ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4389/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026, ухвалене суддею Желєзною С.П. м. Одеса
по справі №916/4389/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91»
про стягнення 184 384,44 грн,
Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду, що оскаржується в апеляційному порядку:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91» (далі ОСББ «Перемоги 91») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 184 384,44 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 162 992,17 грн, 3% річних у розмірі 1 644,23 грн, пені у розмірі 16 990,40 грн, збитків від інфляції у розмірі 2 757,64 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ГК «Нафтогаз України» посилається на неналежне виконання зобов'язань, взятих на себе відповідачем за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині оплати спожитого природного газу протягом періоду з 02.03.2025 до 14.04.2025.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі №916/4389/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91» про стягнення 184 384,44 грн - задоволено частково, стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» суму основного боргу у розмірі 37 548,56 грн, 3% річних у розмірі 76,47 грн, пеню у розмірі 93,04 грн, збитки від інфляції у розмірі 483,79 грн, судовий збір у розмірі 501,89 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий суд встановив, що між сторонами існували договірні відносини постачання природного газу постачальником «останньої надії», однак, ОСББ «Перемоги 91», як юридична особа, створена для забезпечення побутових потреб співвласників, є колективним побутовим споживачем. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування тарифу для населення, а не для непобутових споживачів, що зумовило перерахунок вартості спожитого газу та зменшення розміру заявленої заборгованості. Також судом враховано обмеження закону, встановлені на період воєнного стану щодо нарахування штрафних санкцій, і визнано можливим їх стягнення лише за обмежений період.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі №916/4389/25 в частині, у якій відмовлено у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в частині стягнення основного боргу у розмірі 125 443,61 грн, пені у розмірі 16 897,36 грн, 3% річних у розмірі 1 567,76 грн, інфляційних втрат у розмірі 2273,85 грн - задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статтю 632 Цивільного кодексу України, положення Закону України «Про ринок природного газу» (пункти 26, 34, 37 частини першої статті 1, статтю 2), Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також не застосував норми спеціального регулювання, що визначають правовий статус постачальника «останньої надії» та порядок формування ціни на природний газ, зокрема пункт 24 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 809, та відповідні положення Правил постачання природного газу і Кодексу газотранспортної системи.
Окрім цього, місцевий суд неправильно витлумачив частину другу статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування»» та положення про покладення спеціальних обов'язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 222, безпідставно поширивши їх на спірні правовідносини.
Також суд порушив норми процесуального права, зокрема статті 73- 75, 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, не надавши належної оцінки доказам та не з'ясувавши у повному обсязі обставини справи, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. У зв'язку з цим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, вказує апелянт.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемоги 91» правом, визначеним ст. 263 ГПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось. Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Рух справи у Південно-західному апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2026, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
23.01.2026 безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 по справі №916/4389/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі №916/4389/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/4389/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
29.01.2026 матеріали справи №916/4389/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина сьома статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»).
Ціна позову у справі №916/4389/25 складає 184384,44 грн, оскаржується апелянтом в частині 146182,58 грн, тобто є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позовної заяви (3 028, 00 грн з 01.01.2025*100 = 302 800, 00 грн).
Враховуючи означене та з огляду на ціну позову у даній справі, перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою ТОВ «ГК «Нафтогаз України» ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Павленко Н.А., суддів: Богатиря К.В., Лічмана Л.В. від 03.02.2026 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Окрім цього, вказаною ухвалою апеляційного суду було запропоновано учасникам провадження у 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі подати відзиви/письмові пояснення на апеляційну скаргу (доданих до них документи) та відповідно до ч.4 ст.263 ГПК України надати суду докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції:
Матеріалами справи підтверджено, що 25.04.2016 було зареєстровано ОСББ «Перемоги 91», основним видом діяльності якого є комплексне обслуговування об'єктів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 793-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було визначено на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування постачальником «останньої надії» без проведення конкурсу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1387/27832, затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» та постановлено, що суб'єкти господарювання, визначені Кабінетом Міністрів України як постачальники, які не мають права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (постачальники останньої надії), оформлюють свої договірні відносини зі споживачами на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії.
Згідно з п.1 розд.VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496 (Правила постачання природного газу), постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до п. 1.3 цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі Споживачем враховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За цим договором Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п.2.1 Типового договору).
Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Умовами п. 4.2 договору закріплено, що об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Згідно з п. п. 4.3, 4.4 договору Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).
Листом від 03.03.2025 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було повідомлено ОСББ «Перемоги 91» про укладення між сторонами договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Таким чином, між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та ОСББ «Перемоги 91» виникли правовідносини з постачання природного газу постачальником «останньої надії» на підставі типового договору, який є публічним договором приєднання та вважається укладеним з моменту фактичного початку постачання газу.
З матеріалів справи вбачається, у відповідь на адвокатський запит, листом №ТОВВИХ-25-14315 від 12.09.2025 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» було надано скриншоти з інформаційної платформи щодо запитуваних споживачів. Згідно із скриншотами з інформаційної платформи ОСББ «Перемоги 91» було закріплено за постачальником «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», протягом періоду з 02.03.2025 до 31.03.2025 було спожито 4677,00 куб.м., з 01.04.2025 до 14.04.2025 було спожито 42,00 куб.м. При цьому на інформаційній платформі відповідач віднесений Оператором ГРМ (АТ «Одесагаз») до категорії «виробник теплової енергії».
31.03.2025 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було складено акт приймання-передачі природного газу №6910 у березні 2025 року обсягом 4,67700 тис.куб.м. на загальну суму 161 682,61 грн.
