30 березня 2026 рокуЛьвівСправа №500/5295/25 пров. №А/857/675/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 500/5295/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
суддя у І інстанції Мартиць О.І.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Тернопіль,
дата складення повного тексту рішення 26 листопада 2025 року,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ), у якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у зарахуванні позивачці до страхового стажу періодів роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" на посаді швачки 3-го розряду: з 12.02.2004 по 29.02.2004; з 08.03.2004 по 31.03.2004; з 03.04.2004 по 30.04.2004; з 16.05.2004 по 31.05.2004; з 30.06.2004 по 31.12.2004; з 26.01.2005 по 31.01.2005; з 19.02.2005 по 28.02.2005; з 09.04.2005 по 30.04.2005; з 14.05.2005 по 31.05.2005; з 23.06.2005 по 30.06.2005; з 27.07.2005 по 31.07.2005; з 22.10.2005 по 31.10.2005; з 22.01.2006 по 31.01.2006; з 19.04.2006 по 30.04.2006; з 07.05.2006 по 31.05.2006; з 07.06.2006 по 30.06.2006; з 07.07.2006 по 31.07.2006; з 17.10.2006 по 31.10.2006; з 15.12.2006 по 31.12.2006; з 16.01.2007 по 31.01.2007; з 17.02.2007 по 28.02.2007; з 18.03.2007 по 30.04.2007; з 05.05.2007 по 31.07.2007; з 23.08.2007 по 31.08.2007; з 10.09.2007 по 30.09.2007; з 11.10.2007 по 31.10.2007; з 25.12.2007 по 31.12.2007; з 22.01.2008 по 31.01.2008; з 01.03.2008 по 31.05.2008; з 19.06.2008 по 31.07.2008; з 21.08.2008 по 31.08.2008; з 01.10.2009 по 21.05.2010 та у зв'язку з цим нездійснення з 02.02.2025 перерахунку та виплати пенсії з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачці до страхового стажу періоди роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" на посаді швачки 3-го розряду: з 12.02.2004 по 29.02.2004; з 08.03.2004 по 31.03.2004; з 03.04.2004 по 30.04.2004; з 16.05.2004 по 31.05.2004; з 30.06.2004 по 31.12.2004; з 26.01.2005 по 31.01.2005; з 19.02.2005 по 28.02.2005; з 09.04.2005 по 30.04.2005; з 14.05.2005 по 31.05.2005; з 23.06.2005 по 30.06.2005; з 27.07.2005 по 31.07.2005; з 22.10.2005 по 31.10.2005; з 22.01.2006 по 31.01.2006; з 19.04.2006 по 30.04.2006; з 07.05.2006 по 31.05.2006; з 07.06.2006 по 30.06.2006; з 07.07.2006 по 31.07.2006; з 17.10.2006 по 31.10.2006; з 15.12.2006 по 31.12.2006; з 16.01.2007 по 31.01.2007; з 17.02.2007 по 28.02.2007; з 18.03.2007 по 30.04.2007; з 05.05.2007 по 31.07.2007; з 23.08.2007 по 31.08.2007; з 10.09.2007 по 30.09.2007; з 11.10.2007 по 31.10.2007; з 25.12.2007 по 31.12.2007; з 22.01.2008 по 31.01.2008; з 01.03.2008 по 31.05.2008; з 19.06.2008 по 31.07.2008; з 21.08.2008 по 31.08.2008; з 01.10.2009 по 21.05.2010 та у зв'язку з цим здійснити з 02.02.2025 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №500/5295/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а несплата страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи на підприємстві. Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ, яке у своїй скарзі просило таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що умовою для зарахування з 01.01.2004 страхового стажу, є сплата страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Спірним у цій справі є період після 01.01.2004.
Розмір пенсії позивачки обчислено із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991 та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.09.2009. Страховий стаж позивачки становить 28 років 07 місяців 29 днів. На тепер пенсійна виплата становить 3038,00 грн. Пенсія розрахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства.
