30 березня 2026 рокуЛьвівСправа №300/4685/25 пров. №А/857/51840/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеміпласт" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 300/4685/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеміпласт" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування повідомлення - рішення,
місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїЧуприна О.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеміпласт" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "Хеміпласт", суб'єкт господарювання, платник податків), в інтересах якого діє адвокат Якубовський Олександр Олександрович (надалі по тексту також - представник позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2025 за №016316/0706 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 300/4685/25 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідачем протиправно, з порушенням норм матеріального права та невірного встановлення фактичних обставин за наслідком проведення фактичної перевірки ТОВ "Хеміпласт", прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025 за №016316/0706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 267 162,68 гривень. Позивач зазначає, що не є тим суб'єктом господарювання, який проводить розрахункові операції безпосередньо в місці реалізації товару та фактично отримує кошти за придбаний споживачем товар через торговельний інтернет-майданчик через небанківські фінансові установи виключно в безготівковій формі, у зв'язку з чим має право не проводити розрахунки із застосування реєстратора розрахункових операцій, та натомість надає видаткові накладні. Так, для ведення господарської діяльності позивачем укладено договори про надання послуг з організації перевезення відправлень та про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття поточного рахунку. Зазначає, що у своїй діяльності користується послугами перевезення відправлень ТОВ «Нова Пошта» та послугами про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ТОВ «Нова Плей», який приймає платежі на користь отримувача та перераховує їх у безготівковій формі позивачу. Таким чином відповідач стверджує, що при реалізації через торгівельні інтернет майданчики не отримує безпосередньо кошти від споживачів, а отримує такі кошти безпосередньо від фінансової компанії ТОВ «Нова Плей», розрахунки з якою для позивача є безготівковими.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, яка стала підставою для призначення спірної фактичної перевірки, відповідає критеріям, установленим пунктом 80.2 ПК України, а сам наказ про призначення перевірки від 09.05.2025 за №1370-п, містить усі необхідні найменування та реквізити, а також належне оформлення підстав для її проведення, що виключає обставину протиправності у призначенні фактичної перевірки господарського об'єкту позивача.
Також суд дійшов висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області правомірно застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеміпласт" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 267 162,68 гривень за проведення розрахункових операцій з продажу товарів без застосування РРО та/або ПРРО, без створення у паперовій формі та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків).
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у період з 13.05.2025 по 21.05.2025, на підставі наказу від 09.05.2025 за №1370-п (а.с.199) та направлень на перевірку від 09.05.2025 за №2510 та №2523 (а.с.200-201) проведено фактичну перевірку господарської одиниці "офіс", розташованої за адресою вул. Г. Мазепи, буд. 167, корп. 4, м. Івано-Франківськ, належної ТОВ "Хеміпласт".
При здійсненні перевірки посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (надалі по тексту також - Закон №265/95-ВР), котрі стосувалися обставин проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, невидачі розрахункового документа встановленого зразка.
По завершенню перевірки, 21.05.2025 посадовими особами Головного управління ДПC в Івано-Франківській області складено акт (довідку) за №11357/09/15/РРО/37794783 (надалі по тексту також - акт, акт перевірки) (а.с.202-206).
Коментована перевірка господарської одиниці проводилася у присутності головного бухгалтера Витвицької Іванни Мирославівни, про що зроблено відповідний запис в акті перевірки. Будь-яких зауважень (заперечень) до акту перевірки вказаними особами надано не було. Окрім того, матеріали справи містять акт про відмову ОСОБА_1 від підписання акту (довідки) фактичної перевірки від 21.05.2025 за №11357/09/15/РРО/37794783 бланку 090570 (а.с.209).
ГУ ДПС в Івано-Франківській області, на підставі акту перевірки сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025 за №016316/0706 (а.с.14), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в загальній сумі 267 162,68 гривень.
