31 березня 2026 рокуЛьвівСправа №500/7104/24 пров. №А/857/8536/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Запотічного І. І.,
суддів - Довгої О. І., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року (суддя Мандзій О.П., ухвалене у м. Тернополі, повне судове рішення складено 29 січня 2025 року) у справі № 500/7104/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чортківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Чортківської міської ради (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Чортківської міської ради «Про відмову у взятті на квартирний облік громадянина ОСОБА_1 » № 239 від 21.08.2024; зобов'язати Виконавчий комітет Чортківської міської ради взяти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склад сім'ї - 2 особи (він та його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на квартирний облік для отримання житлової площі; зобов'язати Виконавчий комітет Чортківської міської ради включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склад сім'ї - 2 особи (він та його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в списки на отримання службового житлового приміщення як військовослужбовця Управління Служби Безпеки України в Тернопільській області.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що суд першої інстанції неправильно застосував абз. 1 п. 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 (далі - Правила № 470), згідно з яким працівники, зв'язані за родом занять з постійним пересуванням, беруться на квартирний облік у тому населеному пункті, в якому вони мають реєстрацію місця проживання в установленому порядку. Зазначає, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте у зв'язку із виконанням службових обов'язків територіально дислокується у м. Кременець Тернопільської області. Стверджує, що рід заняття позивача та специфіка його роботи передбачає постійні пересування та відрядження, зокрема з 31 січня 2024 року по 17 квітня 2024 року відряджався до м. Херсон на строк 78 днів. Позивач не перебуває на квартирному обліку за місцем роботи, тобто у м. Кременець Тернопільської області, а його реєстрація в м. Чорткові є достатньою підставою для обліку за місцем проживання. На думку позивача, оцінка роду занять особи має здійснюватися з урахуванням специфіки її професійної діяльності, а не лише фактичного часу перебування в одному населеному пункті, відтак твердження про відсутність документального підтвердження того, що посада апелянта пов'язана з постійним пересуванням, не відповідає дійсним обставинам справи. Окрім цього, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено принцип змагальності (ст. 9 КАС України), адже не враховано показання свідка ОСОБА_3 , яка підтвердила регулярне перебування позивача в орендованій кімнаті, наявність його речей та проведення ремонту. Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що у розумінні п. 13 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» є особою, яка потребує поліпшення житлових умов, що є самостійною підставою для взяття на квартирний облік. Таким чином, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому заперечує проти її задоволення, вважає таку необґрунтованою. Наголошує на відсутності належних та допустимих доказів, що підтверджували б факт пов'язаності посади позивача з постійним пересуванням та відрядженнями. Твердить, що одноразове відрядження з 31 січня 2024 року по 17 квітня 2024 року у м. Херсон, яке до того ж відбулося уже після звернення з заявою про взяття на квартирний облік від 02.03.2023, не може свідчити про зв'язаність роду занять з постійним пересуванням. Враховуючи наведене та те, що позивач зареєстрований, але не проживає на території міста Чорткова, а також постійно проживає у АДРЕСА_2 , останній не відноситься до громадян, які мають право бути постановлені на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а надані виконавчому комітету Чортківської міської ради документи не є безумовними доказами, що підтверджують факт постійного проживання у м. Чорткові, як це передбачено абз. 1 п. 15 Правил №470. Таким чином, зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступні підстави.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Тернопільській області на посаді офіцерського складу у званні полковник, що підтверджується довідкою Управління Служби безпеки України в Тернопільській області №4-вк від 06.01.2023.
Згідно з довідкою Управління Служби безпеки України в Тернопільській області №24-вк від 30.01.2023 начальник Кременецького районного відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, полковник ОСОБА_1 , у зв'язку із виконанням службових обов'язків територіально дислокується у м.Кременець Тернопільської області.
Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади (Чортківська територіальна громада) №2022/001438242 від 23.11.2022, позивач з 29.04.2016 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Аналогічно, за вказаною адресою зареєстрований і син позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витяг №2022/001438292.
В матеріалах справи містяться свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно щодо нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки №69/19-42 від 02.01.2023 позивач на квартирному обліку в Управлінні Служби безпеки України в Тернопільській області не перебуває.
Позивач звернувся до Виконавчого комітету Чортківської міської ради із заявою про взяття на квартирний облік від 02.03.2023, до якої додано:
довідку про місце реєстрації та проживання усіх членів сім'ї, які зараховуються на квартирний облік,
копію паспорта всіх дорослих членів сім'ї, які зараховуються на квартирний облік,
копію ідентифікаційних кодів всіх членів сім'ї, які зараховуються на квартирний облік,
копію ідентифікаційного коду дитини ( ОСОБА_2 ), який зараховується на квартирний облік;
копію свідоцтва про народження дитини ( ОСОБА_2 ),
довідку з місця роботи,
довідку про те, чи перебуває на квартирному обліку за місцем роботи,
акт обстеження житлово-побутових умов,
витяг з державної реєстраційної служби України про відсутність іншого житла для всіх
членів сім'ї, які зараховуються на квартирний облік,
копію довідки про проходження військової служби та виконання службових обов'язків з дислокацією у м. Кременець,
копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за яким зареєстровані особи передбачені до взяття на квартирний облік;
копію договору найму (оренди) житлового приміщення-кімнати у квартирі від 05.11.2015,
копію акту прийому-передачі кімнати до договору, найму (оренди) кімнати у квартирі від 05.11.2015,
копію договору найму (оренди) житлового приміщення-кімнати у квартирі від 05.11.2022,
копію акту прийому-передачі кімнати до договору, найму (оренди) кімнати у квартирі від 05.11.2022,
копію "Будинкова книга для реєстрації громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_3 ",
витяг з Постанови від 11.12.1984 №470, із змінами ПКМУ від 23.11.2016 №861, абз.3 п.15 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР".
29.03.2023 виконавчим комітетом Чортківської міської ради прийнято рішення №84, яким відмовлено у взятті на квартирний облік громадянину ОСОБА_1 , склад сім'ї - 2 особи (він та син), у зв'язку з тим, що заявник зареєстрований, але не проживає на території м.Чорткова, що суперечить абз.1 п.15 та пп.5 п.13 Правил №470.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.01.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024, у справі №500/5978/23 визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Чортківської міської ради №84 від 29.03.2023 про відмову у взятті на квартирний облік гр. ОСОБА_1 , склад сім'ї - 2 особи. Зобов'язано виконавчий комітет Чортківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.03.2023 про взяття на квартирний облік та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Відтак, вказану заяву винесено на розгляд житлової комісії при Виконавчому комітеті Чортківської міської ради та включено у порядок денний засідання вказаної комісії, яке відбулось 07.08.2024 за адресою Чортківської міської ради, результати якої оформлено протоколом засідання житлової комісії при виконавчому комітеті Чортківської міської ради №6 від 07.08.2023. Враховано, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №500/5978/23 встановлено, що ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 постійно не проживають у квартирі АДРЕСА_4 : позивач приїздить по декілька разів на місяць (близько чотирьох разів) у вказане житло, зокрема на вихідні, інколи із сином, оплачує найм кімнати. Відповідно до акту перевірки житлових умов від 04.01.2023, засвідченого депутатом Кременецької міської ради Мельничуком Д.В., ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 проживають у АДРЕСА_2 (приміщення Кременецької обласної гуманітарно - педагогічної академії імені Тараса Шевченка).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.03.2023 про взяття на квартирний облік, члени житлової комісії при Виконавчому комітеті Чортківської міської ради вирішили рекомендувати Виконавчому комітету Чортківської міської ради прийняти рішення про відмову гр. ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік для отримання житлової площі, а також включення в списки на отримання службового жилого приміщення, як військовослужбовця Управління Служби безпеки України в Тернопільській області у зв'язку з тим, що заявник зареєстрований, але не проживає на території м.Чорткова, що суперечить абз.1 п.15 Правил №470 та пп."а" п.4 постанови виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів і президії обласної ради профспілок від 10.01.1985 №2 "Про правила обліку громадян, що потребують покращення житлових умов та надання їм жилих приміщень в Українській РСР".
21.08.2024 Виконавчим комітетом Чортківської міської ради прийнято рішення №239, яким відмовлено у взятті на квартирний облік громадянину ОСОБА_1 , склад сім'ї - 2 особи (він та син), у зв'язку з тим, що заявник зареєстрований, але не проживає на території м.Чорткова, а також постійно проживає у АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не відноситься до громадян, які мають право на постановку на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов без вимоги тривалості проживання у відповідному населеному пункті, а надані відповідачу документи не є безумовними доказами на підтвердження факту постійного проживання в м. Чорткові, як того вимагає абз.1 п.15 Правил №470, відтак рішення Виконавчого комітету Чортківської міської ради № 239 від 21.08.2024 «Про відмову у взятті на квартирний облік громадянина ОСОБА_1 » відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, ч.2 ст.19 Конституції України, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування останнього.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, апеляційний суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Частинами 1, 2 статті 27 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.
Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Статтею 118 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення (частина перша статті 122 ЖК України).
Стаття 119 ЖК України передбачає, що перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством України.
Порядок забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Служби безпеки України регламентується Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Служби безпеки України № 792 від 06 листопада 2007 року (далі - Інструкція).
Пунктом 1.2. Інструкції передбачено, що державні службовці, службовці та працівники, які проходять службу (працюють) у СБ України, забезпечуються житловими приміщеннями відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з п.2.2. Інструкції житлово-побутові комісії (крім житлово-побутових комісій, зазначених у абзаці дев'ятому цього пункту):
організовують ведення квартирного обліку;
здійснюють розгляд рапортів (звернень) співробітників СБ України та членів їх сімей про зарахування на квартирний облік, внесення змін до справ квартирного обліку, зняття з квартирного обліку, надання житлових приміщень, включення (виключення) до (з) списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житлових приміщень, з інших питань житлового забезпечення;
здійснюють розгляд матеріалів щодо правомірності перебування військовослужбовців Служби безпеки України та членів їх сімей на квартирному обліку та у списках осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житлових приміщень, та перегляд рішень про надання їм житла в порядку, установленому законодавством;
здійснюють перегляд раніше прийнятих рішень з питань житлового забезпечення;
організовують перевірку житлових умов співробітників СБ України у випадках, визначених законодавством;
взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями відповідно до законодавства та компетенції;
розглядають інші питання відповідно до законодавства.
Пункт 3.1. Інструкції передбачає, що усі питання, пов'язані із забезпеченням житлом співробітників, вирішуються за місцем перебування їх на обліку як осіб, що потребують поліпшення житлових умов, відповідною житлово-побутовою комісією.
Згідно з п.3.4. Інструкції для зарахування на облік співробітник подає на ім'я керівника підрозділу Центрального управління (його структурного підрозділу, у якому утворено житлово-побутову комісію), органу, закладу, установи СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України рапорт про зарахування його на квартирний облік, який підписується військовослужбовцем та повнолітніми членами його сім'ї, що проживають разом із співробітником і бажають стати на квартирний облік. У рапорті зазначаються:
попередні місця роботи (служби), у тому числі в інших державних органах (військових формуваннях, утворених відповідно до чинного законодавства України);
місцезнаходження і характеристика займаного житлового приміщення;
наявність (відсутність) житлового приміщення (житлових приміщень) на праві власності;
наявність службового житлового приміщення за попереднім місцем роботи (служби).
Співробітники, які приймаються на квартирний облік на пільгових умовах або користуються правом першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, зазначають про це у рапорті з доданням до нього відповідних документів.
Пункт 3.5. Інструкції передбачає перелік документів, що додаються до рапорту, а саме:
інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) осіб згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (на кожного члена сім'ї);
довідка за матеріалами особової справи співробітника про склад його сім'ї;
довідка про те, чи перебувають повнолітні члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад);
документи, що підтверджують право на першочергове чи позачергове одержання житла, інші пільги;
заява про згоду на обробку персональних даних щодо кожного члена сім'ї відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 11 Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація, що міститься в доданих до рапорту документах, є недостатньою для визначення житлово-побутовою комісією потреби співробітника та членів його сім'ї у поліпшенні житлових умов, житлово-побутова комісія додатково запитує від співробітника через керівника органу, закладу, установи СБ України або керівника структурного підрозділу такі документи (залежно від обставин, які підлягають з'ясуванню та мають значення для прийняття обґрунтованого рішення за рапортом):
копію паспорта громадянина України;
копію свідоцтва про шлюб та про народження дітей (за наявності);
копію документа, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
витяг або інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї нерухоме майно, а також відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав та про внесені зміни до відповідного запису Державного реєстру прав на нерухоме майно;
копію технічного паспорта на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), форма якого визначена додатком 3 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (за наявності);
медичний висновок, форма якого визначена додатком 3 до Переліку хронічних захворювань, при яких особи, які страждають цими захворюваннями, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я Української РСР від 08 лютого 1985 року № 52 (за наявності);
довідку (виписку з рішень виконавчого комітету місцевої ради) про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам згідно з пунктом 10 Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 (за наявності);
копію договору піднайму жилого приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму жилого приміщення у будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належать громадянину на праві приватної власності (за наявності).
Пункт 4.1. Інструкції передбачає, що житлова площа для забезпечення постійним житлом розподіляється відповідно до черги квартирного обліку та у межах норм, установлених законодавством.
