ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/61/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (вх. № 2810/26 від 27.03.2026) з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі № 909/61/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім",
ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2026, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 17.08.2026, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, попереднє засідання суду призначено на 22.04.2026.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 27.02.2026 о 12:36 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на офіційному вебпорталі судової влади України; номер публікації: 78594.
27.03.2026 до суду від адвокатки Ткач Яни Сергіївни, засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", як представниці ОСОБА_1 , надійшла заява про грошові вимоги до боржника в сумі 367 358,98 грн, з яких: 177 620,88 грн - нарахована, але не виплачена заробітна плата, 6692,38 грн - компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, 176 400,00 грн - середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні, 5000,00 грн - моральна шкода, 1645,72 грн - судовий збір; включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Дослідивши матеріали поданої заяви про грошові вимоги кредитора до боржника, суд зазначає таке.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абз. 1 ч. 1 ст. 45 КУзПБ).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Вимоги до заяви кредитора визначені статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 45 КУзПБ до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Однак до заяви про грошові вимоги кредитора до боржника не додано доказів сплати судового збору за її подання.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору встановлені частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328 гривень.
Отже, за подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника кредитор за загальним правилом повинен сплатити судовий збір у розмірі 6656 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням що заява подана в електронній формі, розмір судового збору за подання до господарського суду цієї заяви становить 5324,80 грн (6656 х 0,8).
Відповідно п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Як зазначено вище, у заяві з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 просить суд визнати її грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на загальну суму 367 358,98 грн, з яких: 177 620,88 грн - нарахована, але не виплачена заробітна плата, 6692,38 грн - компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, 176 400,00 грн - середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні, 5000,00 грн - моральна шкода, 1645,72 грн - судовий збір; включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Суд констатує, що за грошові вимоги в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди, судового збору, сплаченого в цивільній справі заявником має бути сплачений судових збір, з огляду на таке.
Стягнення (визнання) середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення (визнання) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, постановленій у справі про банкрутство.
У п. 58 зазначеної у попередньому абзаці постанови Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За наведеного, заявниця звільнена від сплати судового збору за подання грошових вимог до боржника лише щодо виплати заборгованості із заробітної плати. Однак за грошові вимоги щодо сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та сплаченого судового збору в цивільній справі закон передбачає сплату судового збору. З цього приводу наявні також і згадані вище висновки Верховного Суду.
Відтак, заява ОСОБА_1 може бути прийнята судом до розгляду без сплати судового збору лише в частині грошових вимог з виплати заборгованості із заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Щодо інших грошових вимог (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, моральна шкода та судовий збір, сплачений у цивільній справі) судовий збір має бути сплачено, якщо у заявника відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору, передбачені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", чи підстави для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Такі підстави мають бути доведені належними та допустимими доказами.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги кредитора до боржника залишити без руху, повідомити заявницю про недоліки поданої заяви та надати п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити заявницю про те, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву ОСОБА_1 (вх. № 2810/26 від 27.03.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника залишити без руху.
Повідомити заявницю про виявлені судом недоліки при поданні заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника, а саме відсутність доказів сплати судового збору.
Заявниці ОСОБА_1 або її представниці у п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати суду:
- докази сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника в розмірі 5324,80 грн.
Роз'яснити заявниці про те, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає окремому оскарженню. Заперечення щодо цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Суддя І.Є. Горпинюк