За змістом розрахунку фінансових санкцій до акту фактичної перевірки ТОВ "Хеміпласт" (а.с.210), оскаржуване рішення містить наступні складові за такі встановлені за результатами фактичної перевірки порушення:
проведення розрахункових операцій з продажу товарів без застосування РРО та/або ПРРО, без створення у паперовій формі та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) (за порушення, вчинене вперше) (згідно пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР) - 3 447,50 гривень;
проведення розрахункових операцій з продажу товарів без застосування РРО та/або ПРРО, без створення у паперовій формі та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) (за порушення, вчинене вдруге) (згідно пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР) - 263 715,18 гривень.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.06.2025 за №016316/0706, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Також судом установлено, що за даними наведеними позивачем у позовній заяві ТОВ "Хеміпласт", за браком власного торгового приміщення (магазину), здійснює реалізацію товару через торговельний інтернет-майданчик, а саме: юридичним особам шляхом безготівкового розрахунку, а фізичним особам через мережу Інтернет з використанням послуг фінансових компаній-посередників (зокрема, ТОВ "НоваПей").
Для ведення господарської діяльності ТОВ "Хеміпласт" укладені договори про надання послуг поштового зв'язку та організації перевезення великогабаритних відправлень та договори про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.
Так, 17.10.2024 ТОВ "Хеміпласт" підписано заяву про приєднання до Договору про надання послуг поштового зв'язку та організації перевезення великогабаритних відправлень із Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (а.с.17, а.с.18-21), за змістом пункту 3.1 якого на умовах передбачених цим Договором та правилами Оператор зобов'язується за плату надати Користувачу послуги поштового зв'язку, послуги з організації перевезень великогабаритних відправлень, а також інші додаткові послуги та сервіси, що пов'язані з наданням послуг поштового зв'язку та з організації перевезень великогабаритних відправлень, а клієнт (Користувач) зобов'язується їх прийняти та оплатити.
Зокрема, до обов'язків Оператора належить в залежності від типу замовленої послуги організувати належні: приймання, обробку, пересилання та доставку (вручення) Відправлень, у тому числі шляхом надання кур'єрських послуг, визначених цим Договором та правилами (підпункт 4.1.1 Договору).
Отже на підставі вказаного Договору, ТОВ "Нова Пошта" здійснюється пересилання (організація перевезення) відправлень (товарів), наданих ТОВ "Хеміпласт" до третіх осіб (одержувачів- споживачів).
Окрім вказаного суд встановив, що згідно заяви про приєднання до умов договору на переказ коштів за №171/08 (а.с.22-23), ТОВ "Хеміпласт" (Відправник, Отримувач) 16.08.2021 приєдналося до встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей" (Фінансова установа, Платіжна установа) умов Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.
У матеріалах справи наявні дві редакції коментованого Договору, котрі набрали чинність 13.01.2025 (а.с.24-35) та 06.04.2025 (а.с.36-47), водночас суд враховує вимоги пункту 3.3 Заяви за №171/08 від 16.08.2021, за якою Отримувач погодився, що Фінансова установа має право у будь-який час внести зміни до Договору у порядку, визначеному розділом 7 цього Договору, тобто шляхом розміщення нової редакції Договору на вебсайті платіжної установи. Тут і надалі судом здійснюється покликання на той чи інший підпункт тотожного змісту, спільного для обох редакції Договору, якщо не зазначено інше.
Пунктом 1.1 цього Договору визначено, що Платіжна установа бере на себе обов'язки щодо надання Отримувачу платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, в тому числі приймання Платежів на користь Отримувача, а Отримувач зобов'язується сплатити винагороду за надані Платіжною установою платіжні послуги відповідно до умов Договору.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (тут і надалі по тексту також у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Так, за змістом пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов'язано:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Аналізуючи вказані норми Закону № 265/95-ВР, суд зазначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Як наслідок суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
З 10 грудня 2020 року пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання у наступних розмірах штрафних санкцій:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків:
1) не проведення розрахункової операції через РРО;
2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;
3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа;
4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 коментованого Закону.
Предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її не проведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №500/6845/21, від 16.05.2024 у справі №520/4564/23.
Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР, терміни у цьому Законі вживаються у такому значенні:
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями;
місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а зокрема не проведення розрахункової операції через РРО та невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
З акту перевірки убачається, що (підпункті 2.2.20 акту), "До перевірки надано виписки з банку про рух коштів на рахунках, згідно яких встановлено, що підприємство отримувало кошти за реалізовані товари на розрахунковий рахунок, переказ коштів здійснювало ТОВ "НоваПей". В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Хеміпласт" здійснювало реалізацію продукції власного виробництва через компанію експрес-доставки "Нова пошта" для споживачів, а покупці здійснювали переказ коштів як оплату за придбаний товар через небанківську фінансову установу ТОВ "НоваПей" із зарахуванням коштів на розрахунковий (поточний рахунок) зазначеного платника податків. […]
Судом встановлено, що для ведення господарської діяльності позивачем укладені договори про надання послуг з організації перевезення відправлень з ТОВ "Нова Пошта" та договори про надання платіжних послуг з переказу коштів із ТОВ "Нова Пей".