Згідно з пунктом 4.2. Інструкції житловими приміщеннями забезпечуються тільки співробітники та члени їх сімей, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 4.3. Інструкції співробітникам, які мають вислугу 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення за рахунок СБ України співробітників та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла в установленому порядку.
Також Розділом V Інструкції врегульовано порядок надання службових житлових приміщень.
Так, згідно з пунктом 5.1. Інструкції співробітники та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності за місцем проходження служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби житла для постійного проживання, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби (відповідно до переліку таких населених пунктів, що визначається згідно із законодавством), забезпечуються службовими житловими приміщеннями.
Відповідно до пункту 5.4. Інструкції надання службового житла здійснюється:
у Центральному управлінні СБ України - за рішеннями керівників підрозділів Центрального управління, які погоджуються з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України та затверджуються Головою СБ України;
в органах, закладах та установах СБ України, а також структурних підрозділах у підрозділах Центрального управління, які є розпорядниками бюджетних коштів (крім тих, що здійснюють діяльність у місті Києві) - за рішеннями їх керівників на підставі мотивованих рапортів начальників підрозділів та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України, що затверджуються заступником Голови СБ України, до функціональних обов'язків якого належить координація господарського забезпечення.
Пункт 5.6. Інструкції передбачає, що рішення про надання службового житла у Центральному управлінні СБ України оформлюється наказом Центрального управління СБ України, а в органах, закладах та установах СБ України, а також структурних підрозділах у підрозділах Центрального управління, які є розпорядниками бюджетних коштів (крім тих, що здійснюють діяльність у місті Києві) - наказом відповідного начальника або особи, яка його заміщує.
Відповідно до пункту 5.7. Інструкції рішення про надання службового житлового приміщення подається до виконавчого органу районної, міської, районної в місті ради для оформлення спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення в надане службове житлове приміщення.
Перелік категорій військовослужбовців СБ України, яким надається службове житлове приміщення, визначено у додатку 1 до Інструкції (пункт 5.8. Інструкції).
Отже, правовий аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави колегії суддів дійти висновку про те, що Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень передбачено єдиний порядок прийняття на квартирний облік військовослужбовців Служби безпеки України, розподілу та надання їм житлових приміщень, що є спеціальним по відношенню до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470.
У протилежність цьому суд першої інстанції здійснив перевірку щодо дотримання відповідачем при прийнятті рішення «Про відмову у взятті на квартирний облік громадянина ОСОБА_1 » № 239 від 21.08.2024 Правил № 470.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач як на момент звернення з відповідною заявою до відповідача про взяття на квартирний облік та включення в списки на отримання службового житлового приміщення, так і в даний час вважається таким, який проходить військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Тернопільській області на посаді офіцерського складу у званні полковник. Крім цього, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просив, зокрема, про «включення в списки на отримання службового житлового приміщення як військовослужбовця Управління Служби Безпеки України в Тернопільській області», відтак до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом СБУ від 06.11.2007 № 792, проте суд першої інстанції на вказану обставину не звернув увагу та не надав жодної оцінки.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач як працівник, який проходить службу (працює) в структурному підрозділі СБ України, реалізовував своє право на забезпечення житловим приміщенням відповідно до вимог чинного законодавства, більше того, копією довідки № 69/19-42 від 02.01.2023 підтверджується, що ОСОБА_1 на квартирному обліку в Управлінні СБУ в Тернопільській області не перебуває.
Колегія суддів підкреслює, що відповідно до положень Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень до компетенції виконавчого органу районної, міської, районної в місті ради належить лише оформлення на підставі наказу начальника відповідного управління СБ України або особи, яка його заміщує, спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення в надане службове житлове приміщення.
Цьому передує етап звернення військовослужбовця СБ України з мотивованим рапортом до службової особи, уповноваженої приймати рішення про надання службового житла, разом з документами, визначеними у пункті 3.5 розділу ІІІ Інструкції, та погодження з житлово-побутовою комісією управління СБ України.
Зважаючи на те, що позивачем не дотримано процедуру прийняття на квартирний облік військовослужбовців Служби безпеки України, розподілу та надання їм житлових приміщень, передбачену Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, то у Виконавчого комітету Чортківської міської ради були відсутні правові підстави для задоволення відповідної заяви позивача, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без задоволення.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.317 КАС України).
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій адміністративній справі, разом з тим, колегія суддів не погоджується з мотивами відмови, тому рішення суду першої інстанції відповідно до ст.317 КАС України необхідно змінити в частині мотивів відмови.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 500/7104/24 змінити в частині мотивів відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , виклавши їх у редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар
Дата