вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" лютого 2026 р. Справа№ 910/1509/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Колісник В.В.;
Пустовіт Ю.Ю.;
від відповідача: Підлипенський Д.В.;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 (повний текст складено 09.06.2025)
у справі № 910/1509/24 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про внесення змін до договору від 12.01.2023 №4600007058, скасування оперативно-господарської санкції та зобов'язання вчинити дії,
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішень господарських судів
Товариство з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про:
- внесення змін до договору від 12.01.2023 №4600007058 про закупівлю послуг щодо надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Красилів), а саме:
- пункт 4.1 Договору викласти в такій редакції: « 4.1. Підрядник зобов'язується виконати Роботи протягом 473 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід'ємною його частиною»;
- пункт 10.9.3 Договору викласти в наступній редакції: « 10.9.3. Термін дії Гарантії-до « 29» травня 2024 року включно»;
- пункт 11.1 Договору викласти в такій редакції: « 11.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє 503 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання». Додаток №3 до Договору - «Графік виконання робіт» викласти в новій редакції, а саме: «Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - 120 календарних днів»; «виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 408 календарних днів»; «пусконалагоджувальні роботи - 473 календарних днів»;
- скасування оперативно-господарської санкції у сумі 28 471 грн, застосованої Оператором до позивача за несвоєчасне виконання робіт, та зобов'язання відповідача повернути оперативно-господарську санкцію у сумі 28 417 грн на розрахунковий рахунок Товариства.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2023 у справі №910/1509/24 (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.), позовні вимоги задоволено повністю;
- внесено зміни до договору щодо надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Красилів), а саме:
пункт 4.1. договору викладено в такій редакції: « 4.1. Підрядник зобов'язується виконати Роботи протягом 473 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід'ємною його частиною»;
пункт 10.9.3 договору викладено в такій редакції: « 10.9.3. Термін дії Гарантії-до « 29» травня 2024 року включно»;
пункт 11.1 договору викладено в такій редакції: « 11.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє 503 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання». Додаток №3 до договору - «Графік виконання робіт» викласти в новій редакції, а саме: «Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - 120 календарних днів»; «виготовлення/ придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 408 календарних днів»; «пусконалагоджувальні роботи - 473 календарних днів»;
- скасовано оперативно-господарську санкцію у сумі 28 471 грн, застосовану Оператором до Товариства за несвоєчасне виконання робіт, та зобов'язано відповідача повернути оперативно-господарську санкцію у сумі 28 417 грн на розрахунковий рахунок позивача.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/1509/24 стягнуто з Оператора на користь Товариства 83 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1509/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2023 у справі № 910/1509/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про внесення змін до договору від 12.01.2023 №4600007058, скасування оперативно-господарської санкції та зобов'язання вчинити дії. Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс».
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти дану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» задовольнити. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24; ухвалити нове рішення у справі №910/1509/24, яким повністю задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» щодо внесення змін до договору від 12.01.2023 №4600007058 про закупівлю послуг щодо надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Красилів) та скасування оперативно-господарської санкції у сумі 28 471 грн. Судові витрати покласти на відповідача у повному обсязі.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, суд першої інстанції не дослідив належним чином надані позивачем докази щодо істотної зміни обставин і настання обставин непереборної сили та їх причинно-наслідковий зв'язок з затримкою позивача у виконанні зобов'язань за договором, у зв'язку з чим помилково виснував про те, що фактично до будь якого договору укладеного під час дії воєнного стану, неможливо застосовувати форс-мажорні обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану. Скаржник звертає увагу на те, що позивачем 17.12.2024 було подано заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог в якій позивач просив суд уточнити пункт 2 позовних вимог та викласти його зміст таким чином: внести зміни до договору, а саме: - пункт 4.1. договору викласти в такій редакції: « 4.1. Підрядник зобов'язується виконати Роботи протягом 849 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною»;- пункт 10.9.3. Договору викласти в наступній редакції: « 10.9.3. Термін дії Гарантії-до « 13» липня 2025 року включно»;- пункт 11.1. договору викласти в наступній редакції: « 11.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє 879 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання»;- додаток № 3 до договору - «Графік виконання робіт» викласти в новій редакції, а саме: «Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - 120 календарних днів»; «виготовлення/ придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 784 календарних днів»; «пусконалагоджувальні роботи 849 календарних днів». У підготовчому засіданні 10.02.2025 протокольною ухвалою судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення (уточнення) розміру позовних вимог, однак результат розгляду даної заяви відсутній, а, отже, судом було проігноровано Сертифікат № 3200-24-2245 (від 09 грудня 2024 року 616/03.23) виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, який підтверджує продовження дії форс-мажорних обставин до 09.12.2024.
