ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.03.2026Справа № 917/2270/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» (вул. Європейська, буд.124 А, кв. 77, м. Полтава, 36002; ідентифікаційний код 20041662)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (просп. Гузара Любомира, буд.44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490)
про стягнення 366 854,92 грн,
без виклику представників учасників процесу,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду Полтавської області звернулось Спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія» (далі за текстом - СП «Полтавська газонафтова компанія», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі за текстом - ТОВ «Оператор ГТС України», Відповідач) про стягнення 366 854, 92 грн - безпідставно збережених грошових коштів за договором транспортування природного газу №1907000498 від 20.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.12.2025 матеріали справи передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Позовні вимоги СП «Полтавська газонафтова компанія» обґрунтовані тим, що після настання форс-мажорних обставин (пошкодження виробничих потужностей внаслідок ракетної атаки 16.10.2025) у Відповідача відпала правова підстава утримувати кошти в сумі 366 854, 92 грн з ПДВ, сплачені за невикористану потужність транспортування природного газу (633,01735 куб. м).
Позивач вважає, що Відповідач не надав послуги з транспортування невикористаного обсягу потужності, тому зберігає ці кошти без достатньої правової підстави, і вимагає їх повернення як безпідставно набутого (збереженого) майна відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, умовах договору транспортування природного газу №1907000498 від 20.11.2019.
Відповідач зазначає, що відповідно до умов договору Позивач як замовник зобов'язаний сплачувати вартість замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу газотранспортної системи на умовах 100% попередньої оплати незалежно від фактичного обсягу використання потужності. Оплата здійснюється за п'ять робочих днів до початку газового місяця на підставі підписаного додатка 1 до договору.
У жовтні 2025 року Відповідач надав Позивачу потужність у обсязі 190 000 куб.м на добу, виставив рахунок №10-2025-1907000498/9931025 від 17.09.2025 на суму 3 413 453,84 грн з ПДВ, який Позивач сплатив 23.09.2025.
Відповідач вважає таку оплату належним виконанням умов договору та Кодексу газотранспортної системи.
Щодо посилань Позивача на форс-мажорні обставини Відповідач зазначає, що Сертифікат Полтавської ТПП № 5301-25-2206 від 27.10.2025 засвідчує форс-мажор лише стосовно подання та прийняття газу в точках входу/виходу в обсягах, передбачених додатком № 1 до договору, а також дотримання параметрів якості газу. Водночас форс-мажор не поширюється на обов'язок оплати вартості замовленої потужності, який виникає з моменту оформлення додатка № 1 до договору і підлягає виконанню незалежно від фактичного використання потужності. Тому, за твердженнями Відповідача, посилання на форс-мажор не є підставою для звільнення Позивача від сплати коштів.
Відповідач також спростовує доводи Позивача про безпідставне збагачення Відповідача на суму 366 854, 92 грн оскільки на його думку, грошові кошти ним отримано на підставі чинного договору та додатка № 1 до нього, що є належною правовою підставою набуття майна відповідно до статей 11, 202, 1212 ЦК України. Оскільки спірні кошти сплачені в порядку виконання договірного зобов'язання, підстави для застосування норм глави 83 ЦК України відсутні.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.12.2025 матеріали справи передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
30.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
03.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
03.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
06.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача на клопотання Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
09.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.
10.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
20.11.2019 між СП «Полтавська газонафтова компанія», як замовником, та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», як оператором, укладено договір транспортування природного газу № 1907000498.
Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3 договору).
Згідно з пунктом 2.8 договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом.
Пунктом 6.1 договору визначено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.
Вартість договірної потужності визначається виходячи з обсягу розподіленої потужності замовнику згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку розподілу потужності на період однієї газової доби (пункт 8.1 договору).
Замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити попередню оплату потужності з обмеженнями не пізніше кінцевого строку попередньої оплати, визначеного цим пунктом для розподіленої потужності точок входу/виходу на міждержавному з'єднанні на гарантованій та переривчастій основі відповідного періоду. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу Замовника.
Послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця, кварталу та/або року надаються на умовах 100 % попередньої оплати (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) у розмірі вартості замовленої потужності на період газового місяця за п'ять банківських днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей, крім випадків, передбачених цим пунктом (пункт 8.2 договору).
Між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору, зокрема додаткова угода № 1, додаткова угода № 2, додаткова угода № 3, додаткова угода № 4, додаткова угода № 5, додаткова угода № 6, додаткова угода № 7, додаткова угода № 8, додаткова угода № 9 та додаткова угода № 10.
Відповідно до пункту 17.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2019 цей договір діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
15.09.2025 замовник і 17.09.2025 оператор підписали додаток № 1 до договору «Розподіл потужності» на жовтень 2025 року, відповідно до якого замовник замовив потужність у обсязі 190 000 тис. куб. м природного газу на кожну добу жовтня 2025 року.
17.09.2025 оператор виставив замовнику рахунок-фактуру № 10-2025-1907000498/9931025 на загальну суму 3 413 453, 84 грн з ПДВ за доступ до замовленої потужності на жовтень 2025 року. Замовник повністю оплатив цей рахунок 23.09.2025.
З 1.10 по 15.10.2025 включно сторони виконували умови договору: замовник подавав, а оператор приймав природний газ у точці входу відповідно до замовленої потужності.
У ніч на 16.10.2025 внаслідок повітряної атаки російської федерації були пошкоджені та частково знищені виробничі потужності замовника - Установка попередньої підготовки нафти і газу Ігнатівського родовища (УППНГ).
У зв'язку з цим Наказом замовника від 16.10.2025 № 2609-1 з 16.10.2025 зупинено видобуток, підготовку та подачу природного газу до газотранспортної системи в точці входу 56ZIPPOL1004905Q (ПВВГ «СОЮЗ»).
21.10.2025 замовник направив оператору лист № 704, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин, що унеможливили подальше виконання зобов'язань за договором з 16.10.2025.
24.10.2025 замовник звернувся до Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати із заявою № 715 про засвідчення форс-мажорних обставин.
27.10.2025 Полтавською торгово-промисловою палатою видано Сертифікат, яким підтверджено настання форс-мажорних обставин (військова агресія РФ, ракетний обстріл 16.10.2025, пожежа та пошкодження технологічних об'єктів УППНГ), що унеможливили виконання замовником зобов'язань щодо подання природного газу в обсягах, передбачених додатком № 1 до договору. Період дії форс-мажору: з 16.10.2025 (дата настання) і триває станом на 24.10.2025.
29.10.2025 замовник направив оператору лист № 728 разом із копією зазначеного Сертифіката.
10.11.2025 оператор розмістив на інформаційній платформі акт наданих послуг № 10-2025-1907000498/9931025 від 31.10.2025, а 13.11.2025 - звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2025 року. Обидва документи були складені без часткового припинення зобов'язань з 16.10.2025.
19.11.2025 замовник направив оператору лист № 775, у якому висловив заперечення проти акта та звіту оператора. Одночасно замовник надіслав для підписання власні проекти: акта наданих послуг за жовтень 2025 року; акта звірки взаємних розрахунків.
У цих документах замовник врахував фактичні обсяги поданого газу та зменшив вартість послуг за період дії форс-мажору. Згідно з розрахунком замовника, вартість послуг за невикористану потужність у зв'язку з форс-мажорними обставинами становить 366 854, 92 грн з ПДВ.
26.11.2025 оператор відповів листом № ТОВВИХ-25-18909, у якому не заперечив факту настання форс-мажорних обставин та отримання Сертифіката, проте відмовився коригувати вартість послуг, пославшись на пункт 8.2 договору (оплата замовленої потужності здійснюється незалежно від фактичного використання).
Сторони не досягли згоди щодо повернення частини сплачених коштів за невикористану потужність за жовтень 2025 року у сумі 366 854, 92 грн з ПДВ, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Взаємовідносини між Оператором ГТС та Оператором ГРМ, пов'язані з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з ГТС до ГРМ, регулюються укладеним між ними договором на транспортування природного газу, який укладається за формою Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497 (типовий договір транспортування природного газу), технічною угодою та відповідно до вимог Кодексу ГТС (абзац 3 пункту 2 розділу VI Кодексу ГРМ).
Дослідивши зміст договору транспортування природного газу № 1907000498 від 20.11.2019 судом встановлено, що укладений між сторонами договір відповідає формі, затвердженій Типовим договором транспортування природного газу (відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497) та є договором про надання послуг.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Господарський суд зазначає, що укладаючи зазначений договір, сторони погодили його умови, зокрема, ціну, спосіб її визначення та порядок розрахунків.
Також господарський суд зазначає, що звертаючись з даним позовом до суду, Позивач просить стягнути спірні кошти у сумі 366 854, 92 грн з ПДВ як безпідставно отримане чи збережене майно в порядку статті 1212 ЦК України.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 ЦК України).
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.
Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов'язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 ЦК України.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Як вже зазначалось, між СП «Полтавська газонафтова компанія» (замовник) та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (оператор) укладено договір транспортування природного газу № 1907000498 від 20.11.2019, а також підписано додаток № 1 до договору щодо розподілу потужності на жовтень 2025 року.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору він сплатив Відповідачу кошти за жовтень 2025 року в повному обсязі відповідно до виставленого рахунку № 10-2025-1907000498/9931025 від 17.09.2025 на суму 3 413 453, 84 грн з ПДВ, у тому числі за замовлену потужність у обсязі 190 000 тис. куб. м на добу.
Враховуючи вищевикладене, укладений сторонами договір транспортування природного газу № 1907000498 від 20.11.2019 та підписаний додаток № 1 до нього є достатньою та належною правовою підставою для отримання Відповідачем сплачених Позивачем грошових коштів, до складу яких входять і спірні грошові кошти у сумі 366 854, 92 грн з ПДВ, які Позивач просить стягнути з Відповідача.
З огляду на викладене, сплачені Позивачем Відповідачу грошові кошти у сумі 366 854, 92 грн з ПДВ не можуть вважатися безпідставно набутими (збереженими) в розумінні статті 1212 ЦК України, оскільки були сплачені на виконання чинного договору транспортування природного газу та додатка до нього, а отже, положення статті 1212 ЦК України, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх вимог, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 14.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов?язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс мажорних обставин) та якщо в момент взяття на себе зобов'язань за цим договором така сторона не могла ані передбачити, ані попередити їх настання.
Суд зазначає, що положення договору про форс-мажорні обставини не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки виконання зобов'язань щодо 100% передоплати не є відповідальністю, за яку можна звільнити сторону договору у зв'язку з форс-мажорними обставинами. Пункт 14.1 договору передбачає звільнення саме від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань у разі настання обставин непереборної сили, а не від самого обов'язку оплати замовленої потужності, яка виникає з моменту підписання додатка № 1 і підлягає виконанню незалежно від фактичного використання замовленої потужності.
Крім того, судом встановлено, що після укладення договору № 1907000498 від 20.11.2019 сторони неодноразово укладали додаткові угоди до договору, якими послідовно залишали в тексті договору пункт 8.2., яким передбачено, що замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, чи була повністю використана замовлена потужність.
Таким чином, навіть після фактичного припинення подачі газу, обов'язок сплати за замовлену потужність на весь жовтень 2025 року (включаючи невикористану частину з 16 по 31 жовтня) не припинився і не був скасований. Пункт 8.2. договору прямо встановлює, що плата є фіксованою за обсяг замовленої потужності, а не за фактичний обсяг транспортування, тому замовник не звільняється від сплати вартості невикористаної потужності в сумі 366 854, 92 грн з ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 366 854, 92 грн є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено наявності правових підстав для повернення сплачених коштів у сумі 366 854,92 грн з ПДВ, оскільки спірні кошти отримані Відповідачем на підставі чинного договору транспортування природного газу № 1907000498 від 20.11.2019 та додатка № 1 до нього, який передбачає 100% попередню оплату замовленої потужності незалежно від фактичного обсягу її використання. Припинення подачі газу не звільняє Позивача від обов'язку оплати замовленої потужності та не припиняє відповідне договірне зобов'язання. У зв'язку з цим позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів відповідно на підставі статті 1212 ЦК України є необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» - відмовити.
2. Судові витрати Спільному підприємству «Полтавська газонафтова компанія» - не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 31.03.2026
Суддя Антон ПУКАС