Справа № 468/2667/25
Провадження № 2/485/107/26
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду
31 березня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
за участю представника позивача - адвоката Гарницького П.П. (в режимі відеоконференції),
редставника відповідача - адвоката Михайлишиної Г.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
У листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Гарницького П.П., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідачки борг у сумі 1 644 943,84 грн та 1 451,00 Євро, а також понесені судові витрати, в тому числі по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.
23 грудня 2025 року ухвалою судді провадження у зазначеній справі відкрито та розпочато підготовче провадження.
12 лютого 2026 року представником відповідача адвокатом Михайлишиною Г.В. засобами системи "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20 березня 2026 року відзив представника відповідача адвоката Михайлишиної Г.В. залишено без розгляду.
30 березня 2026 року засобами системи "Електронний суд" від представника відповідача адвоката Михайлишиної Г.В. надійшло клопотання про поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на подання доказів та долучення до матеріалів судової справи надані відповідачем докази, а саме банківські квитанції та скриншоти листування сторін.
30 березня 2026 року представником відповідача адвокатом Михайлишиною Г.В. сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому представник також просить про поновлення пропущеного строку для подання відзиву. Необхідність поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву пояснюється тим, що відповідачка своєчасно не отримала копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження по справі, після цього 02 лютого 2026 року відповідачкою було укладено договір про надання правничої допомоги з новим представником адвокатом Михайлишиною Г.В. Новому представнику був необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції та підготовки відзиву. Відзив було подано 12 лютого 2026 року у незначний проміжок часу після отримання ухвали суду, залучення представника та необхідного часу для ознайомлення з матеріалами справи і підготовки відзиву, у зв"язку з чим просить визнати поважними причини пропуску строку на його подання та поновити відповідний процесуальний строк.
У підготовчому засіданні представник позивача Гарницький П.П. позов підтримав, просив закрити підготовче провадження та справу призначити до судового розгляду. Щодо клопотань сторони відповідача з приводу поновлення процесуальних строків на подання відзиву відмовити. З привроду клопотання про долучення скриншоту листування заперечував оскільки з вказаного скриншоту неможливо встановити між ким була переписка та за допомогою технічних засобів така переписка могла бути підроблена.
Представник відповідача ОСОБА_3 просила визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та долучення доказів. Просила поновити відповідачу пропущений строк, прийняти та долучити до матеріалів судової справи відзив на позовну заяву та надані відповідачем докази. Позов не визнала, не заперечувала щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У відповідності до положень ст.189 ЦПК України судом виконані завдання підготовчого провадження.
Підстав для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі немає.
Заперечень від учасників справи щодо призначення справи до розгляду по суті не надійшло.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Щодо відзиву на позовну заяву.
23 грудня 2025 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду відзив на позов.
21 січня 2026 року о 10:54:54 на електронну адресу відповідачки, за її усною заявою, доставлено ухвалу від 23 грудня 2025 року про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (Т.2 а.с. 115).
Таким чином, останнім днем строку для подання відзиву для відповідачки є 05 лютого 2026 року.
Окрім того, 22 січня 2026 року о 0:20:07 представнику відповідачки ОСОБА_2 - адвокату Петруші О.К. було доставлено до його електронного кабінету ухвалу суду від 23 грудня 2025 року, а також прикріплені до вказаного документу файли (Т.2 а.с. 118). П'ятнадцятиденний строк з моменту отримання представником відповідача адвокатом Петрушою О.К. ухвали минув 06 лютого 2026 року.
12 лютого 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Михайлишиною Г.В. був сформований в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який ухвалою суду від 20 березня 2026 року залишено без розгляду, у зв"язку з пропуском встановленого судом строку на подачу відзиву.
В наступному, 30 березня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Михайлишиною Г.В. сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву та заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на подання відзиву та поновлення відповідачу пропущеного строку для подання відзиву на позов.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України).
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
З аналізу норм ст.ст. 120, 127 ЦПК України вбачається, що строк встановлений судом, в межах яких вчиняються процесуальні дії, може бути продовжений судом, а строк встановлений законом, може бути поновлений.
З огляду на наведене, строки для подання відзиву встановлюються судом, а не законом.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на подання відзиву представник відповідача, зокрема, посилається на те, що лише 02 лютого 2026 року відповідачка уклала договір на надання правової допомоги з адвокатом Михайлишиною Г.В. та новому представнику був необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції та підготовки відзиву.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Суд зауважує, що процесуальний закон пов'язує право відповідача надання відзиву на позов з датою отримання ухвали про відкриття провадження, а не з датою ознайомлення представника з матеріалами справи. При цьому, відповідачка була представлена представником - адвокатом Петрушою О.К., який здійснював її представництво та відповідно отримував копії матеріалів судової справи, з огляду на що мав можливість в тому числі у визначені строки подати від імені відповідачки відзив на позовну заяву.
З урахуванням наведених обставин слід дійти висновку, що відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву у справі протягом 15 днів з дня отримання позовної заяви з додатками. Доказів поважності причини пропуску строку суду надано не було.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що стороною відповідача не було надано суду доказів поважності пропуску строку на подання відзиву на позов, суд, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, що встановлено статтею 12 ЦПК України, вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов необхідно відмовити, а відзив залишити без розгляду.
Щодо клопотання про долучення доказів.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Так, представник відповідача просить суд поновити їй строк на подання доказів, а саме банківські квитанції та скриншоти листування сторін.
З вказаних доказів убачається, що вони містять інформацію щодо предмета доказування, на підставі них можливо встановити дійсні обставини справи, а тому суд вважає, що з метою повного та об"єктивного розгляду справи їх необхідно прийняти.
З приводу тверджень представника позивача щодо неналежності та недопустимості доказів суд зазначає, що на цій стадії судового процесу суд не оцінює докази щодо їх належності та допустимості.
Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку для подання доказів, суд ураховує основні засади цивільного судочинства, в тому числі, принципи пропорційності, диспозитивності, які гарантують право кожного учасника процесу подати свої докази, відстоювати свою позицію перед судом.
За таких обставин, беручи до уваги наведені підстави для поновлення пропущеного строку, а також важливість подання кожною стороною доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, оскільки саме на підставі таких поданих доказів буде розглядатися справа по суті, ураховуючи, що подані докази відповідають вимогам законодавства, суд визнає причини пропуску встановленого строку для подання доказів поважними та вважає за необхідне поновити представнику відповідача вказаний строк.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.189, 196-198, 200 ЦПК України, суд,
постановив:
Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22 квітня 2026 року на 11:00 год.
У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Михайлишиної Ганни Володимирівни про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву - відмовити.
Відзив представника відповідача адвоката Михайлишиної Ганни Володимирівни на позовну заяву - залишити без розгляду.
Клопотання представника відповідача адвоката Михайлишиної Ганни Володимирівни про долучення доказів - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку та поновити представнику відповідача Михайлишиній Ганні Володимирівні строк на подачу доказів.
Приєднати до матеріалів справи банківські квитанції та скриншоти листування сторін.
Про день, час та місце судового засідання повідомити учасників справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.
В іншій частині ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу в цій частині можуть бути включені до апеляції на рішення в наданій справі.
Повний текст ухвали складено 01 квітня 2026 року.
Суддя О. В. Соловйов