Скаржник вказує на те, що на підтвердження дії обставин непереборної сили (форс-мажору) позивач надав відповідачу Сертифікат № 3200-24-2245 (від 09.12.2024 № 616/03.23), яким Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата засвідчила, що такий сертифікат виданий позивачу за конкретним договором підряду - № 4600007058 від 12.01.2023, укладеним з відповідачем; період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тривали в період обов'язку позивача виконати роботи за договором (з 14.08.2023 по 09.12.2024).
Скаржник зазначає, що за період з 14.08.2023 по 09.12.2024 на Київщині було 753 повітряні тривоги, загальною тривалістю понад 1 286 годин; на Хмельничинні 452 повітряні тривоги, загальною тривалістю понад 670 годин. Дані обставини стали перешкодою для здійснення виробничих процесів Товариства та призвели до уповільнення надання послуг (Розпорядження № 2023/07 від 03.07.2023 про встановлення призупинення робіт та Розпорядження № 2023/07-1 від 07.07.2023 про зупинення виконання робіт працівниками у зв'язку з ракетними обстрілами та повітряними тривогами були додані до позовної заяви і досліджені судом першої інстанції). Судом першої інстанції було зазначено, що більша частина повітряних тривог у період з 14.08.2023 по 29.11.2023 була в неробочий час, а тому оголошення повітряних тривог не могло вплинути на виконання Товариством робіт. Крім того, незрозуміло чому судом при визначені тривалості повітряних тривог в рішенні не було враховано період з 29.11.2023 до 09.12.2024, який підтверджується Сертифікатом № 3200-24-2245 (від 09.12.2024 № 616/03.23).
Також скаржник зазначає, що: - у Київській області з 89 повітряних тривог за період з 14.08.2023 по 29.11.2023 припало на робочий час, з урахуванням часу необхідного до повернення до робочого місця, близько 31 години (загальна сума затримки виробництва);- з 71 повітряної тривоги, які в аналогічний період оголошувались у Хмельницькій області, припало на робочий час близько 30 годин із врахуванням часу, необхідного для повернення до ГРС Красилів (загальний час затримки із виконання монтажних робіт). Також, суд першої інстанції не врахував сьогоденні реалії та людський фактор при оцінці часу повітряних тривог саме в робочий та не робочий час, оскільки більша частина повітряних тривог припадає саме на нічний час, коли працівники мають відпочивати. З метою адекватного влаштування праці та турботи про моральний та фізичний стан своїх працівників, позивач не вимагає працівників прибувати на робоче місце о 08:00, коли протягом всієї ночі до цього відбувались ракетні обстріли або атака безпілотників, а повітряна тривога закінчилась за годину до початку робочого дня. У зв'язку з чим, в такі дні робота підприємства так само затримувалась на декілька годин зранку, що однак також не враховано судом першої інстанції.
На думку скаржника, суд першої інстанції також мав врахувати період з 29.11.2023 до 09.12.2024, у зв'язку з розглядом заяви позивача про збільшення (уточнення) розміру позовних вимог, результат розгляду якої відсутній з невідомих причин.