Пунктом 60 частини 1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 року № 1591-IX, зазначено, що платіжна установа - юридична особа (крім банку, фінансової установи, що має право на палання платіжних послуг, оператора поштового зв'язку, органу державної влади, органу місцевого самоврядування), яка в установленому порядку отримала право на надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг (крім платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима).
Так, ТОВ «НоваПей» надає наступні фінансові платіжні послуги:
- послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);
- послуги із зняття готівкових коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);
- послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказ; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;
- послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказу; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;
- послуги з емісії платіжних інструментів та здійснення еквайрингу платіжних інструментів;
- послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем встановлює Закон України "Про електронну комерцію" від 03.09.2015 за №675-VIII (надалі по тексту також - Закон №675-VІІІ). Цей Закон також визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до статті 3 Закону №675-VIII інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно зі статтею 8 Закону №675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов'язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 за №1023-XII (надалі по тексту також - Закон №1023-XII). У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. У випадках, передбачених договором, покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.
Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» вказується, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем (виконавцем) обов'язку передати покупцеві (замовнику, споживачу) товар чи надання послуги.
Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; - найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; - гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; - порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Законом України «Про захист прав споживачів» №1023-XII обумовлений обов'язок продавця надати покупцю розрахунковий документ, адже вказаний серед іншого є засобом реалізації споживачем прав, наданих йому цим Законом, у разі придбання ним товару неналежної якості.
Отож факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов'язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону №265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов'язковим.
Таким чином саме позивач, а не надавач платіжних послуг ТОВ «НоваПей», зобов'язаний видати споживачу відповідний розрахунковий документ встановленого зразку з відповідними обов'язковими реквізитам, відповідно до Закону України №265/95-ВР.
При цьому судом ураховано, що пункт 2 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачає альтернативні способи видачі особі, яка отримує товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції: (1) шляхом створення в паперовій формі; (2) шляхом створення в електронній формі (у тому числі, але не виключно, з надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
За змістом подібних висновків, відображених Верховним Судом у постанові від 16.04.2021 у справі №520/7835/19 у разі доставки поштою або кур'єрською службою товару, придбаного з через сайт в мережі Інтернет, суб'єкт господарювання повинен вкласти у поштове відправлення раніше роздрукований з використанням РРО розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів.
Окрім зазначеного колегією суддів ураховано, що на дату проведення перевірки так і безпосередньо після її завершення, позивач не надав відповідачу жодних доказів того, що при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва покупцям (споживачам) було видано установленої форми та змісту розрахункові документи.
При цьому колегія суддів зазначає, що пункт 14 статті 9 Закону №265/95-ВР, яким передбачено звільнення від застосування РРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів не застосовується до спірних правовідносин, позаяк предметом діяльності позивача є продаж товарів, а не надання послуг, на які поширюється вказане виключення.
За змістом Додатку 1 до акту перевірки сформованим контролюючим органом у табличній формі із зазначенням колонок "№ документа", "Дата", "Сума", "Призначення платежу", "Найменування конрагента", "№ розрахункового документу" відображено розрахункові операції, проведені ТОВ "Хеміпласт" без застосування РРО за березень-квітень 2025 року (а.с.12-13).
З відомостей Додатку 1, від ТОВ "НоваПей" слідує систематичне надходження коштів на розрахунковий рахунок (поточний рахунок) платника податків, із зазначенням того, що такі являють собою перекази коштів по платежам, прийнятих від населення за товари згідно реєстрів та заяви про приєднання до умов договору від 16.08.2021, обставини чого позивачем не заперечуються.
Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.
Стосовно ж доводів скаржника з посиланням на судові рішення за переліком, наведеним у апеляційній скарзі, то колегія суддів зазначає серед приведеного переліку справ відсутня жодна постанова ухвалена судом касаційної інстанції, висновки якої є обов'язковими до урахування судом апеляційної інстанції.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеміпласт" залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 300/4685/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос