вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2026 р. Справа № 927/559/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
представники сторін - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині зупинення розгляду заяви
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025
у справі № 927/559/25 (суддя Кузьменко Т.О.)
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" (надалі - позивач; ТОВ "Інвест-Сервіс"; заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач; НБУ; апелянт; скаржник;) про відшкодування шкоди.
Київський міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач; ОСОБА_1 ; заявник; апелянт; скаржник;) про стягнення 161 252,00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, кошти мікрогранту в розмірі 161 252,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі № 927/559/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі № 927/559/25 залишено без змін.
До Господарського суду Чернігівської області 23.12.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про визнання наказів, виданих 17.12.2025 Господарським судом Чернігівської області про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 3 028,00 грн судового збору, та про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 161 252,00 коштів мікрогранту, з зазначенням реквізитів спеціального рахунку в АТ «Ощадбанк» такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, до розгляду. Запропоновано Київському міському центру зайнятості надати свої доводи та/або заперечення щодо поданої заяви. Зупинено розгляд заяви до повернення матеріалів справи № 927/559/25 до суду першої інстанції.
За висновками місцевого господарського суду, серед іншого, зважаючи на направлення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду, у зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду заяви, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку та належного розгляду заяви з урахуванням доводів заявниці, викладених у заяві, необхідним є прийняття до розгляду заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню та зупинення розгляду заяви до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025 в частині зупинення розгляду заяви до повернення матеріалів справи № 927/559/25 до суду першої інстанції. Постановити ухвалу, якою вирішити питання тимчасового захисту, зупинення дій/виконання судових наказів, виданих 17.12.2025 у справі № 927/559/25 до вирішення заяви за ст. 328 ГПК України та/або зобов'язати суд першої інстанції невідкладно розглянути заяву за ст. 328 ГПК України.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала фактично позбавляє відповідача ефективного судового захисту від примусового виконання судових наказів (виконавчих документів), законність яких уже поставлена під сумнів заявою за ст. 328 ГПК України. Крім того, така ухвала містить внутрішню юридичну суперечність, яка прямо вказує на процесуальну хибність видачі наказів 17.12.2025.
Апелянт наголошує, що прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали: порушує принцип ефективного судового захисту; за змістом є внутрішньо суперечливою; фактично легалізує наслідки наказів, виданих за умов, які сам суд визнає перешкодою для процесуальних дій; нівелює зміст ст. 328 ГПК України та створює ризик невідворотної шкоди; прийнята на тлі процесуальної ситуації, де заперечення боржника щодо видачі наказів були подані та зареєстровані, але не розглянуті, натомість накази видані.
Скаржник вказує, що суд 1-ої інстанції підмінив предмет захисту: замість «зупинення виконання наказів» - «зупинення розгляду заяви». Так, подана заявником на підставі ст. 328 ГПК України заява це механізм оперативного судового контролю за виконавчим документом, виданим самим судом. Її сенс: швидко усунути помилку/незаконність або нейтралізувати виконавчий документ, що створює ризик порушення прав боржника.
Відповідач підкреслює, що стаття 328 ГПК України закладена як швидкий інструмент захисту від помилково виданого або такого, що втратив підстави, виконавчого документа. Втім, зупинення розгляду "до повернення матеріалів" - це фактично невизначений строк, який: позбавляє боржника процесуального захисту; залишає накази активними; створює нерівність сторін (стягувач має примус, боржник - "чекає").
Окремо ОСОБА_1 звертає увагу, що місцевий господарський суд не мотивував неприйняття/фактичну відмову щодо клопотання про зупинення дії/виконання наказів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025, апеляційна скарга в справі № 927/559/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Демидова А.М., Владимиренко С.В.
У зв'язку з перебування суддів Демидової А.М. та Владимиренко С.В. у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/375/26 від 04.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 справу № 927/559/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025 в частині зупинення розгляду заяви у справі № 927/559/25. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025 в частині зупинення розгляду заяви у справі № 927/559/25 призначено до судового розгляду. Судом апеляційної інстанції, з огляду на предмет апеляційного оскарження, зокрема ухвали господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025 в частині зупинення розгляду заяви до повернення матеріалів справи № 927/559/25 до суду першої інстанції, - ухвалено про відсутність підстав для розгляду інших клопотань апелянта.
Після відкриття апеляційного провадження відповідачем подано клопотання про зупинення дії судових наказів, виданих 17.12.2025 Господарським судом Чернігівської області у справі № 927/559/25 (суддя Шморгун В.В.): наказу про стягнення 161 252,00 грн коштів мікрогранту; наказу про стягнення 3 028,00 грн судового збору, до завершення апеляційного перегляду ухвали від 25.12.2025 та/або до вирішення по суті заяви за ст. 328 ГПК України.
Також у клопотанні ОСОБА_1 просить постановити окрему ухвалу про зупинення дії наказів та направити її копію учасникам справи, а також Бахмацькому відділу ДВС Ніжинського району Чернігівської області (Сумське МРУ Мін'юсту) через електронний суд для забезпечення зупинення виконавчих проваджень № 80107757 та № 80108030.
До апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Київський міський центр зайнятості просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Згідно аргументів позивача, враховуючи відсутність добровільного виконання ОСОБА_1 рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025, Київським міським центром зайнятості 15.12.2025 подано через підсистему «Електронний суд» відповідну заяву про видачу судового наказу в даній справі.
17.12.2025 Господарським судом Чернігівської області видано накази про примусове виконання рішення по справі № 927/559/25.
Позивач акцентує, що оскільки заборгованість ОСОБА_1 за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі № 927/559/25 (щодо стягнення коштів мікрогранту в розмірі 161 252,00 грн та 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору) так і не сплачена, судове рішення не виконано, то накази про примусове виконання рішень, в даній справі, не можуть бути визнані такими, що не підлягають виконанню.
Від відповідача надійшли заперечення на вiдзив Київського мiського центру зайнятостi на апеляцiйну скаргу.
Представники сторін в судове засідання 04.03.2025 не з'явились. Про час та місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 19.02.2025 про доставку електронного документа в електронні кабінети останніх.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність від сторін обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Поряд із цим, судовою колегією зазначається про надходження 23.02.2026 та 04.03.2026 від позивача та відповідача заяв про розгляд справи без їх участі.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Як уже зазначалось, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, кошти мікрогранту в розмірі 161 252,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі № 927/559/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі № 927/559/25 залишено без змін.
До Господарського суду Чернігівської області 23.12.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про визнання наказів, виданих 17.12.2025 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., зокрема, про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 3 028,00 грн судового збору, та про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 161 252,00 коштів мікрогранту, з зазначенням реквізитів спеціального рахунку в АТ «Ощадбанк» такими, що не підлягають виконанню.
Оскаржуваною ухвалою прийнято заяву ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, до розгляду. Запропоновано Київському міському центру зайнятості надати свої доводи та/або заперечення щодо поданої заяви. Зупинено розгляд заяви до повернення матеріалів справи № 927/559/25 до суду першої інстанції.
У рамках зазначеного, колегією суддів акцентується, що предметом даного апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025 у справі № 927/559/25 у частині зупинення розгляду заяви до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
З огляду на вказане, судовою колегією зазначається, що за ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 4 ст. 262, ч. 2 ст. 281 ГПК України, ухвалою вирішується питання про витребування матеріалів справи. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/559/25.
Супровідним листом від 04.09.2025 № 927/559/25/10-07/889/25 справа направлена Господарським судом Чернігівської області до Північного апеляційного господарського суду.
Станом на дату постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали справа № 927/559/25 до Господарського суду Чернігівської області не поверталась.
Отже, з огляду на перебування станом на 25.12.2025 матеріалів справи № 927/559/25 у Північному апеляційному господарському суді, судова колегія вважає вмотивованими висновки місцевого господарського суду про те, що в зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду заяви, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку та належного розгляду заяви з урахуванням доводів заявниці, викладених у заяві, процесуально доцільним було прийняття заяви відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню до розгляду та зупинення розгляду такої заяви до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
З цих підстав колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта щодо необґрунтованого зупинення розгляду заяви відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню до повернення матеріалів справи до суду 1-ої інстанції.
Інші аргументи апелянта, взяті до уваги колегією суддів, однак вони не впливають на результат апеляційного перегляду, отже не потребують окремого дослідження.
Щодо клопотання заявника про зупинення дії судових наказів, виданих 17.12.2025 Господарським судом Чернігівської області у справі № 927/559/25 (суддя Шморгун В.В.): наказу про стягнення 161 252,00 грн коштів мікрогранту; наказу про стягнення 3 028,00 грн судового збору, до завершення апеляційного перегляду ухвали від 25.12.2025 та/або до вирішення заяви за ст. 328 ГПК України по суті, то судова колегія вказує, що в силу ч. 3 ст. 328 ГПК України до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Водночас, зупинення дії судових наказів до завершення апеляційного перегляду ухвали від 25.12.2025 приписами ч. 3 ст. 328 ГПК України не передбачено.
Крім того, згідно правил ст. 328 ГПК України, зупинення виконання за виконавчим документом або заборона приймання виконавчого документа до виконання відноситься до прерогативи суду, який видав виконавчий документ.
За наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання заявника, через необґрунтованість.
У частині клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, судовою колегією зазначається, що в силу приписів ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування,
Отже, з огляду на викладені у цій постанові висновки щодо суті спору, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта щодо наявності правових підстав для постановлення окремої ухвали.
З приводу решти доводів апелянта, викладених в його апеляційній скарзі, судова колегія звертає увагу, що наведені відповідачем аргументи були почуті й враховані судом апеляційної інстанції. Натомість, ухвала в частині заявленого предмета апеляційного оскарження є вмотивованою, а місцевим господарським судом достатньо повно зазначено підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 ГПК України).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру останнього.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За висновками судової колегії, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта (відповідача в справі).
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025 у справі № 927/559/25 в частині зупинення розгляду заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.12.2025 у справі № 927/559/25 - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1 .
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 31.03.2026.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков