30 березня 2026 рокуЛьвівСправа №380/408/25 пров. №А/857/1441/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, головуючий суддя - Ланкевич А.З., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 20.12.2024 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» про накладення дисциплінарного стягнення на капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), у вигляді догани.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідач безпідставно притягнув його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Вказав, що наказ від 20.12.2024 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» прийнятий на підставі висновків службового розслідування, відповідно до яких позивач нібито вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у неналежному виконанні своїх службових обов'язків під час складення протоколів та винесення постанов про адміністративні правопорушення, зокрема - порушення порядку використання портативних відеореєстраторів. Проте позивач зазначив, що жодних порушень не вчиняв, а неухильно дотримувався вимог нормативно-правових актів під час несення служби та виконував доручені йому завдання. Так, на думку позивача, усупереч приписів ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), службове розслідування відносно нього було проведено не повно та не об'єктивно, зокрема, без належного з'ясування та установлення всіх обставин, дійсних причин і умов ймовірного вчинення ним дисциплінарного проступку, що, як наслідок, призвело до помилкових висновків стосовно наявності в його діях складу дисциплінарного проступку. Крім того, вказав, що при проведенні службового розслідування відповідачем грубо порушено його право на захист.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , з 2015 року проходить службу в органах Національної поліції України, зокрема з 2021 року - на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - Самбірський РВП ГУНП у Львівській області).
29.10.2024 року зареєстровано рапорт начальника відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за №Рп-69. У вказаному рапорті йдеться про те, що ним було отримано інформацію, згідно якої інспектор ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 під час служби користується власним нагрудним відеореєстратором, не використовуючи при цьому державний нагрудний пристрій, який виписується згідно журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації.
Наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 29.10.2024 року №263 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування.
Наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 12.11.2024 року №274 «Про продовження службового розслідування» продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівські області від 29.10.2024 року №263, до 26.11.2024 року.
За результатами проведення службового розслідування комісією складено висновок службового розслідування, який затверджений начальником Самбірського РВП ГУНП у Львівській області 26.11.2024 року.
Відповідно до вказаного висновку службового розслідування від 26.11.2024 року: «…начальником ВРПП Самбірського РВП був здійснений моніторинг службової діяльності інспектора ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , зокрема Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, записів фото- і кінозйомки» затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026 за період 01.09.2024 по 25.10.2024 року.
В ході перевірки виявлено відсутні відеозаписи до нижче перелічених адміністративних матеріалів: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №374195 за ст.173-2 ч.1 КУпАП від 01.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ББА №595037 за ст.126 ч.2, ст.121 ч.5 КУпАП від 05.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2990389 за ст.122 ч.1 КУпАП від 06.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2991926 за ст.122 ч.2 КУпАП від 06.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3040352 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041317 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041467 за ст.122 ч.3 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041673 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041820 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041317 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №330833 за ст.124 КУпАП від 16.09.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №330834 за ст.130 ч.1 КУпАП від 16.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3066199 за ст.122 ч.1 КУпАП від 17.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3066255 за ст.121 ч.5 КУпАП від 17.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3066543 за ст.122 ч.1 КУпАП від 17.09.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №131630 за ст.122-4 КУпАП від 18.09.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №131658 за ст.124 КУпАП від 18.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3076881 за ст.122 ч.1 КУпАП від 18.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3277801 за ст.122 ч.1 КУпАП від 16.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3278070 за ст.121 ч.5 КУпАП від 16.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3278581 за ст.122 ч.1 КУпАП від 16.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295066 за ст.122 ч.2 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295224 за ст.122 ч.2 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295282 за ст.121 ч.5 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295356 за ст.122 ч.1 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295894 за ст.121 ч.5 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295974 за ст.122 ч.1 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3296375 за ст.121 ч.5 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3296600 за ст.122 ч.2 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3327931 за ст.122 ч.1 КУпАП від 23.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3328048 за ст.121 ч.1 КУпАП від 23.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3328064 за ст.122 ч.2 КУпАП від 23.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157928 за ст.122 ч.1 КУпАП від 24.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157941 за ст.121 ч.5 КУпАП від 24.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157951 за ст.126 ч.2 КУпАП від 24.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3335052 за ст.122 ч.1 КУпАП від 24.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3335261 за ст.121 ч.5 КУпАП від 24.10.2024 року.
Крім цього, в ході моніторингу відеозаписів під час реагування на повідомлення по лінії « 102» виявлено відсутність відеозапису по матеріалу ЄО №6901 від 14.09.2024 року, а саме по факту «ДТП без травмованих», що мало місце 14.09.2024 року у м.Самбір по вул.Богдана Хмельницького.
… Крім цього, було встановлено, що 14.11.2024 року в Самбірський РВП ГУНП у Львівській області з письмовою заявою звернувся гр. ОСОБА_2 , який просить скасувати постанову серії ІЕНА №3328064 від 23.11.2024 року, оскільки вважає, що дана постанова є незаконною та такою, що винесена передчасно.
Зі скарги вбачається, що 23.10.2024 року о 18 год. 43 хв., в м.Самбір по вул.Чорновола,100, скаржник керував транспортним засобом, але жодних порушень не вчиняв та вимагав в інспектора на місці пред'явити докази правопорушення, однак останнім це було проігноровано; крім того при розгляді справи порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, копію постанови вручено на місці зупинки не було, а 12.11.2024 року прийшла поштою по місцю проживання скаржника. Також у постанові не вірно вказано дата та рік народження, оскільки гр. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в постанові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , а при перевірці відеозапису із нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що такий відеозапис у докстанції відсутній.
Звідси можна прийти до висновку, що інспектор неправомірно прийняв рішення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо гр. ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки у постанові не вірно вказана дата і рік народження скаржника, а також відсутні відеозаписи із нагрудної камери поліцейського, який виносив дану постанову, що унеможливлює перевірити чи дійсно такий водій порушив ПДР України.
Відповідно до службової характеристики, інспектор відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 в органах Національної поліції з 2015 року, у займаній посаді з 2021 року, діюче дисциплінарне стягнення «зауваження» оголошене наказом ГУНП у Львівській області від 14.11.2024 року №4619.».
На підставі викладеного, дисциплінарна комісія запропонувала: за порушення службової дисципліни застосувати до інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) застосувати дисциплінарне стягнення - догана.
Наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 20.12.2024 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» за порушення службової дисципліни, вимог ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію»; п.2, п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VII; п.5, п.6 розділу ІІ, підп.2 п.1 та п.2 розділу VІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, підп.2 п.5 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, підп.2 ч.1 ст.278 КУпАП, керуючись п.2 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, до інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) застосовано дисциплінарне стягнення - догана.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Положеннями статті 19 вказаного Закону також передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Як передбачено статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2 частини третьої); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 12 Закону №2337-УІІІ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Стаття 13 Закону №2337-УІІІ передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Зміст положень Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.
Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Спір у цій справі виник у зв'язку з незгодою позивача із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а доводи позивача зводяться виключно до порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування. По суті встановлених порушень позивачем не надано будь-яких аргументів.
Наказом МВС України №893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань (надалі Порядок №893).
Права поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту та п.2 розділу IV Порядку №893, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу II Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.4 розділу II Порядку, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Аналізуючи зміст пунктів 1-2 розділу II Порядку, Верховний Суд у справі №560/1555/19 (постанова від 29.01.2020 року) зауважував, що обов'язковими підставами для проведення службового розслідування є певний перелік дій, які повинні відповідати наступним ознакам: наявність заяви, скарги, повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення (пункт 1 розділу II Порядку) та інші підстави передбачені у пункту 2 розділу II Порядку; вказані повідомлення чи дані повинні мати ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку; наявність у суб'єкта призначення службового розслідування достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктами 13 та 14 розділу V Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно пунктів 7-8 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до наказу Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 29.10.2024 року №263 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Водночас, позивачу запропоновано дати пояснення щодо факту вчинення дисциплінарного проступку, однак від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився (акт від 29.10.2024 року), будь-яких клопотань про залучення або витребування доказів у ході службового розслідування не заявляв, а отже не скористався своїм правом на захист.
Також, 20.11.2024 року головою дисциплінарної комісії Самбірського РВП ГУНП у Львівській області підполковником поліції Кіликом С.Б. повторно на електронну пошту ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) скеровано повідомлення, згідно якого позивачу запропоновано з'явитися 22.11.2024 року на 09:30 год до Самбірського РВП ГУНП у Львівській області для надання письмових пояснень.
