про залишення апеляційної скарги без руху
30 березня 2026 рокуЛьвівСправа №380/2757/26 пров. №А/857/18673/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Довга О. І., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року про відмову у відкритті провадження у справі №380/2757/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шептицької міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відмовлено у відкритті провадження ОСОБА_1 до Шептицької міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Разом з тим, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч.5 ст.296 КАС України, а саме: апелянтом до поданої апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому законом або докази звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Частина 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Частиною 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 3328,00 грн.
Апелянт також заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17) є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також, Верховний Суд зазначив, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
При цьому, заявляючи клопотання про відстрочення строку для сплати судового збору апелянтом не додано доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік.
Такими доказами можуть бути: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка податкового органу про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, тощо.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що заявлене апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги є безпідставним, тому в задоволенні такого необхідно відмовити.
Враховуючи те, що апелянт не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у відповідності до вимог ст.296 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3328 грн. за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаного недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року про відмову у відкритті провадження у справі №380/2757/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шептицької міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяО. І. Довга