На дату ознайомлення із умовами закупівлі та на дату розкриття тендерних пропозицій Відповідач не міг передбачити, що обстріли країною-агресором об'єктів, які не мають військового значення можуть збільшитися, а також не міг відвернути такі обстріли. Крім того, цілком непередбачуваними обставинами як для Позивача, так і для України в цілому стали обставини віялових відключень світла в Україні (блек-аути) через атаку країною-агресором на енергетичну інфраструктуру України взимку 2022-2023 років. Крім того, за період з 14.06.2023 по 01.07.2023 (тобто лише за два тижні) було мобілізовано начальника проектно-конструкторського відділу Ткаченка Р.В. та фахівця з інформаційних технологій Коновки О.М. Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс», що підтверджується відповідними наказами доданими до позовної заяви. Однак, суд першої інстанції зазначив, що увільнення працівників Товариства у зв'язку з призовом на військову службу не може вважатися форс-мажорною обставиною, оскільки доказів того, що наведені особи були залучено до виконання робіт за договором, немає, окрім того, інформації стосовно кількості осіб, які мають виконувати визначені договором роботи, та без яких такі роботи не можуть бути виконані вчасно, позивачем суду не надано. Очевидно, що працівники цих посад, а саме начальник проектно-конструкторського відділу та фахівець з інформаційних технологій приймають безсумнівну участь в реалізації таких договорів та займають ключову роль в підготовці, організації, контролі та виконанні робіт за цим договором.
На думку скаржника, проаналізувавши вищенаведені обставини, суд першої інстанції мав дійти логічного висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між форс мажорними обставинами, встановленими сертифікатом Київської регіональної ТПП, та обставинами, що створили реальну неможливість вчасного виконання ТОВ «Норма Плюс» свого зобов'язання перед замовником за договором.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що станом на дату спливу строку дії договору підрядником виконано роботи по договору на загальну суму 21 443 791,05 грн, що становить 69% від суми договору. Таким чином, є очевидними факти порушення підрядником строків виконання робіт по договору, що є підставою для застосування до нього передбачених договором штрафних санкцій, у зв'язку із несплатою яких застосовано оперативно-господарські санкції, про скасування яких просить позивач.
Також відповідач вказав на те, що у аналогічній справі № 910/332/24 суд констатував факт відсутності у спірних правовідносинах ознак форс-мажорних для цього конкретного випадку, оскільки: 1. договір № 4600006859 від 09.12.2022 укладено запровадження у грудні 2022 року, тобто після у лютому цього року воєнного стану, а довготривалі тривоги та загальна мобілізація відбувались і до укладення договору; 2. обставини, перелічені у сертифікатах Київської обласної (регіональної) ТПП від 11.12.2023 та від 21.02.2024, в період з дати укладення договору і до 14.08.2023 вже існували, а позивач ще до укладення договору встановив на підприємстві форс-мажорні обставини та зменшив обсяги виробничих процесів, що підтверджується розпорядженням від 01.12.2022; 3. відсутні докази на підтвердження збільшення тривалості повітряних тривог у Вінницькій області у період виконання договору порівняно з періодом до його укладення, адже загальновідомо, що уже з осені 2022 року енергосистема України потерпала від масованих ракетних обстрілів.
Враховуючи викладене, відповідач у цій справі наполягає на відсутності підстав для визнання зазначених обставин форс-мажором, оскільки усі наведені в сертифікаті Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-23-4587 (від 29.11.2023 №728/03.23) та апеляційній скарзі ТОВ «Норма Плюс» у цій справі є тими самими або подібними, як і у справі № 910/332/24.
Відповідач наголошує на тому, що позивач не має права покликатись до обставин мобілізації його працівників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки накази про увільнення зазначених працівників датовані 14.06.2023 та 01.07.2023, у той час як позивач у повідомленні про настання та в процесуальних документах по справі стверджує, що обставини непереборної сили розпочались для них з 14.08.2023. У той же час, як вже зазначалось, в п.8.2-8.3 договору закріплено домовленість сторін про те, що про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) сторони повинні сповістити одна одну про таке у письмовій формі протягом 10 (десяти) календарних днів. Наслідком пропуску такого строку є втрата права покликатись до цих обставин. Повітряні тривоги та ракетні і дронові обстріли території України, зокрема і за місцем проведення Робіт, мали місце і як до укладення договору, так і до 14.08.2023. Суттєві зміни у кількості, тривалості та рівні небезпеки під час повітряних тривог не відбувались протягом періоду виконання договору позивачем, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Відповідач зазначає, що надаючи оцінку спірним правовідносинам в оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції також не встановлено істотної зміни обставин, якими сторони керувались при вчиненні правочину та наявності обставин непереборної сили, а тому в цій справі відсутні підстави для застосування ст.652 ЦК України та зміни умов договору за рішенням суду. Окремо звертаємо увагу також на хибності логічної послідовності позовних вимог, оскільки позивач просить суд змінити умови договору та, як наслідок, скасувати застосовані відповідачем оперативно-господарські санкції. Разом із тим, ч.3 ст.653 ЦК України чітко та однозначно визначено, що зміни умов договору лише з моменту набрання рішенням суду законної сили. За ч.4 зазначеної статті, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Зважаючи на наведене, очевидним є висновок про те, що такі зміни не мають зворотню силу у часі, а тому зміна умов договору не може мати наслідком скасування застосованих оперативно-господарських санкцій.