Вважає, що суд першої інстанції не врахував зазначене при прийнятті свого рішення.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ із заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" на посаді швачки 3-го розряду у зв'язку із несплатою роботодавцем страхових внесків, а саме: з 12.02.2004 по 29.02.2004; з 08.03.2004 по 31.03.2004; з 03.04.2004 по 30.04.2004; з 16.05.2004 по 31.05.2004; з 30.06.2004 по 31.12.2004; з 26.01.2005 по 31.01.2005; з 19.02.2005 по 28.02.2005; з 09.04.2005 по 30.04.2005; з 14.05.2005 по 31.05.2005; з 23.06.2005 по 30.06.2005; з 27.07.2005 по 31.07.2005; з 22.10.2005 по 31.10.2005; з 22.01.2006 по 31.01.2006; з 19.04.2006 по 30.04.2006; з 07.05.2006 по 31.05.2006; з 07.06.2006 по 30.06.2006; з 07.07.2006 по 31.07.2006; з 17.10.2006 по 31.10.2006; з 15.12.2006 по 31.12.2006; з 16.01.2007 по 31.01.2007; з 17.02.2007 по 28.02.2007; з 18.03.2007 по 30.04.2007; з 05.05.2007 по 31.07.2007; з 23.08.2007 по 31.08.2007; з 10.09.2007 по 30.09.2007; з 11.10.2007 по 31.10.2007; з 25.12.2007 по 31.12.2007; з 22.01.2008 по 31.01.2008; з 01.03.2008 по 31.05.2008; з 19.06.2008 по 31.07.2008; з 21.08.2008 по 31.08.2008; з 01.10.2009 по 21.05.2010.
ГУ ПФУ розглянуло звернення позивачки від 01.08.2025 щодо перерахунку пенсії та листом від 15.08.2025 за №6347-5529/К-02/8-1900/25 повідомило, що з 27.03.2019 ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка працювала або проживали на територіях радіоактивного забруднення, із зменшенням пенсійного віку та з 01.07.2015 - пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії обчислено із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991 та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.09.2009. Страховий стаж становить 28 років 07 місяців 29 днів.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тобто з 01.01.2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Отже, дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про страховий стаж позивачки відображаються відповідно до поданих страхувальником звітів та сплачених страхових внесків. За результатами розгляду електронної пенсійної справи з'ясовано, що страховий стаж обчислено відповідно до наданих позивачкою документів та даних персоніфікованого обліку. Пенсійна виплата становить 3038,00 грн. Пенсія розрахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від величини заробітної плати застрахованої особи (коефіцієнта заробітку) і тривалості страхового стажу (коефіцієнта страхового стажу), а також права на інші надбавки та підвищення. На даний час підстави для проведення перерахунку відсутні.
Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною 2 статті 20 Закону №1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами 4 - 6, 9, 10 статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Окрім того, при вирішенні спору апеляційний суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів її роботи на такому підприємстві.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Однак, застраховані особи без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, означатиме порушення їх прав на призначення (перерахунок) пенсії.
Несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом.
Так, записами у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.08.1979 підтверджено, що в період з 22.07.2002 (наказ про прийняття на роботу №2 від 22.01.2002) по 21.05.2010 (наказ про звільнення з роботи №3 від 21.05.2010) вона працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Мрія-2" швачкою 3-го розряду.
Відповідно до матеріалів справи (Форми РС-право) до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 12.02.2004 по 29.02.2004; з 08.03.2004 по 31.03.2004; з 03.04.2004 по 30.04.2004; з 16.05.2004 по 31.05.2004; з 30.06.2004 по 31.12.2004; з 26.01.2005 по 31.01.2005; з 19.02.2005 по 28.02.2005; з 09.04.2005 по 30.04.2005; з 14.05.2005 по 31.05.2005; з 23.06.2005 по 30.06.2005; з 27.07.2005 по 31.07.2005; з 22.10.2005 по 31.10.2005; з 22.01.2006 по 31.01.2006; з 19.04.2006 по 30.04.2006; з 07.05.2006 по 31.05.2006; з 07.06.2006 по 30.06.2006; з 07.07.2006 по 31.07.2006; з 17.10.2006 по 31.10.2006; з 15.12.2006 по 31.12.2006; з 16.01.2007 по 31.01.2007; з 17.02.2007 по 28.02.2007; з 18.03.2007 по 30.04.2007; з 05.05.2007 по 31.07.2007; з 23.08.2007 по 31.08.2007; з 10.09.2007 по 30.09.2007; з 11.10.2007 по 31.10.2007; з 25.12.2007 по 31.12.2007; з 22.01.2008 по 31.01.2008; з 01.03.2008 по 31.05.2008; з 19.06.2008 по 31.07.2008; з 21.08.2008 по 31.08.2008; з 01.10.2009 по 21.05.2010, у зв'язку із несплатою роботодавцем страхових внесків.
При цьому згідно із відомостями довідки форми ОК-5 позивачці нараховувалась заробітна плата за спірні періоди роботи та частково сплачено страхові внески.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачка не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене роботодавцями, оскільки згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність відмови ГУ ПФУ щодо зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи позивачки та зобов'язання такий зарахувати.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №500/5295/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар