Справа №478/193/26
пров. №2/478/212/2026
31 березня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
13 лютого 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 20 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №20.06.2025-100001135, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 12000 грн, строком на 183 дні з дати його надання, дата повернення кредиту - 19 грудня 2025 року, з процентною ставкою - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісії пов'язаної з наданням кредиту 20% від суми кредиту, що становить 2400 грн. Позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, проте відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала взятих на себе обов'язків за кредитним договором, не здійснювала погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.
Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №20.06.2025-100001135 від 20 червня 2025 року у розмірі 42360 грн, яка складається з: 12000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 21960 грн - заборгованість за відсотками; 2400 грн -заборгованості за комісією (пов'язаної з надання кредиту); 6000 грн - заборгованості за неустойкою, та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.45), про причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 20 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №20.06.2025-100001135, який позичальник підписала електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - Е317 о 16:00, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача - НОМЕР_1 (а.с.12-17).
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Кредитного договору (пропозиції про укладення кредитного договору (оферта)), він укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; Заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Так, згідно Заявки кредитного договору №20.06.2025-100001135 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 20 червня 2025 року; 2. Сума Кредиту: 12000 грн; 3. Строк, на який надається Кредит - 183 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 19 грудня 2025 року; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання; 6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 7. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 20% від суми Кредиту та дорівнює 2400 грн. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні; 12. Графік платежів; 15. Неустойка: 120 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання; 16. Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми.
Пунктом 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (далі - Пропозиція) передбачено, що Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Згідно п.3.2. Пропозиції, Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
В силу п.4.1. Пропозиції, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-8160.
Пунктом 4.3. Пропозиції визначено, що днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п.4.4. Пропозиції, сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання коштів Позичальнику включно до дати їх фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитодавцем щоденно. Комісія нараховується у порядку встановленому договором. У разі дострокового повернення Кредиту Позичальник у день цього повернення сплачує Проценти за період фактичного користування кредитом. У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором. При достроковому погашенні кредиту комісія, пов'язана з наданням кредиту повинна бути сплачена Позичальником у день дострокового погашення кредиту.
Згідно п.7.6. Пропозиції у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов'язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Як вбачається з п.9.1. Пропозиції у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. Кредитного договору.
Відповідно до п.11.4. Пропозиції позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно Позичальнику, не переданий та не буде переданий в користування та/або володіння та/або розпорядження будь яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись Позичальником при виконанні даного договору, вчинені будь-яких операцій за ним.
У даному договорі фінансовим номером телефону ОСОБА_1 зазначено: НОМЕР_1 . Крім того, зазначений вище номер телефону вказаний і в позовній заяві, як номер телефону відповідача ОСОБА_1 .
Згідно п.11.5. Пропозиції позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно Позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно Позичальником.
Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступним договорами: 5168-74ХХ-ХХХХ-8160.
Вказаний кредитний договір №20.06.2025-100001135 від 20 червня 2025 року, який складається із Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 20 червня 2025 року, Заявки кредитного договору №20.06.2025-100001135 від 20 червня 2025 року, та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №20.06.2025-100001135, Паспорту споживчого кредиту було підписано відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) одноразовим ідентифікатором А317, отриманого нею в смс-повідомленні, яке було відправлене на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .
Позичальником також було підписано додаток до Кредитного договору з інформацією про контактні дані позичальника, інформацією про місце роботи позичальника та повідомленням про кримінальну відповідальність (а.с.17 зворот -18).
Отже, ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, в установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача ОСОБА_1 відбулось через систему iPay.ua на підставі укладеного Договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ. Так, відповідно до зазначеного договору ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 20.06.2025 року 16:01:08 на суму 12000 грн, номер картки НОМЕР_2 , яка вказана відповідачем у Кредитному договорі №20.06.2025-100001135 від 20.06.2025 року, номер транзакції в системі iPay.ua - 778869851, призначення платежу: Видача за договором кредиту №20.06.2025-100001135, що підтверджується інформаційною довідкою платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 03.02.2026 року за вих.№1-0302 (а.с.25).
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за Кредитним договором №20.06.2025-100001135 від 20 червня 2025 року не виконала, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасила, проценти за користування кредитними коштами не сплатила.
Згідно наданого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 42360 грн, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 12000 грн, заборгованість за відсотками - 21960 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту - 2400 грн, заборгованість за неустойкою - 6000 грн (а.с.26).
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з приписами ст.12, ч.1, 5-7 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено матеріалами справи Кредитний договір №20.06.2025-100001135 від 20 червня 2025 року укладено між сторонами в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти Договір.
Установивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір не був би укладений сторонами, суд приходить висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Оскільки, кредитний договір відноситься до оспорюваних договорів, відповідач ОСОБА_1 укладений кредитний договір не оспорювала ні в цілому, ні в будь-якій окремій його частині, а тому в силу вимог ст.204 ЦК України цей правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Відповідач будь-яких доказів у спростування факту укладення кредитного договору не надала, чим не виконала покладеного на нього процесуального обов'язку, передбаченого ст.81 ЦПК України.
Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Договором.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» неустойки у розмірі 6000 грн, у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки неустойка за Кредитним договором №20.06.2025-100001135 від 20 червня 2025 року нарахована у період дії воєнного стану, то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов'язку її сплати на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», заборгованість за Кредитним договором №20.06.2025-100001135 від 20 червня 2025 року у розмірі 36360 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 12000 грн; заборгованості за відсотками - 21960 грн, та комісії - 2400 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовна заява подана ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.
При звернені до суду ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00075601 від 04 лютого 2026 року (а.с.1).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2285 грн 40 коп. (36360 грн х 100 : 42360 грн = 85,84%, 2662 грн 40 коп. х 85,84% = 2285 грн 40 коп.).
Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. №133-А, Код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування заборгованості за Кредитним договором №20.06.2025-100001135 від 20 червня 2025 року 36360 (тридцять шість тисяч триста шістдесят) грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 12000 грн; заборгованості за відсотками - 21960 грн, та комісії - 2400 грн.
В останній частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2285 грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Копію судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Повний текст заочного рішення складено 31.03.2026 року.
Суддя І.П. Сябренко