Узагальнені доводи відповіді на відзив
Позивач неодноразово надавав належні та допустимі докази, які підтверджують настання форс-мажорних обставин, що перешкодили виконанню умов договору № 4600007058 від 12.01.2023. Київською обласною торгово-промисловою палатою було видано два сертифікати: № 3200-23-4587 (29.11.2023) та № 3200-24-2245 (09.12.2024), які підтверджують наявність обставин непереборної сили в період з 14.08.2023 по 09.12.2024. Посилання відповідача на те, що договір укладено під час воєнного стану, не спростовує факту подальшого ускладнення умов виконання робіт. Обставини, які виникли після укладення договору, не могли бути передбачені сторонами та істотно змінили баланс інтересів. Таким чином, застосуванню підлягає ст. 652 ЦК України. Оскільки було доведено існування об'єктивних перешкод для виконання договору, застосування штрафної санкції є неправомірним. Позивач належним чином повідомив відповідача про форс-мажор, дотримався вимог пункту 8 Договору, надав сертифікат ТПП. Відтак, підстави для застосування оперативно-господарської санкції в розмірі 28 417 грн були відсутні, а майно (грошові кошти) підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України. доводи відзиву ТОВ «Оператор ГТС України» не ґрунтуються на належних доказах, суперечать установленим фактам і наданим документам. Позивач довів як існування форс-мажору, так і причинно-наслідковий зв'язок із затримкою виконання робіт, що дає підстави для внесення змін до договору та скасування оперативно-господарської санкції.
Також позивач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу повідомив, що попередній розрахунок суми судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, включає: судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду (10 900,80); витрати на правничу допомогу, зокрема на супровід справи в суді адвокатом Пустовіт Ю.Ю. (83 000,00 грн.); очікувані витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в Північному апеляційному господарському суді (48 000,00 грн.). Документальні докази, що підтверджують надання професійної правничої допомоги, пов'язаної з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанцій, а також детальний розрахунок фактичних витрат, будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення апеляційного суду.
Узагальнені доводи додаткових пояснень
Позивач у додаткових поясненнях вказує на те, що з урахуванням умов Договору, положень ст. 188 ГК України та наявності підтверджених форс-мажорних обставин, позивач мав повне право ініціювати внесення змін до договору № 4600007058 від 12.01.2023, а відповідач був зобов'язаний надати позитивну відповідь на такі пропозиції (більш детально описано в додаткових пояснення від № 22.11/2024 від 22.11.2024, що містяться в матеріалах справи).
Позивач зазначив, що прострочення підрядника почалося з 12.01.2024, і саме з цієї дати у замовника виникло право на нарахування штрафних санкцій. Доводи відповідача про можливість нарахування санкцій за прострочення виконання окремих етапів робіт є хибною, оскільки відповідальність підрядника настає за прострочення виконання робіт у цілому, а не окремих їх етапів. Водночас відповідач нарахував штрафні санкції за порушення строків виконання робіт за другим етапом, посилаючись на те, що відповідно до пункту 2 Додатку № 3 (Графік виконання робіт) підрядник зобов'язаний був виконати виготовлення/придбання основних блоків і вузлів, будівельно-монтажні та електромонтажні роботи протягом 300 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 08.11.2023. Натомість підрядник надав акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 14.11.2023 та акт вартості устаткування на суму 5 683 399,51 грн, що, на думку відповідача, свідчить про порушення господарського зобов'язання (копія Вимоги № ТОВВИХ-23-16855 від 23.11.2023 міститься у додатках до позовної заяви «пункт №50»).
