номер провадження справи 15/8/26
31.03.2026 Справа № 908/151/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Радос СВ», 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, буд. 49
до відповідача Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3 в особі Філії “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова буд. 133
про стягнення коштів
установив
20.01.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Радос СВ» до відповідача 1 Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом», до відповідача 2 в особі Філії “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом про стягнення заборгованості за договором № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021 в розмірі 46 658,41 грн, з яких: 3% річних в розмірі 16 890,29 грн, інфляційні втрати в розмірі 29 768,12 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026, справу № 908/151/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 23.01.2026 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
28.01.2026 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Радос СВ» про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/151/26. Присвоєно справі номер провадження 15/82/26. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Запропоновано відповідачу в строк не пізніше 02.03.2026 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 17.03.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 31.03.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Позов заявлено з тих підстав, що у судовому порядку стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1 643 988,00 грн. Також за період з 20.10.2021 по 23.06.2023, з 01.09.2023 по 29.08.2024, з 30.08.2024 по 05.09.2025 з відповідача на користь позивача в судовому порядку було присуджено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати. У зв'язку з простроченням сплати суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період з 06.09.2025 по 08.01.2026.
Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що заборгованість перед позивачем є погашеною. Оскільки грошове зобов'язання з основного боргу припиненим, нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним. Наголошує на тому, що робота Запорізької АЕС з 11.09.2022 повністю зупинена. Постійні ракетні атаки рф на енергетичну інфраструктуру України безпосередньо та значно вплинули на роботу атомних електростанцій України. Неможливість своєчасного виконання грошового зобов'язання за договором викликана об'єктивними негативними чинниками (дефіцит потужності енергосистеми України, наявність надзвичайних виключних обставин, повне зупинення ЗАЕС, які вплинули на здатність своєчасно здійснити розрахунки). Додатково заперечив щодо витрат на професійну правничу допомогу, оскільки матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також докази на їх підтвердження до позовної заяви не надані. Відсутні докази сплати гонорару. Розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності їх розміру. Спір не є складним.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що заборгованість за договором поставки виникла у жовтні 2021 року. Відповідач не надав належних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх доводів. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора. Інформаційний лист ТПП від 28.02.2022 не є сертифікатом у розумінні положень Закону, і не є документом, який був виданий за зверненням відповідача щодо настання для нього певних форс-мажорних обставин. Щодо витрат на професійну правничу допомогу то, позивачем зазначено лише про попередні судові витрати без зазначення конкретних сум. Більш детальна сума витрат на професійну правничу допомогу буде заявлена позивачем за результатом винесення рішення у справі.
Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що зобов'язання за договором є фактично виконаними, коли кошти надійшли з рахунку боржника на відповідний рахунок органу ДВС. Позивач звернувся з позовом до відповідача у період існування надзвичайних та виняткових обставин, які не залежать від волі відповідача. Просить врахувати заперечення.
Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд щодо спору зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 реорганізовано Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в Акціонерне Товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Пунктом 1 цієї Постанови встановлено, що відповідно до Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Кабінет Міністрів України постановляє утворити акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661).
Пунктом 3 вищезазначеної постанови встановлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства, а також, що відокремлені підрозділи державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 визначено, що ця постанова набирає чинності з державної реєстрації товариства.
Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичну особу Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) зареєстровано 11.01.2024.
18.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» був укладений Договір поставки товару № 53-121-01-21-10282 (договір).
ТОВ «Радос СВ» поставило на адресу відповідача товар на загальну суму 1 643 988,00 грн з ПДВ, а саме: 25.05.2021 за видатковою накладною № 10 від 25.05.2021 поставлено товар на суму 203 678,64 грн з ПДВ; 08.06.2021 за видатковою накладною № 21 від 08.06.2021 поставлено товар на суму 228 891,84 грн з ПДВ; 16.06.2021 за видатковою накладною № 33 від 16.06.2021 поставлено товар на суму 143 508,60 грн з ПДВ; 08.07.2021 за видатковою накладною № 47 від 08.07.2021 поставлено товар на суму 70 529,40 грн з ПДВ; 23.07.2021 за видатковою накладною № 59 від 23.07.2021 поставлено товар на суму 610 042,56 грн з ПДВ; 30.07.2021 за видатковою накладною № 62 від 30.07.2021 поставлено товар на суму 364 487,64 грн з ПДВ; 20.08.2021 за видатковою накладною № 81 від 20.08.2021 поставлено товар на суму 22 849,32 грн з ПДВ.
З урахуванням умов договору, граничним строком для здійснення оплати за поставлений товар згідно видаткових накладних є 19.10.2021.
Позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних, які долучаються до матеріалів справи.
29.11.2022 рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 у справі № 908/3448/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом задоволено в повному обсязі.
Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом», м. Енергодар, Запорізька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ», Дніпропетровська область, м. Нікополь 1 643 988,00 грн суми основного боргу, 24 659,82 грн судового збору, 11 000,40 грн витрат на професійну правничу допомогу».
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023, рішення Господарського суду Запорізької області залишено в силі.
20.09.2023 рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/2135/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» 82 694,85 грн - 3 % річних, 545 748,30 грн інфляційних втрат, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 9426,65 грн судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024, рішення Господарського суду Запорізької області залишено в силі.
04.11.2024 рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1577/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі Філя «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Енергодар, Запорізька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ», м. Нікополь, Дніпропетровська область 3 % річних у розмірі 49 095,17 грн, інфляційні втрати на суму 113 280,30 грн, витрати по сплаті судового збору на суму 3028,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі у розмірі 15 054,34 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025, рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2024 року залишено в силі.
24.11.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/2824/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі Філя «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», задоволено повністю.
Судом постановлено стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар, Запорізька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ», м. Нікополь, Дніпропетровська область 50 219,72 грн 3% річних, 220 938,32 грн інфляційних втрат та 3253,90 грн судового збору.
Частиною 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
09.01.2026 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МУЮ 09.01.2026 стягнуто з відповідача суму основного боргу за договором № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021, що підтверджується платіжною інструкцією № 51863 від 09.01.2026, ТОВ «Радос СВ».
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення з 06.09.2025 по08.01.2026.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі договору № 53-121-01- 21-10282 від 18.05.2021, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 173 Господарського кодексу України (чинний на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладається на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі і передбачені ст. 625 ЦК України.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання е його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошовогозобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити сумуборгу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як уже зазначалося, 09.01.2026 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МУЮ 09.01.2026 стягнуто з відповідача суму основного боргу за договором № 53-121-01-21-10282 від 18.05.2021, що підтверджується платіжною інструкцією № 51863 від 09.01.2026, ТОВ «Радос СВ».
Наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання є нарахування Позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, які, у свою чергу, виступають способом захисту майнових прав та інтересів Позивача.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 08.11.2019 у справі № 12 7/15672/16-ц.
Позивач нарахував 3% річних у розмірі 16 890,29 грн та інфляційні втрати у розмірі 29 768,12 грн за період з 06.09.2025 по 08.01.2026.
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його виконаним правильно.
Заперечення відповідача щодо позову є безпідставними з урахуванням наступного.
З урахуванням умов п. 3.2 договору, граничний строк для здійснення оплати за поставлений товару припадає на 19.10.2021. Обов'язок перерахувати коштів за отриманий товар виник у відповідача до введення в Україні воєнного стану.
Розмір 3% річних та інфляційних втрат здійснено позивачем з урахуванням вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 викладено правову позицію, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
Виконання грошового зобов'язання відповідачем здійснено у повному обсязі 09.01.2026 у примусовому порядку відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З урахуванням наведених обставин та наданих доказів, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин на які він посилається, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не здійснювався, оскільки позивачем зазначено про те, що витрати на професійну правничу допомогу будуть заявлені позивачем за результатом ухвалення рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська 3, м. Київ, Україна, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вулиця Промислова буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, Україна, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» (вулиця Запорізька буд. 49, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53200, Україна, ідентифікаційний код 44055420) 3% річних у розмірі 16 890,29 грн (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто гривень 29 коп.), інфляційні втрати у розмірі 29 768,12 грн (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 12 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська 3, м. Київ, Україна, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вулиця Промислова буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, Україна, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радос СВ» (вулиця Запорізька буд. 49, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53200, Україна, ідентифікаційний код 44055420) судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 квітня 2026 року.
Суддя І. С. Горохов