Справа № 489/7924/25
Провадження № 1-кс/489/1270/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
31 березня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , його представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
встановив:
25.02.2026 до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №2 ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 16.02.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 05.09.2025 за №12025152040000969 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 146, ч. 2 ст. 190 КК України.
Скаржник вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню з подальшим проведенням досудового розслідування як така, що є необґрунтованою та передчасною, у зв'язку з тим, що не було проведено досудове розслідування у повному обсязі. Не внесено кваліфікацію за ст. 364, 365, 367, 120 КК України відповідно до заяви скаржника від 26.08.2025. Не проведено всіх слідчих дій та не допитано всіх свідків. Вказані обставини свідчать на формальність та неповноту проведеного розслідування, у зв'язку з чим скаржник просив скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримав, додатково подав клопотання із зазначенням які саме слідчі дії не проведені та яких саме свідків не допитано. Зауважив на неправдивості свідчень деяких свідків, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Слідчий ОСОБА_5 на свою користь зробила висновок про відсутність складу кримінальних правопорушень. Матеріалів кримінального провадження скаржнику на ознайомлення не надано, незважаючи на його неодноразові клопотання.
Представник скаржника адвокат ОСОБА_4 додатково зауважила про непроведення судово-медичної експертизи щодо причин смерті ОСОБА_10 . Протокол патологоанатомічного дослідження не підміняє висновку експерта. Представник не наполягала на кваліфікації саме за ст. 115 КК України, проте зауважила щодо наявності умислу осіб на заволодіння майном ОСОБА_10 , що може свідчити про наявність складу кримінального правопорушення за ст. 190 КК України.
Слідчий до суду не з'явилась, про дату та час розгляду скарги орган досудового розслідування повідомлявся належним чином. Відсутність слідчого, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
На запит суду, слідчим надано матеріали кримінального провадження №12025152040000969.
Заслухавши пояснення скаржника та його представника, вивчивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
З матеріалів скарги та кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що 26.08.2025 ОСОБА_3 подав до ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115, 120, 190, 364, 365, 367 КК України, за фактом смерті 21.08.2025 його батька ОСОБА_10 від аліментарного виснаження, який перебував під доглядом племінників скаржника ОСОБА_7 та ОСОБА_11 . Проте відомості про кримінальні правопорушення за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були. У зв'язку з цим скаржник звертався до слідчого судді з відповідною скаргою.
03.09.2025 ухвалою слідчого судді зобов'язано слідчого СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області відповідно до ст. 214 КПК України внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 26.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення за фактом смерті 21.08.2025 його батька ОСОБА_10 від аліментарного виснаження, який перебував під доглядом племінників скаржника ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , та вжити заходи для початку розслідування.
Відомості до ЄРДР за №12025152040000969 внесено 05.09.2025 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Крім того, 27.10.2025 та 08.12.2025 ОСОБА_3 звертався до ВП № 2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області із заявами про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 146 та ст. 190 КК України. Ухвалами слідчих суддів від 13.11.2025 та 23.12.2025 зобов'язано внести відповідні відомості до ЄРДР.
19.11.2025 до ЄРДР за №12025152040001251 внесено відомості за ч. 1 ст. 146 КК України, а 25.12.2025 - за №12025152040001388 за ч. 2 ст. 190 КК України.
Постановами прокурора від 15.12.2025 та 26.01.2026 матеріали досудових розслідувань за №12025152040000969, №12025152040001251 та №12025152040001388 об'єднано в одне провадження.
За результатами проведеного розслідування слідчим ОСОБА_5 16.02.2026 було винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України через відсутність в діянні складу кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (статті 9, 283, 284 КПК України).
Положеннями статті 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася із повідомленням про кримінальне правопорушення та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Щодо всебічності та повноти проведення досудового розслідування, слідчий суддя виходить з того, що матеріали кримінального провадження містять письмові вказівки процесуального керівника у провадженні - прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_12 від 19.11.2025, які не виконані у повному обсязі.
Так, прокурором було вказано на необхідність проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення причини смерті ОСОБА_10 .
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
Відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесено за ст. 115 КК України, відтак, проведення експертизи щодо встановлення причин смерті є обов'язковим, до того ж, про це було зазначено у вказівках процесуального керівника, які слідчим не виконані.
Крім того, слідчим не виконано п. 5, 6, 7, 8 вказівок прокурора ОСОБА_12 від 19.11.2025.
Окремо, слідчий суддя звертає увагу на те, що двічі: 19.09.2025 та 09.10.2025 ОСОБА_3 звертався до слідчого з клопотаннями про залучення його в якості потерпілого. Постановами слідчого у задоволенні клопотання було відмовлено.
В ухвалі слідчого судді від 24.10.2025, якою скасовано постанову від 11.10.2025, наведено обґрунтування щодо незаконності відмови у визнанні скаржника потерпілим у кримінальному провадженні.
Разом з тим, після скасування постанови слідчим не залучено ОСОБА_3 в якості потерпілого, а також не прийнято нової постанови, в якій було б наведено мотиви такої відмови, відмінні від тих, оцінку яким вже було надано слідчим суддею.
Доводи скаржника щодо внесення відомостей до ЄРДР лише за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 146, ч. 2 ст. 190, без кваліфікації за ст. 364, 365, 367, 120 КК України, слідчий суддя відхиляє з таких підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України, для внесення відомостей до ЄРДР достатні короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Проте слідчий не зобов'язаний вносити відомості до ЄРДР саме за тими статтями КК України, які зазначені заявником у зверненні. Оскільки саме слідчий є посадовою особою, уповноваженою на здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення. При цьому, в процесі досудового розслідування можливо змінити або додати кваліфікацію за іншою статтею Особливої частини КК України.
Статтею 214 КПК передбачено поняття «попередня правова кваліфікація». Кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, що розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку). КПК України не містить імперативних норм, які б забороняли зміну правової кваліфікації кримінально караних дій особи під час досудового розслідування.
Отже, внесення слідчим відомостей до ЄРДР не за всіма статтями КК України, на які вказував ОСОБА_3 у своїх заявах, не свідчить про незаконність дій слідчого.
Оцінюючи доводи скаржника щодо правдивості показань допитаних свідків та непроведення низки слідчих дій, які, на думку скаржника, мали бути проведені, слідчий суддя враховує приписи ч. 5 ст. 40 КПК України, за якою слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. При цьому, відповідно до статей 36, 39, 40 КПК України вказівки слідчому щодо проведення слідчих дій мають право надавати лише прокурор чи керівник органу досудового розслідування. Отже, до компетенції слідчого судді не входить переоцінка зібраних у кримінальному провадженні доказів або зобов'язання слідчого вчинити певні дії, тим більше, в межах розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Встановлені слідчим суддею обставини в своїй сукупності свідчать про неповноту проведеного досудового розслідування та передчасність закриття кримінального провадження.
У зв'язку з цим, скарга підлягає задоволенню в цій частині, а оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження - скасуванню, внаслідок чого кримінальне провадження підлягає направленню до СВ ВП №2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області для проведення досудового розслідування.
Решта вимог скарги задоволенню не підлягають, оскільки скасування постанови про закриття кримінального провадження має наслідком відновлення досудового розслідування.
Клопотання ОСОБА_3 щодо проведення додаткових слідчих дій та допиту свідків слід залишити без розгляду, оскільки сам скаржник уточнив у судовому засіданні, що адресував клопотання не суду, а зазначив у них які саме слідчі дії не проведені та які свідки не допитані під час досудового розслідування.
Керуючись статтями 284, 303-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ ВП №2 ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 16.02.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 05.09.2025 за №12025152040000969 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 146, ч. 2 ст. 190 КК України, - скасувати.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Клопотання ОСОБА_3 щодо проведення додаткових слідчих дій та допиту свідків - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 01.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1