Заперечуючи проти доводів додаткових пояснень позивача, відповідач у додаткових поясненнях поданих до суду, вказав на те, що Збільшення розміру позовних вимог було зумовлено отриманням позивачем нового сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати. Відтак, зі змісту оскаржуваного Товариством рішення очевидно вбачається факт прийняття Господарським судом Київської області до розгляду заяви ТОВ «Норма Плюс» збільшених позовних вимог. Слід зауважити, що оновлений сертифікат про форс-мажорні обставини не містить інформації щодо засвідчення нових обставин - лише про збільшену тривалість засвідченого періоду. Надаючи оцінку обставинам справи в цілому та наданим Товариством сертифікатам регіональної торгово-промислової палати, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 та правильно застосовано ст. 617 ЦК України до спірних правовідносин.
Укладаючи 12.01.2023 договір № 4600007058, позивач і відповідач згодили необхідність виконання обумовлених ним робіт із дотриманням Графіку виконання робіт (Додаток №3), яким визначено строки виконання окремих частин робіт. Оскільки така домовленість не була змінена сторонами шляхом укладення додаткової угоди чи то відповідні умови (п. 1.2, 4.1, 7.2.5, 7.3.1, 10.2, 14.5.3 та Додаток №3 до Договору) не були скасовані або змінені за рішенням суду, дотримання Підрядником строків виконання окремих частин робіт є обов'язковим.
Відповідач вказує на те, що суб'єкти господарювання, звертаючись до суду з вимогою про зміну договору в зв'язку з істотною зміною обставин, повинні бути готовими до підвищених стандартів доказування, оскільки межа між комерційним ризиком та істотною зміною обставин є доволі розмитою та в кожному окремому випадку розглядається судом за своїм внутрішнім переконанням.
Також відповідач звертаємо увагу на те, що відповідач не навів достатніх правових підстав для долучення додаткових доказів на стадії апеляційного перегляду справи, зокрема, не обґрунтував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, не довів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від заявника, не надав доказів на підтвердження неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції, а також не просить поновити строк для подання доказів.
Відповідач просить не приймати до розгляду та не враховувати при ухваленні постанови у справі № 910/1509/24 докази, надані разом з додатковими поясненнями ТОВ «Норма Плюс».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи справу № 910/1509/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24. Призначено справу № 910/1509/24 до розгляду у судовому засіданні 02.09.2025.
02.09.2025 о 09:20 по 13:00 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв'язку з чим судове засідання не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 на 07.10.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, у судових засіданнях 07.10.2025, 11.11.2025 оголошувались перерви до 11.11.2025, 16.12.2025, відповідно.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 16.12.2025 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 на 03.02.2026.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/1509/24 розглядалась протягом розумного строку.
