Справа № 136/431/26
провадження № 2-а/136/4/26
"27" березня 2026 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кривенко Д.Т.
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа інспектор відділу поліції №4 (м.Липовець) Вінницького РУНП у Вінницькій області лейтенант поліції Кошельнюк Іван Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із зазначеним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області(далі - відповідач 1), обґрунтовуючи підставність позову тим, що 01 березня 2026 року інспектором відділення поліції №4 (м. Липовець) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Кошельнюк Іваном Вікторовичем, було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності - 01.03.2026 року о 18:05 год в с-ще Турбів по вулиці Миру водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВА32109 д. н. 3. НОМЕР_1 , обладнаному засобами пасивної безпеки був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 в ПІДР (ст. 121 ч.5 КУПАП), також при повороті не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку чим порушив вимоги п. 9.2 б ПДР (ст. 122 ч.2 КУпАП), також здійснив зупинку ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 ПДР (ст. 122 ч.1 КУПАП), чим порушив п.2.3 в ПДР - Порушив правила користування ременем безпеки ч.5 ст. 121 КУПАП. Прийнято по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: 510 грн. Позивач не погоджується із винесеною постановою серія ЕНА №6748131 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню,, виходячи з наступного: Відповідно викладені у постанову обставини, не відповідають обставинам які відбувалися 01.03.2026 року в с. Нова Прилука Вінницької області, так як позивач керував транспортним засобом автомобілем марки ВА32109 д.н.з. НОМЕР_1 , в салоні перебував пасажир ОСОБА_2 , позаду їхав автомобіль поліції, вони вказували, що потрібно зупинитися, позивач відповідно вжив заходи та зупинив автомобіль, після чого, інспектор поліції підійшов розпочав спілкуватися та вказав що на автомобілі встановлена газове обладнання, на що він показав, що обладнання газового в моєму автомобілі немає, на що інспектор, сказав тоді ми складемо постанову про непристебнутий ремінь безпеки під час руху автомобіля, на що позивач не погодився, так як керував транспортним засобом з пристебнутим ременем безпеки. Наведене послугувало підставою звернення до суду із даним позовом, у якому позивач просить суд скасувати рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень, а провадження у справі закрити.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вважаючи безпідставними та необґрунтованими, аргументуючи тим, що 01.03.2026 року о 18:03 годині в селищі Турбів по вул. Миру водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаному засобами пасивної безпеки був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3.в ПДР (ст. 121 ч. 5 КУпАП) також при повороні не увімкнув показчик повороту відповідного напрямку чим порушив вимоги п.9.2. б ПДР (ст. 122 ч. 2 КУпАП), а також здійснив зупинку ближче 10м від виїзду з прилеглої території чим порушив п. 15.9.и ПДР (ст. 122 ч. 1 КУпАП) чим порушив правила користування ременями безпеки ст. 121 ч. 5. Вказане адміністративне правопорушення підтверджується винесеною постановою та наявними матеріалами відеозапису здійсненого на портативну бодікамеру поліцейського під час винесенні постанови. ГУНП вважає, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за N 1395, інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Постанова винесена уповноваженим працівником поліції на місці вчинення правопорушення у відповідності до ст. 258, 283 КУпАП. ГУНП у Вінницькій області наголошує, що стягнення, передбачене ч. 5 ст. 121, чч. 1,2 ст. 122, КупАП, накладено поліцейським у межах наданих йому повноважень і під час виконання службових обов'язків та були здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України, зафіксовані у постанові про накладання адміністративного стягнення серіїї ЕНА № 6748131 від 01.03.2026.
Інші заяви по суті учасниками процесу не подавались.
Ухвалою суду від 12.03.2026 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 19.03.2026 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у якій було винесено постанову серії ЕНА №6748131 від 01.03.2026.
Заперечення щодо розгляду справи у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження учасниками процесу не надавались, отож суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, а також матеріали надані на виконання вимог ухвали суду, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
01.03.2026 інспектором ВП №4 (м. Липовець) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенантом Кошельнюк І.В. було винесено постанову серії ЕНА №6748131, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 01.03.2026 о 18:05 год. в с- ще Турбів, по вул. Миру водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаному засобами пасивної безпеки був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3в ПДР (ч.5 ст. 121 КУпАП) також при повороті не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку чим порушив вимоги п. 9.2 б ПДР (ст. 122 ч.2 КУпАП), також здійснив зупинку ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 ПДР (ст. 122 ч.1 КУПАП), чим порушив п.2.3 в ПДР - Порушив правила користування ременем безпеки ч.5 ст. 121 КУПАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Згідно п. 2.3 (в) ПДР України, крім іншого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Частина 5 ст. 121 КпАП зазначає, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Крім того, на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення представник відповідача надав суду відеозапис з нагрудної камери поліцейського, з якого судом встановлено, що на відео зафіксована розмова водія з інспектором поліції. Також з дослідженого відеозапису вбачається, що інспектором поліції без розгляду справи та оцінки доказів була винесена постанова серії ЕНА № 6748131. Інспектор поліції повідомив, що стосовно водія ОСОБА_1 буде винесена постанова за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Однак, з наведеного відеозапису, свідчить про те, що працівники поліції не могли виявити факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, відеоінформація, яка відображена на вказаному відеозаписі жодним чином не доводить факту вчинення позивачем порушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Докази того факту, що відповідачем дотримана процедура розгляду справи при винесенні постанови серії ЕНА №6748131про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП судом не встановлено та відповідачем до суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6748131 від 01.03.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень підлягає скасуванню.
Враховуючи наведе вище, позов підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сплачений позивачем при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 665,60грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 121, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 139, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050), третя особа інспектор відділу поліції №4 (м.Липовець) Вінницького РУНП у Вінницькій області лейтенант поліції Кошельнюк Іван Вікторович (вул. Героїв Майдану, 75, м.Липовець, Вінницький район Вінницька область) про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6748131 від 01.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом 10-ти днів із дня його проголошення (ч. 4 ст. 286 КАС України) безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО