Справа № 473/4341/25
"01" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Булкат М.С.,
за участю: секретаря судового засідання Багрін І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні у цивільній справі №473/4341/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Веселинівської селищної територіальної громади в особі Веселинівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, Плющ Світлана Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно,
У серпні 2025 року позивачка ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, зокрема на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіант», 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,9998 га, що розташована за адресою: Прибужанівська сільська територіальна громада (раніше - Тімірязевська сільська рада) Вознесенського району Миколаївської області, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 4822084500:07:000:0163.
18 лютого 2026 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, Плющ Світлана Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно.
24 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивачки ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про виправлення помилки у рішенні суду, вказуючи на неправильне зазначення у вказаному документі адреса спірного нерухомого майна, а саме у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,9998 га,, замість правильного у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,9998 га.
В судове засідання представник позивачки ОСОБА_3 не з'явився, проте в заяві про виправлення описки просив проводити розгляд справи без його участі.
В судове засідання представник відповідачки Гусаров С. Д. не з'явився, проте надав заяву про розгляд без участі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, Плющ Світлана Володимирівна, в судове засідання не з'явилася
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання.
Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Відповідно частин 1, 2 ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 ЦПК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
Суд зауважує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (вимоги частини другої статті 2 ЦПК України).
Одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Вимогами пунктів 1, 2 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Правила вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів,цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення даті строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання. Аналогічний висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16.
Суд встановив, що у судовому рішенні дійсно неправильно зазначена адреса спірного нерухомого майна, а саме у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,9998 га,, замість правильного у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,9998 га.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 269, 432 ЦПК України, суд
Виправити у описовій та мотивувальній частині рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 лютого 2026 року по цивільній справі №473/4341/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Веселинівської селищної територіальної громади в особі Веселинівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, Плющ Світлана Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно описку, зазначивши адресу спірного нерухомого майна у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,9998 га.
Другий пункт другого абзацу резолютивної частини рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 лютого 2026 року викласти в наступній редакції: «1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 57,1 кв. м та житловою площею 35,6 кв. м».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя М. С. Булкат