10.04.2025 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було виставлено ОСББ «Перемоги 91» рахунок №14180 на оплату спожитого природного газу за березень 2025 року на суму 161 682,61 грн.
30.04.2025 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було складено акт приймання-передачі природного газу №9014 у квітні 2025 року обсягом 0,04200 тис.куб.м. на загальну суму 1309,56 грн.
09.09.2025 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було виставлено ОСББ «Перемоги 91» рахунок №17361 на оплату спожитого природного газу за квітень 2025 року на суму 1309,56 грн.
На підтвердження направлення на адресу ОСББ «Перемоги 91» типового договору, листа від 03.03.2025, а також рахунків та актів позивачем було надано списки згрупованих поштових відправлень від 03.03.2025, від 11.04.2025, від 12.05.2025 (а.с.10; а.с.18; а.с.20).
Тобто, згідно з даними оператора газотранспортної системи, ОСББ «Перемоги 91» було включено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та у період з 02.03.2025 по 14.04.2025 спожито 4,71900 тис. куб. м природного газу.
Однак, ОСББ «Перемоги 91» взятих на себе зобов'язань за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині оплати спожитого природного газу не виконало, виставлені ТОВ «ГК «Нафтогаз України» рахунки за спожитий природній газ не сплатило, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд виходить із такого.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України, зокрема, встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Нормами ст. 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Договір постачання природного газу об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 №793-р було визначено постачальником «останньої надії» без проведення конкурсу на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
Згідно з п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім'я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
Зважаючи на означене, судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, що між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та ОСББ «Перемоги 91» виникли зобов'язання на підставі публічного договору постачання природного газу постачальником «останньої наді».
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач спожив протягом періоду з 01.03.2025 до 14.04.2025 природній газ в обсязі 4,71900 тис.куб.м. зазначених в актах приймання-передачі.
Позивач, заявляючи позовні вимоги, відніс відповідача до категорії споживачів, які не є побутовими, і застосував до відповідача ціну на природний газ для споживачів, які не є побутовими, з чим Господарський суд Одеської області не погодився, вказавши, що розрахунок за спожитий відповідачем природний газ необхідно здійснювати із застосуванням тарифу, визначеного для населення, а не для комерційних підприємств.
Враховуючи споживання ОСББ «Перемоги 91» природного газу обсягом 4,71900 тис.куб.м., господарський суд дійшов правильного висновку, що його вартість становить 37 548,56 грн (4,71900 тис.куб.м. * 1000 = 4719,00 куб.м.; 4 719,00 куб.м. * 7,95689 грн = 37548,56 грн), як для побутових споживачів.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого суду щодо застосування тарифу, визначеного для населення, виходячи з такого.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
За приписами ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
Приписами ст. 1 Закону України «Про ринок природного газ» зокрема, визначено, що споживачем вважається фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1). В цей же час, побутовим споживачем є фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 23 ч. 1).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Відповідно до абз.11 п.5 розд. I Правил постачання природного газу побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у т.ч для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Враховуючи норми вище вказаного законодавства, судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, що ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», має статус неприбутковості, та не є суб'єктом господарювання. Об'єднання не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа воно не має свого власного споживання. Природний газ, що постачається в багатоквартирний будинок використовується задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема, роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників (теплопостачання, гарячого водопостачання і інше). Аналогічний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 18.12.2025 у справі № 910/14748/23.
Близька за змістом правова позиція щодо правового визначення юридичної особи, що створена шляхом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, за аналогією закону застосовано Верховним Судом у постановах від 30.11.2022 у справі №916/3837/21, від 22.01.2025 у справі №916/1071/24, від 27.05.2025 у справі №916/2778/24, від 05.06.2025 у справі №914/1568/24, від 16.10.2025 у справі № 914/2380/24, тощо.
Враховуючи означене, суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, дійшов правильного висновку шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 37548,56 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної сплати за спожитий природний газ у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Так, п. 4.5. договору встановлено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Разом з цим, оскільки Чорноморська міська територіальна громада з 26.05.2025 віднесена до територій можливих бойових дій, господарський суд, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 16.10.2025 у справі №914/2380/24 щодо можливості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 під час вирішення питання про стягнення пені, неустойки та збитків від інфляції, правильно дійшов висновку про наявність у ТОВ «ГК «Нафтогаз України» права на їх нарахування лише протягом періоду з 01.05.2025 до 25.05.2025.
Водночас, підстав для розрахунку пені, 3% річних та збитків від інфляції на заборгованість за квітень 2025 року відсутні, оскільки їх нарахування позивач здійснює лише з 03.06.2025.
Оскільки вартість поставленого позивачем природного газу у березні 2025 становить 37214,37 грн, а, отже, розмір 3% річних за період з 01.05.2025 до 25.05.2025 становить 76,47 грн, пені - 93,04 грн, збитків від інфляції - 483,79 грн.
Зважаючи на те, що предметом апеляційного перегляду оскаржуваного рішення є незадоволені вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України», які відповідачем не оспорювались, судова колегія, відповідно до ст.269 ГПК України, здійснює перегляд оскаржуваного рішення лише у межах вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі №916/4389/25.
Будь-яких інших доводів, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, апелянтом не наведено.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника (позивача).
Керуючись ст.ст. 269, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Південно -західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі №916/4389/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду.
Порядок та строк оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст Постанови складено та підписано 01 квітня 2026 року.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: К.В. Богатир
Л.В. Лічман