Ухвала від 01.04.2026 по справі 925/1630/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"01" квітня 2026 р. Справа№ 925/1630/20(925/1130/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

розглядаючи апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року

у справі №925/1630/20(925/1130/25) (суддя Хабазня Ю.А.)

за позовом розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

до 1.Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого

акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія

"Автомобільні дороги України"

2.

ІНФОРМАЦІЯ_1

3. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси

про визнання недійсним договору безоплатного користування

майном боржника

у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Тандем"

до Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого

акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року №925/1630/20(925/1130/25) позов задоволено, визнано недійсним договір тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 19.11.2024 №27, укладений між ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ІНФОРМАЦІЯ_1 , за погодженням із Квартирно-експлуатаційним відділом міста Черкаси, присуджено до стягнення з відповідачів на користь розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. по 807,33 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року у справі №925/1630/20(925/1130/25).

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 16.03.2026 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі №925/1630/20(925/1130/25), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1630/20(925/1130/25).

23.03.2026 року Державною організацією (установа, заклад) квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси через систему "Електронний суд" подано заяву про приєднання до апеляційної скарги.

27.03.2026 супровідним листом Господарського суду Черкаської області №925/1630/20(925/1130/25)/3933/2026 від 24.03.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.

Відповідно до пп. 6 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній станом на дату звернення із апеляційною скаргою) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду в межах справи про банкрутство ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується рішення суду першої інстанції, прийняте за наслідками розгляду позовної вимоги немайнового характеру, за подання якої у 2025 році позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн., а відтак за подання даної апеляційної скарги через систему "Електронний суд" апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. (3028х150%0,8).

Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.

При цьому, в апеляційній скарзі скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по даній справі.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав зазначених в п. 3 вказаної норми.

Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Як на підставу для відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на те, що останній є неприбутковою організацією, що фінансується відповідно до Державного бюджету України та не є безпосереднім розпорядником бюджетних коштів.

На підтвердження клопотання до апеляційної скарги долучено лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9088 від 04.11.2024 року, яким повідомляється про здійснення заходів щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу у зв'язку з вичерпанням бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначений лист складений ще у 2024 році та, в свою чергу, не відображає фінансовий стан скаржника на момент подання апеляційної скарги.

Поданий лист має загальний інформаційний характер, не підтверджує наявності об'єктивних перешкод для сплати судового збору та не може вважатися належним доказом на підтвердження підстав для відстрочення його сплати.

При цьому апелянтом не надано жодних належних і допустимих доказів ані щодо відсутності фінансування станом на час звернення до суду, ані щодо вжиття заходів для отримання відповідних асигнувань, ані щодо реальної можливості сплати судового збору до прийняття рішення за наслідками розгляду даної апеляційної скарги.

Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.

Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Таким чином, оскільки скаржником не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення від такої сплати.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За таких обставин, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року №925/1630/20 (925/1130/25) підлягає залишенню без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1.Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року №925/1630/20(925/1130/25) залишити без руху.

3.Надати ІНФОРМАЦІЯ_1 строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4.Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 її резолютивної частини строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

5.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх