вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" березня 2026 р. Справа№ 910/9620/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Олійник Н. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2025
у справі № 910/9620/25 (суддя Щербаков С. О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 401 696, 69 грн
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелком" (далі за текстом - ТОВ "Інтелком", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі за текстом - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 401 696, 69 грн, з яких: 338 516, 31 грн - основний борг; 12 157 грн - 3 % річних, нараховані за загальний період з 21.09.2022 по 07.07.2025; 51 023, 38 грн - інфляційні втрати, нараховані за період з жовтня 2022 року по червень 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 14716/01 від 29.12.2017 в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії, поставленої у період з липня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2023 року та у вересні 2023 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі № 910/9620/25 позовні вимоги ТОВ "Інтелком задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Інтелком" 338 516, 31 грн основного боргу, 8 546, 58 грн 3 % річних, 41 730, 92 грн інфляційних втрат та 4 665, 53 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу, оскільки відповідач не надав належних доказів оплати встановленої судом суми боргу за поставлену електричну енергію.
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення, оскільки позивачем допущена помилка у визначенні періодів нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів
Частково не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі № 910/9620/25, ДП "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що:
судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи відповідача про те, що обов'язок відповідача щодо оплати 100 % вартості електричної енергії, за існуючого алгоритму розрахунків, обумовлений 100 % оплатою ОСП послуги перед відповідачем у відповідному розрахунковому періоді, а оскільки НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі (заборгованість НЕК "Укренерго" перед відповідачем складає 15, 522 млрд. грн), зобов'язання відповідача перед позивачем за вказаний розрахунковий період у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України не виникло;
суд першої інстанції дав невірну оцінку праву відповідача зменшити рівень розрахунків із позивачем на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.
суд першої інстанції не врахував настання форс-мажорних обставин, які виключають можливість стягнення з нього як з підприємства підвищеної соціальної спрямованості основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Інтелком" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2026 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І. П., судді: Демидова А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі № 910/9620/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.03.2025.
Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.03.2026.
Присутній у судовому засіданні 26.03.2026 представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу.
Позивач явку свого представника у судове засідання 26.03.2026 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника судом задоволено, оскільки участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
29.12.2017 року між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та ТОВ "Інтелком" (далі - ВАД) було укладено договір № 14716/01, умовами якого передбачено, що ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ВАД та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
В подальшому, 16.08.2019 між ДП "Енергоринок" (ДПЕ), ДП "Гарантований покупець" (Гарантований покупець) та ТОВ "Інтелком" (виробник за "зеленим" тарифом) укладено додаткову угоду № 525/01 до договору № 14716/01 від 29.12.2017, в якій сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 у новій редакції.
Так, згідно з пунктом 1.1 договору, в редакції додаткової угоди від 16.08.2019 року, виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 16.08.2019 року, сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.
У пункті 2.2 договору, в редакції додаткової угоди від 16.08.2019 року, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.
Відповідно до пункту 2.3 договору, в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 року, виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору, в редакції додаткової угоди від 16.08.2019 року, визначено, що виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 16.08.2019).
Відповідно до пунктів 3.2. 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 16.08.2019 року, розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
У пункті 4.5 договору, в редакції додаткової угоди від 16.08.2019 року визначено, що Гарантований покупець зобов'язаний, зокрема купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.
Додатковою угодою від 06.05.2020 року № 1380/01/20 до Договору сторони вирішили викласти статті 1-7 цього правочину у новій редакції.
Так, за умовами пункту 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 06.05.2020 року, за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 року № 2804.
Крім того, 05.03.2021 між ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Інтелком" було укладено Додаткову угоду № 1033/01/21 до Договору, в якій сторони дійшли згоди доповнити Договір рядом пунктів та викласти його певні умови в новій редакції.
Згідно з пунктом 1.2 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021, за цим Договором Гарантований покупець зобов'язується надавати, а продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до пункту 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021, оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
За умовами пунктів 3.1-3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Пунктами 4.1, 4.5 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021 року, встановлено, що Гарантований покупець зобов'язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію, а продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від Гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 14716/01 від 29.12.2017 позивачем у липні - грудні 2022 року, у січні-грудні 2023 року було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію, що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії за вересень 2022 року від 30.09.2022, за жовтень 2022 року від 31.10.2022, за листопад 2022 року від 30.11.2022, за грудень 2022 року від 31.12.2022, за лютий 2023 від 28.02.2023, за березень 2023 від 31.03.2023, за квітень 2023 від 30.04.2023, за травень 2023 від 31.05.2023, за червень 2023 від 30.06.2023, за липень 2023 від 31.07.2023, за вересень 2023 від 30.09.2023, а також актами коригування від 16.05.2024 за липень 2022, від 17.05.2024 за серпень 2022, від 30.04.2025 за вересень 2022, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Проте, відповідач за поставлену електричну енергію розрахувався частково, внаслідок чого за Державним підприємством "Гарантований покупець" утворилась заборгованість у розмірі 338 516, 31 грн., яка складається із заборгованості: за липень 2022 у розмірі 6258, 19 грн (акт коригування), за серпень 2022 у розмірі 4090, 75 грн (акт коригування), за вересень 2022 у розмірі 106 672, 81 грн та у розмірі 1990, 06 грн (акт коригування), за жовтень 2022 у розмірі 68 155, 87 грн, за листопад 2022 у розмірі 1203, 06 грн, за грудень 2022 у розмірі 7 809, 72 грн, за лютий 2023 у розмірі 6 169, 52 грн, за липень 2023 у розмірі 8171, 99 грн, за березень 2023 у розмірі 19 337, 81 грн, за квітень 2023 у розмірі 36 359, 70 грн, за травень 2023 у розмірі 43 338, 50 грн, за червень 2023 у розмірі 6649, 27 грн та за вересень 2023 у розмірі 22309, 06 грн.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати поставленої електричної енергії, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 338 516, 31 грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 157, 00 грн 3 % річних за загальний період з 21.09.2022 по 07.07.2025 та 51 023, 38 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2022 року по червень 2025 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що на виконання умов договору № 14716/01 від 29.12.2017 позивачем у липні - грудні 2022 року, у січні-грудні 2023 року було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію, що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії за вересень 2022 року від 30.09.2022, за жовтень 2022 року від 31.10.2022, за листопад 2022 року від 30.11.2022, за грудень 2022 року від 31.12.2022, за лютий 2023 від 28.02.2023, за березень 2023 від 31.03.2023, за квітень 2023 від 30.04.2023, за травень 2023 від 31.05.2023, за червень 2023 від 30.06.2023, за липень 2023 від 31.07.2023, за вересень 2023 від 30.09.2023, а також актами коригування від 16.05.2024 за липень 2022, від 17.05.2024 за серпень 2022, від 30.04.2025 за вересень 2022, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Проте, відповідач за поставлену електричну енергію розрахувався частково, внаслідок чого за Державним підприємством "Гарантований покупець" утворилась заборгованість у розмірі 338 516, 31 грн., яка складається із заборгованості: за липень 2022 у розмірі 6258, 19 грн (акт коригування), за серпень 2022 у розмірі 4090, 75 грн (акт коригування), за вересень 2022 у розмірі 106 672, 81 грн та у розмірі 1990, 06 грн (акт коригування), за жовтень 2022 у розмірі 68 155, 87 грн, за листопад 2022 у розмірі 1203, 06 грн, за грудень 2022 у розмірі 7 809, 72 грн, за лютий 2023 у розмірі 6 169, 52 грн, за липень 2023 у розмірі 8171, 99 грн, за березень 2023 у розмірі 19 337, 81 грн, за квітень 2023 у розмірі 36 359, 70 грн, за травень 2023 у розмірі 43 338, 50 грн, за червень 2023 у розмірі 6649, 27 грн та за вересень 2023 у розмірі 22309, 06 грн.
Умовами п. 2.4., 2.5. договору (в редакції додаткової угоди № 525/01 від 16.08.2019 та додаткової угоди № 1380/01/20 від 06.05.2020) визначено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Згідно п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 525/01 від 16.08.2019), обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку та на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.
За умовами п. 3.3 договору (в редакції додаткової угоди №1033/01/21 від 05.03.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Отже, 100 % оплати відпущеної електричної енергії здійснюється з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, він регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за зеленим тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
У п. 10.1 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом (у редакції, яка діяла до 26.01.2024) зазначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 10.4 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Тож, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.
Такі висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Тобто, за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК "Укренерго"):
- до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 пункту 10.1 Порядку №641),
- до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 пункту 10.1 Порядку №641),
- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку № 641).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 (оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора - 21.09.2022) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2022 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 № 473 (оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора - 15.03.2023) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за серпень 2022 року.
Отже, ДП "Гарантований покупець" зобов'язано було провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у липні 2022 року - до 26.09.2022 р. включно; у серпні 2022 року - до 20.03.2023 включно. Тобто починаючи з 27.09.2022 та 21.03.2023 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії за вказані місяці.
Щодо заборгованості за поставлену позивачем відповідачу електричну енергію за "зеленим тарифом" за періоди: з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2023 року та за вересень 2023 року, суд зазначає наступне.
Згідно п. 11.4. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел № 641 від 26.04.2019 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.01.2024 № 178), гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.04.2024 № 858 (оприлюднено на офіційному веб-сайті Регулятора - 01.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у лютому 2023 року, у липні 2023 року та у вересні 2023 року.
Тож, відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у лютому, липні, вересні 2023 року - у строк до 08.05.2024 року (включно) та починаючи з 09.05.2025 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії.
Крім того, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 № 896 (оприлюднено на офіційному веб-сайті Регулятора - 10.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у грудні 2022 року, у березні 2023 року, у квітні 2023 року, у травні 2023 року, у червні 2023 року.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у грудні 2022 року, березні - червні 2023 року - у строк до 17.05.2024 року (включно) та з 18.05.2024 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 15.05.2024 № 946 (оприлюднено на офіційному веб-сайті Регулятора - 16.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у вересні 2022 року, у жовтні 2022 року, у листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року.
Отже, відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у вересні - листопаді 2022 року - у строк до 23.05.2024 року (включно) та починаючи з 24.05.2024 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії.
Відповідно до приписів ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Щодо заперечень відповідача стосовно того, що порушення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов'язань щодо оплати вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом, виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків відповідача з постачальниками та виробниками, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641 при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Суд зазначає, що вказаний пункт 11.4 Порядку не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Суд зазначає, що договором №62/01/20 від 28.01.2020 року саме на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом. Тобто, договір №62/01/20 від 28.01.2020 укладений між позивачем та відповідачем є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов'язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв'язку з невиконанням зобов'язання третіми особами перед відповідачем, відтак відсутній причинно - наслідковий зв'язок між діями НЕК "Укренерго" і виконанням своїх зобов'язань відповідачем перед позивачем за договором №62/01/20 від 28.01.2020.
Тож, посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини не приймається судом до уваги, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом".
Таким чином, враховуючи викладене, а також зміст абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди є таким, що настав.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про наявність підстав для зменшення суми боргу, через наявність заборгованості з неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення у позивача перед Гарантованим покупцем, з огляду на наступне.
Так, постановою НКРЕКП від 24.01.2024 №178 було змінено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (Порядок №641) та затверджено зміни до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307 (Правила №307).
Пунктом 4 вказаної постанови було зобов'язано оператора системи передачі, суб'єктів господарювання, що здійснювали продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, та операторів систем розподілу забезпечити виконання положень глави 16 Порядку в частині визначення та надання гарантованому покупцю обсягів невідпущеної електричної енергії суб'єктами господарювання, що здійснювали купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом у період з 08 вересня 2022 року по 26 січня 2024 року, не пізніше 01 березня 2024 року.
При цьому, пунктом 5 вказаної постанови зобов'язано Гарантованого покупця, суб'єктів господарювання, що здійснювали продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, та оператора системи передачі забезпечити виконання положень глави 16 Порядку в частині врегулювання відносин щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, що виникли в період з 08 вересня 2022 року по 26 січня 2024 року, а також розрахунку та погодження вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії не пізніше 01 квітня 2024 року.
Постановою НКРЕКП від 03.04.2024 №652, абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (надалі - Постанова N332) викладено у такій редакції: "Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення".
Проте, положення вказаної постанови жодним чином не звільняють Підприємство від обов'язку здійснення ним повної оплати придбаної електричної енергії за відповідним договором.
За доводами відповідача, у позивача є заборгованість за послугу з відшкодування частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення у розмірі 2 317, 09 грн.
Так, аналіз змісту вищезгаданих постанов НКРЕКП у їх сукупності та нерозривності свідчить, що відповідач, будучи учасником ринку, наділений правом зменшити розмір розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом і таке право кореспондується із необхідністю відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, що виникають у балансуючій групі гарантованого покупця, втім реалізація такого права можлива виключно у межах того розрахункового періоду, за яким виявлено несплату відповідних сум позивачем.
Суд звертає увагу відповідача на те, що норма абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 Постанови № 332, якою відповідачу надано право зменшити рівень розрахунків із продавцем електричної енергії за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, може бути застосована у позапроцесуальному порядку, зокрема, шляхом укладення відповідного правочину, в результаті якого відбулося б зарахування зустрічних однорідних вимог й у позивача відпали б підстави позову у відповідній частині. Також, у разі наявності у позивача заборгованості перед відповідачем, останній не був позбавлений права й можливості заявити відповідні вимоги в межах цієї справи шляхом пред'явлення зустрічного позову. Однак, таким процесуальним правом відповідач не скористався.
У контексті посилання відповідача підпункт 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 колегія зазначає, що законодавець наділив відповідача саме правом на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом, для реалізації якого відповідач мав вчинити певні дії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вчиняв жодних дій щодо реалізації свого права на зменшення розрахунків на несплачену позивачем суму частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця на суму 2317, 09 грн чи будь-яку іншу суму, не звертався до позивача із заявою про припинення зобов'язання відповідача з оплати боргу, сторони не відображали відповідні зменшення документально будь-яким чином. Відповідно, відсутні підстави для зменшення суми заборгованості відповідача за договором № 14716/01 від 29.12.2017 за поставлену електроенергію за "зеленим" тарифом, сума якої визначена в позовній заяві, на суму боргу зі сплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
У постанові від 24.09.2025 у справі № 910/5971/24 (з подібними правовідносинами) Верховний Суд виснував, що право відповідача на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, передбачені підпунктом 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 в редакції постанови від 03.04.2024 №652, не звільняє відповідача від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за спірним Договором. Крім того, слід врахувати і те, що стягнення заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у даній справі.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заперечень відповідача в цій частині.
Щодо доводів скаржника про настання форс-мажорних обставин, які виключають можливість стягнення з нього як з підприємства підвищеної соціальної спрямованості основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина перша статті 617 ЦК України).
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №904/6463/14 (3-216гс15)).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Разом з тим, форс - мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс - мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:
"- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;
- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14,14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката".
Згідно з пунктом 5.3 договору у редакції додаткової угоди № 1033/01/21 від 05.03.2021, наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства.
Відповідач, посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, вказує на наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які негативним чином вплинули на його господарську діяльність.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, зазначив, що:
"- лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";
- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання."
Верховний Суд у постановах від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 13.12.2023 у справі № 922/193/23, зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
В матеріалах справи відсутній сертифікат ТПП, який засвідчує настання форс-мажорних обставин саме для відповідача у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на військову агресію російської федерації проти України, як підставу для звільнення від виконання зобов'язань за договором на підставі ст. 617 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що негативні наслідки військової агресії російської федерації проти України в першу чергу впливають на позивача як на компанію, яка генерує електричну енергію, а потім вже на відповідача, який купує у позивача цю електроенергію. В силу ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник у грошовому зобов'язанні не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання, адже презюмується, що у державі завжди є в обігу грошові кошти, а воєнний стан на грошовий обіг не впливає.
Крім того, одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.
В апеляційній скарзі не наведено заперечень проти висновку суду першої інстанції в частині аргументів відповідача про настання форс-мажорних обставин, як підстави для звільнення його від виконання своїх договірних зобов'язань, не зазначено норм права, які суд першої інстанції невірно застосував або порушив та відповідно не спростовано цей висновок.
Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних і допустимих доказів виконання своїх обов'язків за договором в частині оплати у повному обсязі за поставлену електричну енергію суду не надав.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену електричну енергію за договором № 14716/01 від 29.12.2017 підтверджена належними та допустимими доказами і становить 338 516, 31 грн. А тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення цієї заборгованості.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 157, 00 грн 3 % річних за загальний період з 21.09.2022 по 07.07.2025 та 51 023, 38 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2022 року по червень 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).
Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат суд виснував, що позивачем допущено помилку у визначенні періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки остаточний розрахунок за отриману електричну енергію у липні 2022 року відповідач повинен був здійснити у строк до 26.09.2022 включно; у серпні 2022 року - до 20.03.2023 включно, отриману у лютому, липні, вересні 2023 року - у строк до 08.05.2024, отриману у грудні 2022 року, березні - червні 2023 року - у строк до 17.05.2024 (включно), отриману у вересні - листопаді 2022 року - у строк до 23.05.2024 (включно).
Тож, за розрахунком суду, обґрунтованою до стягнення є сума 3 % річних у розмірі 8546,58 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за періоди: з 27.09.2022 по 07.07.2025, з 21.03.2023 по 07.07.2025, з 09.05.2024 по 07.07.2025, з 18.05.2024 по 07.07.2025 та з 24.05.2024 по 07.07.2025 та сума інфляційних втрат у розмірі 41 730, 92 грн за період з жовтня 2022 року по червень 2025 року, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню частково.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Доводи позивача, викладені у відзиві, беруться до уваги судом апеляційної інстанції у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/9620/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова підписана 30.03.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
О.О. Євсіков