Справа № 301/1837/25
Іменем України
25 березня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Іршавського районного суду від 17 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Іршавського районного суду від 17 вересня 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до постанови, - 12.07.2025 року о 22 год. 12 хв. по вул. Велика в с. Довге водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volvo XC60, р/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації і рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначає, що не керував транспортним засобом, а працівники поліції не роз'яснили йому прав та обов'язків і не повідомили чому саме він повинен пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль. Відеозапис не є безперервним, а рапорт не може бути беззаперечним доказом вини особи.
У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисник Римик В. М. в черговий раз не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи по причині розірвання договору про надання правової допомоги з адвокатом Римик В. М. Вказану заяву апеляційний суд сприймає критично, як намагання затягнути час вирішення справи, адже заява про відкладення подається вп'яте, при цьому кожного разу з іншої причини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Отже, враховуючи повторну неявку до суду, з метою недопущення затягування часу вирішення справи та можливості уникнення адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта та його представника, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримано.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ці положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді доказах, а саме досліджено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 389682 від 12.07.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1);
- копію постанови серії ЕНА № 5207572 від 12.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за керування автомобілем, будучи не пристебнутим ременем безпеки, та небезпечне маневрування (а.с.4);
- направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, з поміткою «відмова від проходження огляду» (а.с.5);
- відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, який додано до матеріалів протоколу, та на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я (а.с.7).
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, - 12.07.2025 року о 22 год. 12 хв. по вул. Велика в с. Довге водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volvo XC60, р/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації і рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вказав, що від пояснень по суті порушення він відмовляється.
Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Під час складання адміністративного матеріалу застосовувалася відеозйомка, диск додано до матеріалів справи.
Із відеозапису слідує, що ОСОБА_1 був зупинений за порушення правил дорожнього руху (небезпечне маневрування та керування автомобілем, будучи не пристебнутим ременем безпеки). Наздогнавши автомобіль, працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували йому можливість пройти відповідний огляд. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився.
Наявний відеозапис події правопорушення дає повне уявлення про подію, підстав сумніватися у його достовірності не має.
Дії працівників поліції щодо можливої незаконної зупинки транспортного засобу апелянт не оскаржував. Так само ним не оскаржувалася постанова серії ЕНА № 5207572 від 12.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за керування автомобілем, будучи не пристебнутим ременем безпеки, та небезпечне маневрування. Доказів такого оскарження в матеріалах справи не має.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та подальша відмова від проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
Зупинка транспортного засобу була проведена у відповідності до вимог закону, протилежне судом не встановлено. Ознаки алкогольного сп'яніння були наявні, водій ОСОБА_1 відмовився проходити відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров'я.
Вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є повністю доведена, сумнівів з цього приводу немає. Висновки місцевого суду щодо категоричної відмови у проходженні огляду на стан сп'яніння є правильними, відповідають обставинам справи, у тому числі підтверджуються відеозаписом події правопорушення.
Оскаржувана постанова місцевого суду є законна та обґрунтована, а отже підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Іршавського районного суду від 17 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.