Таким чином, дисциплінарною комісією двічі було надано позивачу можливість скористатись своїм правом надати пояснення (29.10.2024 року та 22.11.2024 року), однак позивач цим правом не скористався. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Позивач, вважаючи, що службове розслідування буде закінчене до моменту завершення терміну його непрацездатності повинен був вживати заходи щодо сприяння проведенню службового розслідування, зокрема надати пояснення щодо обставин, які досліджуються, однак ОСОБА_1 такого обов'язку не виконав.
Також, позивач не звертався до Самбірського РВ ГУНП у Львівській області з клопотанням про продовження строків службового розслідування у зв'язку з перебуванням на лікарняному, а у відповідача, в свою чергу, були відсутні підстави для продовження таких строків з власної ініціативи.
Крім цього, чинне законодавство України не забороняє накладення дисциплінарного стягнення під час перебування особи на лікарняному, оскільки відповідно до частини 3 статті 21 Дисциплінарного статуту перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Також, судом встановлено, що наказ про призначення службового розслідування був виданий на підставі рапорту начальника відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 29.10.2024 року №Рп-69, який, у свою чергу, був безпосереднім керівником позивача та був включений до складу дисциплінарної комісії згідно наказу від 29.10.2024 року №263 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії».
Позивач стверджує, що ОСОБА_3 є зацікавленою особою, що виключає об'єктивність проведення службового розслідування, однак жодних доказів на підтвердження вказаного не надає.
Натомість, виконання ОСОБА_3 посадових обов'язків начальника відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, де працював позивач, та/чи написання рапорту, який слугував підставою для проведення службового розслідування, не може свідчити про його заінтересованість у результатах розслідування.
ОСОБА_3 був допитаний в якості свідка та особисто повідомив, що не являється особою, заінтересованою у результатах розслідування відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними покликання позивача про неповноважність складу дисциплінарної комісії.
Також, застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів визначає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року №1026, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року за №28/32999 (далі Інструкція №1026).
Пунктом 2 розділу І Інструкції №1026 передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку.
За визначенням пункту 3 розділу І Інструкції №1026: карта пам'яті або флеш-карта - компактний електронний носій інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації; портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського; станція для заряджання та зберігання відеозаписів портативних відеореєстраторів - програмно-апаратний комплекс, призначений для зберігання фото- і відеозаписів, а також автоматичного заряджання їх акумуляторних батарей (далі - док-станція).
Пунктами 4 - 6 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і спеціальних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозйомки, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейським портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі у верх (ближче до плечової частини) частині передньої поверхні одягу поліцейського. У випадках пов'язаних із документуванням фактичних подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіровці (шоломі, окулярах, одязі) якщо їх конструктивно передбачено відповідне кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання поліцейським обов'язків та/або фіксації подій, які пов'язані із виконанням поліцейських повноважень, і здійснюється у режимі безперервного відеозапису, відеореєстрація припиняється після того, як поліцейський припиняє виконання повноважень (припиняє фіксацію подій).
З метою захисту прав та законних інтересів громадян, забезпечення безпеки поліцейських, фіксації правопорушень та інших подій, що мають значення для здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та передачу запису з портативного відеореєстратора відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 2 розділу 3 Інструкції передбачено, що включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Дисциплінарною комісією виявлені факти системного порушення позивачем вимог нормативно-правових актів, а саме - незабезпечення безперервної відеофіксації несення служби протягом вересня-жовтня 2024 року.
З метою отримання інформації чи було надано позивачем до сектора адміністративної практики Самбірського РВП ГУНП у Львівській області відеозаписи подій разом із адміністративними матеріалами, що були предметом оцінки дисциплінарної комісії, уповноваженим представником ГУНП у Львівській області скеровано відповідний запит про отримання інформації.
Самбірським РВП ГУНП у Львівській області повідомлено, що жодних відеозаписів подій разом із вказаними у зверненні адміністративними матеріалами інспектор відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП капітан поліції ОСОБА_1 у сектор адміністративної практики не надавав. Крім того, вказано, що інспектор відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП капітан поліції ОСОБА_1 не доповідав керівництву відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП у формі рапорту чи в будь-який інший спосіб, а також будь-який інший працівник, про технічну несправність виданого йому портативного відеореєстратора.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що портативні відеореєстратори є давніми, тому погано тримають заряд, оскільки вказані обставини не підтверджуються матеріалами справи.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі №380/408/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич