазначає, що п. 197.15 статті 197 Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Положення цієї норми не містять вимоги щодо будівництва саме нового житла.
Також відповідно до визначень, наведених у п. 3.2., 3.11., 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Водночас, нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.
З огляду на викладене, оскільки предметом Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року було виконання будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)» за рахунок державних коштів, операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти підлягали звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями п. 197.15 ст. 197 ПК України.
Норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку або звільнення від його застосування є обов'язком, а не правом платника податку.
Разом з цим, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20).
Порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
Додатковою угодою №8 від 25.04.2025 року до Договору про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року Сторони п.3.1 договору виклали в наступній редакції: «Ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до Договору) і становить 10 695 660,84 грн (Десять мільйонів шістсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот шістдесят гривень 84 копійки), у тому числі ПДВ - 1 066 911,44 грн (Один мільйон шістдесят шість тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 44 копійки), без нарахування ПДВ на вартість будівельно-монтажних робіт. Договірна ціна є додатком до цього Договору та є невід'ємною його частиною (Додаток №1 до даного Договору). Договірна ціна за цим Договором визначається Сторонами як тверда». (а.с.38-40)
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. (Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 3 червня 2016 року у справі № 6-100цс15).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до розрахунку Позивача, сума безпідставно отриманих Відповідачем грошових коштів за Договором про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоповерхового житлового будинку по вул. Центральна 338 в смт Бородянка Бучанського району Київської області №21К-23 від 07.11.2023 року становить 213 043 грн. 28 коп., що розрахована виходячи з суми ПДВ, включеної до ціни робіт за актами, що була сплачена Відповідачу без урахування п. 197.15 Податкового кодексу України, за вирахуванням ПДВ включеного до вартості матеріалів.
З огляду на вищенаведене, Суд приходить до висновку, що перераховані Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ» грошові кошти за виконані роботи щодо постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла з ПДВ є такими, що набуті без достатньої правової підстави в силу прямої вказівки Податкового кодексу України, оскільки відповідні операції були звільнені від оподаткування ПДВ та у зв'язку з укладенням додаткової угоди.
За таких підстав, неповернення Відповідачем Позивачу грошової суми у розмірі 213 043 грн. 28 коп., перерахованої поза межами визначеного нормативного регулювання та з безпідставним внесенням до умов Договору платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом, а тому Суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 213 043 грн. 28 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ» (03115, місто Київ, вул.Кучера Василя, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 35456735) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, місто Київ, вул.Святослава Хороброго, будинок 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи 26345736) безпідставно перераховані кошти у розмірі 213 043 (двісті тринадцять тисяч сорок три) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 березня 2026 року.
Суддя О.В. Чинчин