Позиції учасників справи
Представники позивача у судовому засіданні 03.02.2026 підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.02.2026 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 12.01.2023 між позивачем, як підрядником та відповідачем, як замовником, укладено договір, за умовами якого:
- позивач за завданням відповідача, відповідно до умов договору, зобов'язався на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Красилів) згідно з вимогами чинних нормативних документів і технічної документації, а відповідач - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов договору (пункт 1.1 договору);
- склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 договору);
- загальна вартість виконуваних робіт за договором, що є ціною договору згідно з договірною ціною (додаток №2) становить: 31 182 696 грн, в тому числі ПДВ 20% - 5 197 116 грн (пункт 3.1 договору);
- ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено договором та чинним законодавством України (пункт 3.2 договору);
- оплата за договором проводиться в такому порядку: відповідач протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок позивача суму вартості прийнятих робіт; при складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3 (пункт 3.3 договору);
- позивач не має права вимагати уточнення договірної ціни у зв'язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт (пункт 3.4 договору);
- позивач зобов'язався виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання договору з обов'язковим дотриманням погодженого із відповідачем графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до договору та є невід'ємною його частиною (пункт 4.1 договору);
- строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 4.2 договору);
- датою закінчення виконаних позивачем робіт вважається дата їх прийняття відповідачем в порядку, передбаченому розділом 5 Договору; виконання робіт може бути закінчено позивачем достроково за умови письмової згоди замовника (пункт 4.3 договору);
- місце виконання робіт: ГРС Красилів, м. Красилів, Хмельницька обл. (пункт 4.4 договору);
- передача виконаних робіт позивачем та прийняття їх відповідачем оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (пункт 5.1 договору);
- акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує позивач та надає його відповідачу не пізніше 25 числа звітного місяця; разом з актом приймання виконаних робіт позивач надає відповідачу повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва; відповідач протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або надсилає мотивоване заперечення проти такого підписання; при прийманні виконаних робіт відповідач може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством (пункт 5.2 договору);
- позивач зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток №3) строки роботи згідно з технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), ДБН та іншою нормативною документацією (підпункт 7.3.1 пункту 7.3 договору);
- жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (пункт 8.1 договору);
- сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі; повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (пункт 8.2 договору);
- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (пункт 8.3 договору);
- сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за договором продовжується на строк, відповідний строку дії зазначених обставин (пункт 8.4 договору);
- якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 (дев'яносто) календарних днів, то кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання (пункт 8.5 договору);
- у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до позивача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів позивач додатково сплачує відповідачу штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт (пункт 10.2 договору);
- у випадку порушення вимог розділу 2 договору щодо якості робіт позивач несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від вартості неякісних робіт (пункт 10.7 договору);
- відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі за предметом закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Красилів)» згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі №UA-2022-12-05-016887-a, оприлюдненого на вебпорталі Уповноваженого органу 05.12.2022, позивач зобов'язався надати відповідачу не пізніше дати укладення договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - гарантія) на суму 1 559 134,80 грн, що становить 5% відсотків ціни договору (підпункт 10.9.1 пункту 10.9 договору);
- права та обов'язки сторін за договором настають за умови настання відкладальної обставини (відповідно до частини першої статті 212 ЦК України), а саме: надання позивачем відповідачу в забезпечення виконання договору гарантії згідно з підпунктом 10.9.1 пункту 10.9 договору (підпункт 10.9.2 пункту 10.9 договору);
- термін дії гарантії - до 15.03.2024 включно; у разі продовження терміну (строку) дії договору позивач зобов'язується надати відповідачу не пізніше дати укладання додаткової угоди про продовження терміну (строку) дії договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов'язань позивача за договором на термін (строк), на який продовжено термін (строк) дії договору (підпункт 10.9.3 пункту 10.9 договору);
- договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів; в частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 11.1 договору);
- істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання договору і до виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені в Законі України «Про публічні закупівлі» або в іншому нормативно-правовому документі, що визначає підстави для зміни істотних умов договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (пункт 14.4 договору);
- всі зміни і доповнення до договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору (пункт 14.6 договору).
Позивач зазначив про те, що починаючи з 14.08.2023 йому стало неможливо дотримуватися графіку виконання робіт у зв'язку із здійсненням з боку рф масованих ворожих атак/обстрілів, форс-мажорними обставинами контрагента Товариства та мобілізацією працівників.
Також, в подальшому, позивач листом від 22.08.2023 №463 повідомив відповідача про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажор).
Відповідач листом від 24.08.2023 №ТОВВИХ-23-11640 повідомив, що залишає за собою право не приймати сертифікат ТПП, який може бути наданий позивачем та відмовити позивачу в прийнятті та урахуванні такого сертифікату, якщо: позивачем не дотримано порядку, встановленого умовами договору, щодо повідомлення про настання форс-мажорних обставин та надання відповідного сертифікату ТПП; з наданого сертифікату ТПП та документів не вбачається, що внаслідок настання обставин, які зазначені як форс-мажорні (війна, військові дії), виконання позивачем зобов'язань за договором стало неможливим.
Листом від 28.08.2024 № 483 позивач надав свої пояснення стосовно причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання за договором.
04.09.2023 відповідач надіслав позивачу вимогу про оплату 1 757,42 грн штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за травень 2023 року. Штрафна санкція була нарахована за невчасне виконання робіт згідно з додатком №3 до договору. Позивач погодився із застосованою штрафною санкцією на вказану суму та оплатило її платіжною інструкцією від 12.10.2023 №1753.
При цьому, за порушення строків (до 08.11.2023) виконання робіт за договором (II етап) відповідач листом від 23.11.2023 вимагав у строк до 28.11.2023 сплатити штрафні санкції у вигляді пені у сумі 28 417 грн.
З метою встановлення істотної зміни обставин, що спричинили неможливість виконання договірних зобов'язань у встановлені договором строки, позивач звернувся до Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати з питанням щодо проведення аналізу фактичних обставин справи, що склалися в його господарській діяльності стосовно унеможливлення виконання зобов'язання за договором.
29.11.2023 Київською обласною (регіональною) ТПП видано сертифікат №3200-23-4587 (від 29.11.2023 № 728/03.23) про форс-мажорні обставини, яким засвідчено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок: загальна військова мобілізація, військові дії, введення комендантської години, постійні масовані ракетні та артилерійські обстріли, повітряні тривоги в зв'язку з цим, унеможливлення виконання роботи тривалий час, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання, позивачу за договором, які унеможливлювали його виконання; періоди дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 14.08.2023; дата закінчення - тривають на 29.11.2023.
Листом від 29.11.2023 № 677 позивач повідомив відповідача про те, що послуги та роботи були виконані вчасно, із врахуванням строку дії форс-мажорних обставин та на підставі підпункту 7.4.2 пункту 7 договору позивачем було ініційовано внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди про продовження строку виконання зобов'язань підрядника, та продовження граничного терміну виконання робіт.
29.11.2023 відповідачем була застосована до позивача оперативно-господарська санкція у сумі 28 417 грн за порушення строків виконання робіт.
Так, позивач вважає, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, з огляду на що позивач наполягає на внесенні змін до договору, зокрема, стосовно строків його виконання.
Позивач зазначає, що протягом періоду з 14.08.2023 по 29.11.2023 були наявними повітряні тривоги у Київській області, також позивач зазначає, що ще одним ключовим моментом для уповільнення виконання робіт є мобілізація; за період дії форс-мажорних обставин було мобілізовано два співробітники Товариства; з метою належного виконання зобов'язань за договором позивач отримав бронювання співробітників, на підтвердження чого позивачем надано наказ Товариства від 02.10.2017 №14, яким прийнято ОСОБА_3 на посаду заступника директора з технічних питань; наказ Товариства від 04.06.2020 №5, яким прийнято на роботу ОСОБА_2 на посаду фахівця з інформаційних технологій; наказ Товариства від 02.02.2022 №9-К, яким прийнято ОСОБА_1 на посаду начальника проектно-конструкторського відділу; наказ Товариства від 05.05.2022 №8-К, яким призначено заступника директора з технічних питань ОСОБА_3 відповідальною особою за здійснення контролю щодо своєчасності виконання робіт, передбачених умовами укладених договорів з Оператором в умовах воєнного стану; наказ Товариства від 14.06.2023 №14/1-К, яким увільнено ОСОБА_1 , начальника проектно-конструкторського відділу, у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період; наказ Товариства від 01.07.2023 №17/1-К, яким увільнено ОСОБА_2 , фахівця з інформаційних технологій, у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період; наказ Міністерства економіки України від 21.08.2023 №11600 заброньовано за Товариством на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у Товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з відповідачем договір (укладений за результатами публічної закупівлі), усвідомлював, що кінцевою датою виконання робіт ІІ етапу є дата, визначена у графіку до договору, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину, з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки, тобто позивач, підписавши договір, погодило усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати виконання кожного етапу робіт.
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
За висновками Верховного Суду у таких правовідносинах ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
Стаття 652 ЦК України містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов'язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
Згідно з вимогами цієї статті у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №910/15484/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 зі справи №912/3323/20.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина друга статті 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин, навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 зі справи № 912/3323/20).
Разом з тим форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що укладаючи договір 12.01.2023, тобто майже через рік від дня введення воєнного стану в України (24.02.2022), та погоджуючись із встановленими строками виконання робіт, позивач мав розуміти та розумів, чи зможе він виконати погоджені у Договорі роботи у відповідні строки.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що настання форс-мажорних обставин є підставою для звільнення сторони від відповідальності за неналежне виконання умов договору, якщо сторона доведе, що саме ці обставини вплинули на це порушення, водночас, форс-мажорні обставини не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, оскільки, як вже було зазначено, сторони уклали договір під час дії воєнного стану, і усвідомлювали, що воєнні дії можуть вплинути на виконання договору.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи,погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що більша частина повітряних тривог у період з 14.08.2023 по 29.11.2023 була в неробочий час, а тому оголошення повітряних тривог не могло вплинути на виконання робіт.
При цьому, доводи скаржника про те, що з метою адекватного влаштування праці та турботи про моральний та фізичний стан своїх працівників, позивач не вимагає працівників прибувати на робоче місце о 08:00, коли протягом всієї ночі до цього відбувались ракетні обстріли або атака безпілотників, а повітряна тривога закінчилась за годину до початку робочого дня, у зв'язку з чим, в такі дні робота підприємства так само затримувалась на декілька годин зранку, оцінюються колегією суддів критично, оскільки внутрішній розпорядок та організація роботи скаржника не можуть вважатись істотною зміною обставин, враховуючи також те, що масовані обстріли були наявними ще з осені 2022року, тобто до підписання спірного договору.
Доводи скаржника про увільнення працівників Товариства ОСОБА_1 (начальника проектно-конструкторського відділу) та Коновку О.М. (фахівця з інформаційних технологій) у зв'язку з призовом на військову службу не може вважатися форс-мажорною обставиною, оскільки доказів того, що наведені особи були залучено до виконання робіт за договором, немає, окрім того, інформації стосовно кількості осіб, які мають виконувати визначені договором роботи, та без яких такі роботи не можуть бути виконані вчасно, скаржником суду не надано.
Недодержання контрагентом позивача своїх обов'язків за договором поставки не є тим випадком, наявність якого може бути підставою для внесення змін у договір про публічні закупівлі в частині продовження строків виконання робіт та дії договору або свідчити про можливість звільнення позивача від відповідальності за порушення строків виконання робіт.
Колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює посилання скаржника на сертифікати ТПП, оскільки позивачем не доведено, яким саме чином, форс-мажор, підтверджений сертифікатами, вплинув на неможливість виконання зобов'язань за договором у встановлені строки, враховуючи, зокрема те, що повітряні тривоги не мають постійного характеру, водночас скаржником не доведено, чому він не міг виконати роботу в періоди між тривогами, тобто наявність сертифіката Торгово-промислової палати (ТПП) не дає автоматичного звільнення від відповідальності.
Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано при прийнятті оскаржуваного рішення заяви позивача про збільшення позовних вимог, є безпідставними та спростовуються змістом оскаржуваного рішення, у яком зазначено про те, що: «протокольною ухвалою від 10.02.2025 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення (уточнення) розміру позовних вимог, подану суду 17.12.2024, в якій Товариство просить суд уточнити пункт 2 позовних вимог та викласти його зміст таким чином…», тобто справа № 910/1509/24 розглядалась судом першої інстанції з урахуванням поданої позивачем заяви.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що за відсутності істотної зміни обставин, якими сторони керувались при вчиненні правочину, а також за відсутності обставин непереборної сили, не можна змінити договір за рішенням суду, що у своїй сукупності є достатньою та самостійною підставою для відмови у позові в частині вимоги про внесення змін у пункти договору та, як наслідок, свідчить про відсутність підстав для скасування оперативно-господарських санкцій, застосованих відповідачем за порушення позивачем строків виконання зобов'язання, відповідно доводи скаржника про наявність підстав для задоволення позову обгрунтовано відхилено судом першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1509/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 910/1509/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 01.04.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко