вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
31.03.2026м. ДніпроСправа № 904/1640/26
Суддя Господарський суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Тернопільського обласного центру з гідрометеорології (49603 Тернопільська область, місто Тернопіль, Вулий Новий світ, будинок 17; ідентифікаційний код 21134644)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 8, кімната 21; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення заборгованості за договором поставки №БСК-48-0443 від 21.08.2023 у загальному розмірі 9 105,70 грн
26.03.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна Тернопільського обласного центру з гідрометеорології (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №БСК-48-0443 від 21.08.2023 у загальному розмірі 9 105,70 грн.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на наступне.
За приписами частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Водночас, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (частини 1, 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
В ухвалі від 08.06.2023 у справі №303/4297/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (або суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Великої Палати Верховного Суду віл 02.07.2020 у справі №9901/39/20, ухвала Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №922/751/20, постанови Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №913/720/20, від 04.11.2023 у справі №910/2010/19 (925/364/19 ).
Тобто, у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Суд звертає увагу на те, що підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва. Позовна заява від імені Тернопільського обласного центру з гідрометеорології була скерована до господарського суду Дніпропетровської області засобами поштового зв'язку.
Судом було встановлено, що у даній позовній заяві відсутній підпис начальника Тернопільського обласного центру з гідрометеорології Софінського С.Є., проте міститься відмітка "згідно з оригіналом".
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
Окрім цього, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем в позовній заяві зазначено адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" - 49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2, проте відповідно до інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірною є адреса :69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 8, кімната 21.
Також, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі №908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (ідентифікаційний код 39821153), з огляду на це, даний спір підсудний для розгляду Господарським судом Запорізької області.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна заява Тернопільського обласного центру з гідрометеорології до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості за договором поставки №БСК-48-0443 від 21.08.2023 у загальному розмірі 9 105,70 грн підлягає поверненню заявнику.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву Тернопільському обласному центру з гідрометеорології до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості за договором поставки №БСК-48-0443 від 21.08.2023 у загальному розмірі 9 105,70 грн, і додані до неї документи без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 31.03.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Іванова