вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"01" квітня 2026 р. Справа№ 910/13353/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 (повний текст складено 02.02.2026)
у справі № 910/13353/25 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Нивок»
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у позові відмовлено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження та просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі № 910/13353/25 та прийняти відповідну постанову за результатами перегляду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13353/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 до надходження матеріалів справи №910/13353/25.
26.03.2026 матеріали справи № 910/13353/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1)довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Отже, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України обов'язок надсилання копій іншим учасникам справи покладається саме на апелянта.
Приписами ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
При зверненні з апеляційною скаргою скаржник не надав до суду докази надсилання копії скарги відповідачу - Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Нивок».
А отже суд вважає, що скаржник не надав належних доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідно до ст. 259 ГПК України.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 3 028,00 грн.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (ч. 4 ст. 258 ГПК України).
ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі № 910/13353/25 та прийняти відповідну постанову за результатами перегляду.
За таких підстав та враховуючи приписи чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо судового збору, за подання апеляційної скарги у цій справі скаржник має сплатити 4 542 грн судового збору.
ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги судового збору не сплатила, однак в апеляційній скарзі просить звільнити її від сплати такого, посилаючись на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Однак, оскільки позивачка є власником квартири, а спір стосується управління спільним майном будинку, то такі правовідносини між ОСББ та його учасниками (власниками квартир) носять корпоративний характер.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають спори, що виникають з корпоративних відносин, включно зі спорами між юридичною особою (ОСББ) та її учасниками (власниками квартир). Оскільки спір стосується управління спільним майном багатоквартирного будинку, що є сферою діяльності ОСББ, він належить до корпоративних правовідносин.
Таким чином, спір підпадає під юрисдикцію господарського суду, оскільки ОСББ діє як юридична особа в межах своєї корпоративної діяльності, а позивач виступає учасником цих правовідносин.
Позов пред'явлено за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що суд може звільнити від сплати судового збору визначене коло осіб. Для звільнення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
Варто вказати, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та дотриманням статей 73, 76- 79 ГПК України.
Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи.
Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
Таким чином, окрім довідки форми ОК-5 Пенсійного фонду України належним доказом розміру усього річного доходу є довідка про доходи фізичної особи за попередній рік, видана органом Державної податкової служби України, інформація з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків, які слід оцінювати в сукупності.
Слід зазначити, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Проте, апелянт не надав до суду доказів на підтвердження таких обставин.
Суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати чи зменшення судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Таким чином, суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України вказує, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
До клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору скаржниця не додала жодних доказів неможливості сплати судового збору.
А тому, за відсутності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 4 542 грн чи надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Розглянувши заявлене скаржницею клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Частинами 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва ухвалено 27.01.2026 (повний текст складено 02.02.2026), останнім днем для його оскарження в апеляційному порядку є 23.02.2026 (22.02.2026 - вихідний день), проте скаржниця звернулася з апеляційною скаргою 06.03.2026, тобто з пропуском встановленого ст. 256 ГПК України 20-денного строку.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
На обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтка зазначає, що 13.02.2026 вона поштовим відправленням отримала повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/13353/25, а з 14.02.2026 вона «перебувала на листку непрацездатності», а тому просить суд врахувати зазначені обставини та поновити строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши клопотання скаржниці про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з огляду на таке.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Колегія суддів зазначає, що у додатках апеляційної скарги ОСОБА_1 наявна роздруківка з телефону з повідомленнями про створення медичного висновку про непрацездатність, але з даної роздруківки неможливо зрозуміти, коли, кому та про що був створений медичний висновок про непрацездатність.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржницею на обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/13353/25.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Зокрема, в апеляційній скарзі мають бути зазначені рішення або ухвала, що оскаржується.
Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, скаржниця просить лише скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/13353/25, проте не зазначає, яке нове рішення апеляційна інстанція повинна прийняти.
Згідно зі ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
А також згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з метою надання стороні можливості виправити вище наведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з відповідним обґрунтуванням та доказами, а також для надання доказів сплати судового збору в установленому законодавством розмірі та порядку та для надання доказів направлення копії цієї апеляційної скарги Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Нивок». У разі неусунення у встановлений строк вказаних вище недоліків апеляційної скарги апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки апеляційної скарги скаржниця має право усунути протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/13353/25 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для:
- надання доказів направлення копії апеляційної скарги Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Нивок» у встановленому порядку;
- надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542 грн або докази на підтвердження сукупного розміру річного доходу апелянта (довідка про доходи фізичної особи за попередній рік, видана органом Державної податкової служби України, інформація з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків, довідка з Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7), які можуть бути підставою для звільнення (або відстрочення) від сплати судового збору;
- надати докази непрацездатності ОСОБА_1 в період з 14.02.2026;
- подання заяви про уточнення вимог апеляційної скарги.
3. Попередити ОСОБА_1 , що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Північний апеляційний господарський суд повідомляє про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ПІК України ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак